професійна етика (урок 3-4)
Урок №3 Гр. 2 (конспект) 03.11.20
Тема: Характеристика відчуття.
Характеристика основних заходів щодо підвищення безпеки руху
Для успішного й ефективного розв’язання питань, що пов'язані з безпекою
руху, необхідно здійснити ряд заходів. Всі ці заходи можуть бути розділені на
основні чотири групи:
1) організаційно-технічні;2)реконструктивні; 3) регулювальні; 4) агітаційно-масові.
До першої групи заходів варто віднести широке розгортання науково-
дослідних робіт для всебічного вивчення умов вуличного руху, вишукування
шляхів його раціоналізації й розробку заходів щодо безпеки.
До організаційно-технічних заходів відносяться:
1) організація систематичного обліку дорожньо-транспортних пригод з
розбивкою їх за категоріями, місцем, часом і причинами виникнення.
2) систематичне проведення обстеження інтенсивності та умов руху
транспорту й пішоходів.
3) ретельний відбір кадрів для підготовки водійського складу,
систематичний медичний огляд і перевірка знань правил дорожнього руху й
технічної експлуатації. Вимогливий підхід до видачі водійських прав.
4) організація систематичного технічного огляду рухомого складу з метою
виявлення технічних несправностей, які можуть сприяти
виникненню дорожньо-транспортних пригод.
До планувально-реконструктивних заходів відносяться:
- усунення істотних недоліків планування вулиць: розширення їх проїзної
частини, зм'якшення подовжнього профілю проїзної частини, збільшення
радіуса кривих у плані, поліпшення відстані видимості на перетинаннях і
кривих за рахунок зносу будинків, споруджень і зелених насаджень,
реконструкція мостів, шляхопроводів, тунелів;
- зниження складності перехресть шляхом спорудження перетину в різних
рівнях;
- спорудження позавуличних переходів у місцях масових пішохідних
потоків;
- створення відособлених трамвайних шляхів;
- реконструкція транспортних площ шляхом зміни конфігурації, влаштування
розділових і направляючих острівців;
До регулювальних заходів відносяться:
- встановлення дорожніх знаків та нанесення розмітки;
- відділення проїзної частини від тротуарів шляхом посадки зелених насаджень
або розташування металевих огороджень;
- устаткування наземних пішохідних переходів острівцями безпеки;
- спорудження безпечних посадкових площадок з огородженням їх металевими
чи залізобетонними бар'єрами;
- застосування розділових смуг на широких проїзних частинах;
- перевід вулиці на однобічний рух;
- перевід частини транспортного потоку (з урахуванням складу) на рух по
інших вулицях;
- зміна схеми роз’їзду транспортних засобів на перехресті і перерахунок
світлофорного циклу та ін.
Агітаційно-масові заходи складаються в доведенні до населення через
засоби масової інформації, рекламу на дорогах, підприємствах і інше правил
дотримання безпеки руху.
Урок № 4 Гр.№2 (законспектувати) 03.11.20
Тема: Зір і його характеристика.
Зір людини це процес псіхофізіологічної обробки зображення об'єктів навколишнього світу, зоровою системою
Зорова система – оптикобіологічна бінокулярна система, здатна сприймати випромінювання видимого спектру (світла), створюючи об'ємне кольорове зображення, у вігляді відчуття (сенсорного почуття) положення предметів у просторі.
Завдяки зоровому відчуттю до людини надходить близько 85% неї відомостей, необхідних для управління автомобілем. За допомогою зору людина здатна оглядати досить великий простір, оцінювати відстані до об'єктів і між ними. Видимий простір, який людина може охопити поглядом при нерухомому очному яблуці, називається полем зору.
Зорове сприйняття об'єкта залежить від його видимості. Видимістю називають можливість розрізняти особливості навколишнього оточення, яка залежить від освітленості предметів і прозорості повітряного середовища. Характеристиками видимості служать дальність і ступінь видимості. Під дальністю розуміють мінімальну відстань, на якому розглянутий об'єкт неможливо розрізнити на тлі навколишніх предметів. Дальність видимості залежить від яскравості об'єкта і контрастності його відносно фону, а також від швидкості руху.
Ступенем видимості називають можливість розрізняти окремі деталі спостережуваного предмета. Ступінь видимості залежить від яскравості і контрастності об'єкта, а також від його освітленості. Видимість погіршується в темний час доби, в тумані, в дощову погоду, при снігопаді та рух по курній дорозі. У темний час доби зорове сприйняття різко погіршується через погану освітленість дороги, а також при засліпленні очей водія світлом фар транспортних засобів. Фари висвітлюють лише вузький простір перед автомобілем. Частина дороги і багато предметів на ній не висвітлюються, і водій може лише здогадуватися про можливі перешкоди. В освітленій зоні об'єкти з'являються раптово, і час на їх впізнання збільшується. У темний час доби і при поганій видимості водій може сприйняти за секунду лише 1-2 об'єкта.
Недолік у зоровій системі людини
Небезпечними є переходи від темряви до світла і навпаки. Якщо після тривалого перебування в темряві включити яскраве світло, то в очах з'являється невеликий біль. Однак через деякий час людина все бачить. Для адаптації після сильного «засвітився» очей (залежно від сили світла, інтенсивності його наростання і індивідуальних особливостей водія) може знадобитися від кількох секунд до двох хвилин. Для водія особливо небезпечно раптове осліплення на поворотах, на переломах вертикального профілю дороги або на перехрестях.
Бічний зір.
Здатність спостерігати обстановку попереду і при цьому стежити за тим, що відбувається збоку від вас, дуже важлива. Особливо при русі в умовах міста, де небезпека часто з'являється збоку. Ця здатність визначається величиною простору праворуч і ліворуч від вас, яке можна бачити, тримаючи голову прямо і дивлячись строго вперед.
