14.01.21.   Урок № 29 Українська література   Гр.№23

 

Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10-го класу закл. заг.  середн . освіти / О.І.Борзенко,  О.В.Лобусова.  -  Харків: Вид – во  «Ранок» , 2018р.

 

 

Контрольна робота «ТЕАТР КОРИФЕЇВ» та « ТИТАН ДУХУ І ДУМКИ».

Тести.

0,5 бала за одну відповідь  

 

1. Встановіть відповідність між твором І.Карпенка-Карого та його жанром

1.«Наймичка»                                         А.  Історична драма;

2.«Мартин Боруля»                                Б.  Психологічна драма;

3.«Хазяїн»                                               В.  Трагікомедія;

4.«Сава Чалий»                                       Г.  Сатирична комедія.

 

2. Справжнім  продовжувачем  традицій Т.Шевченка  Іван Франко назвав…

А.  І.Карпенка-Карого;    В.  М.Кропивницького;      Б.  М.Старицького;           Г.  П.Мирного.

 

3.Відома переробка М.Старицького «За двома зайцями» – це твір…

А.  «Ночь перед Рождеством» М.Гоголя;           Б.  «На Кожум’яках» І.Нечуя-Левицького;

В.  «Хата за селом» Ю.Красневського;               Г.  «Назар Стодоля» Т.Шевченка.

 

4. У творі «Мартин Боруля » розв’язкою є епізод:

А) до Борулі прїзджає Націєвський;            Б) Омелько повертається з міста без коней;

В) Мартин Боруля палить документи про дворянство;

Г) Трандалєв читає документи про зарахування до дворянського стану

 

5. Установіть відповідність між персонажем та його реплікою. (2б )

 

1. Трандалєв	А. Всі ходи знаю, вже мені прошеній не вернуть за нехворменноє написаніє, ні!
2.Марися	Б.  Вони на городі копають, а я ж що буду робить?
3. Микола	В. Ти їх, як молитви, знаєш..
4. Степан	Г. От нещастя!.. Іди ж випрягай коні.
	Д. Гроші? За цим діло не стане — я зараз!

 

6.  Установіть відповідність між жанром і назвою твору:

1) поезія;                                                      А) «Борислав сміється»

2) історична повість;                                  Б) «Украдене щастя»; 
3) роман;                                                      В) «Чого являєшся мені у сні…»; 
4) поема;                                                      Г) «Захар Беркут»;
5) соціально-психологічна драма.            Д) «Мойсей».

 

7. У яку збірку входить вірш „Гімн”?

А) „Мій ізмарагд”;              Б) „З вершин і низин”;               В) „Зів”яле листя”.

 

8. До якого жанру належить твір „Мойсей”?

А) драма;                               Б) повість;                                     В) поема.

 

9. У чому трагізм Мойсея? (І. Франко «Мойсей»)

А У непорозумінні його з народом.                                  Б Зрадництві країни.

В Тривалій хворобі і передчасній смерті.                           Г Невмінні керувати масами.

 

 

 

10. «Мойсей» І. Франка належить до жанру...

А Психологічної драми.                              Б Психологічної трагедії.

В Соціального памфлету.               Г Філософської поеми.

 

11. У передмові до твору «Мойсей» І. Франко зазначав: «Основною темою мого твору я зробив...»

А Біблійну історію про Мойсея.

Б Власну скульптуру Мойсея у порівнянні зі створінням Мікеланджело Буонаротті.

В Смерть Мойсея як пророка.             Г Оповідь про розгубленість народу.

 

12. Мотив збірки «Зів’яле листя» І. Франка — це любов...

А До страждаючого поневоленого народу.               Б Матері-України.

В Краси природи рідного краю.                                 Г Жінки, яка не захотіла відповісти взаємністю.

 

************************************************************************************

 

13. Установіть послідовність подій у новелі І.Франка «Сойчине крило» (1бал)

А. арешт Зигмунда;                                    Б. історія кохання Марії та Массіно;

В. Утеча Марії з Генрисем;                       Г. Утеча Марії в Порт-Артур.

 

14.Марія (героїня новели «Сойчине крило») убила сойку…     (1бал)

А. Через ревнощі;                                    Б.Через необережність;  

В. Через суперечку з коханим;              Г. Щоб поснідати нею.

 

15. Підтвердіть, спираючись на тексти поезій збірки Івана Франка  Зів’яле листя»,  думку Михайла Коцюбинського: « … Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві коханняі настроїв».

 ( 4 бали )

 

 

 

14.01.2021р..     Українська література        Гр.№23          Урок № 30 

 

Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10-го класу закл. заг.  середн . освіти / О.І.Борзенко,  О.В.Лобусова.  -  Харків: Вид – во  «Ранок» , 2018р.

 

МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА

 

Тема: Особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму (О.Кобилянська, М.Коцюбинський, В.Стефаник, В.Винниченко). «Нова школа» у прозі.

 

Мета (формувати компетентності): предметні: знання про модерністські тенденції в українській літературі 1910-х років, розвиток течій цього періоду; ключові: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння оцінювання культурно-мистецьких явищ, комунікативну: вміння працювати в групі, навички спілкування та толерантне ставлення до думок інших; інформаційну: вміння знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; загальнокультурну: прагнення до літературної освіти, виховання почуття патріотизму, пошани до талановитих митців європейського рівня.

 

 

 

 

 

 

Ідеалізм — напрям у філософії, який на противагу матеріалізмові вважає ідею, дух, свідомість первісним, а природу, буття, матерію — вторинним.

Містика — 1. Віра в існування надприродних, таємничих сил та здатність людини вступати в безпосередні зносини з ними. 2. Щось загадкове, непояснюване.

Декаданс — загальна назва кризових явищ у мистецтві та культурі кінця ХІХ — початку ХХ століть. Цей період позначений настроями безнадії, розчарування, занепадом життєвих сил, естетизмом.

1. Лекція учителя

 Передумови розвитку літератури початку ХХ ст.

Процес розвитку української літератури початку ХХ століття відбувся на тлі загострення соціально-політичної ситуації. Перша російська революція 1905 року принесла громадському рухові два докорінні покращення:

-  припинено політику заборон та утисків української мови,

-  українцям дозволено об’єднуватися в організації.

Літературний процес кінця ХІХ — початку ХХ століття прийнято називати літературою «зламу віків». Письменники, що представляли цей період, орієнтувалися у творчості на західноєвропейські модерні літературні напрями і переносили нові мистецькі досягненя на український ґрунт. Великий вплив на митців мала філософія Шопенгауера, Ніцше, Фройда. Письменики тепер намагалися проникнути в психологію людини, пізнати найтаємніші закутки свідомості, проаналізувати те, що було непідвладне розуму, а не описувати перипетії життя. В українській літературі відбувається синтез мистецтв, а загущеність письма призводить до панування малих форм — новел, оповідань, образів. Особлива увага мотивована до художньої деталі, зображення суспільних подій відбувається через ставлення до них людини.

Після етнографічного реалізму «Народних оповідань», критичного реалізму І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка, О. Кониського, О. Пчілки на сцену виступає плеяда молодих і видатних письменників: Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартович…

У західній літературі першими теоретиками модерності були Шарль Бодлер та Ф. Ніцше. Бодлер у статті «Художник модерного життя» писав: «Насолода, що ми її отримуємо від репрезентації сучасного, походить не лише з краси, якою його оздоблено, але його суттєві прикмети — бути сучасним. Митець повинен зосереджуватися на модерному, сучасному». Ніцше визначив усі ілюзії попередньої епохи. Його праці — це бунт проти ери надії, певності, ентузіазму, віри в прогрес, механічності. Для модерністів людина є не походженням минулого, але того, що її оточує в сучасному.

Перехід до модернізму

Модернізація культури починалася з критики народництва в цілому та його естетики зокрема. Уперше слово «модернізм» у значенні художнього напряму досить упевнено вжила Леся Українка в доповіді, виголошеній наприкінці 1899 р. в Київському науковому товаристві під назвою «Малорусские писатели на Буковине». Ця доповідь була початком діалогу, який у перспективі розмежує українських письменників на модерністів і народників. У статті виявилася не лише рішучість поетеси захищати нові явища, але й спроба мотивувати, наскільки вони потрібні народові.

Сьогодні літературознавці намагаються осмислити процес зміни художніх методів, стилів та напрямів у літературі кінця ХІХ — початку ХХ ст. і трактують його або як продовження критичного (чи, як його ще називають, класичного) реалізму, або як початок модернізму («ранній» модернізм). Проблема хронологічних рамок українського модернізму і критичного реалізму, а також письменників, яких називають модерністами чи реалістами, залишається дискусійною.

Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний.

Готуючи в 1901 р. альманах «З-над хмар і долин» (вийшов у 1903 році), М. Вороний опублікував у «Літературно-науковому віснику» відкритий лист до українських письменників, у якому закликав надсилати твори, у яких були б «усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі», де було б «хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би… блакитного неба». Основна думка виступу М. Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, «по-сучасному», оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.

Однак Іван Франко, схвально ставлячись до нових віянь в українській літературі, не міг змиритися з тими основними постулатами модернізму, які пропагував Микола Вороний.

 Іван Франко у вступі до поеми «Лісова ідилія» його назвав «ідеалістом непоправним», який вимагає від авторів:

Пісень давайте нам, поети,

Без тенденційної прикмети,

Без соціального змагання,

Без усесвітнього страждання,

Без нарікання над юрбою,

Без гучних закликів до бою…