українська мова
23.11.2020р. Українська мова. Гр.№1. (Урок№23)
Контрольна робота . Пунктуаційна норма
0,5 бала
1. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?
А. Багата держава, яку утворюють бідні люди, — абсурд! (О.Довженко)
Б. Кожен учитель — заручник своїх учнів. (А.Коваль)
В. Любов це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість. (В.Сухомлинський)
Г. Лиш боротись — значить жить. (І. Франко)
2. У якому варіанті неправильно розставлено розділові знаки?
А. Література кожного народу — це найкраще дзеркало його життя. (І. Франко)
Б. Віра це нестримне бажання перетворити мрію в реальне життя. (Д.Донцов)
В. Серце гітари поранене п’ятьма шпагами. (В.Стус)
Г.Вік прожити — не ниву пройти гомінливу. (А.Малишко)
3.Укажіть, у якому реченні правильно розставлено розділові знаки:
А.Усе: і повітря, й покручені лози, і зів’яла трава — все це мимохіть нагадує їй щасливі хвилини її життя. (М. Коцюбинський)
Б.Наш народ створив цілий ряд духовних інструментів, як наприклад — со-пілку,
трембіту, ріг, сурму, трубу, волинку. (Д.Багалій)
В. Ураз усе покращало біля мене, і ясени з блакитними тінями й зеленим шу-мом, і нагорблена клуня з чотирма вітрами, і скрипливі ворота, і маківки, і навіть ледачі гарбузи в
різнобарвних сорочках... (М.Стельмах)
Г. Тиша була напоєна всякими звуками; і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита. (М.Коцюбинський)
4. Тире ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):
А Багато няньок дитина без носа (Народна творчість).
Б 3 дочками таке до десяти тішиш, після двадцяти віддати мрієш (Народна творчість).
В Тихо дрімає сірий лап жита річка так тихо шепче... (В. Щурат).
Г Не повернуть минулого ніколи воно пройшло і вже здається миттю (М. Рильський).
5.Речення Душа це битий шлях на невідомих дійсності полях (Б.-І. Антонич) написано:
А. без порушення пунктуаційних норм;
Б. з порушенням пунктуаційних норм, які стосуються вживання тире між підметом і присудком;
В. з порушенням пунктуаційних норм, які стосуються вживання розділових знаків у
складносурядному реченні;
Г. з порушенням пунктуаційних норм, які стосуються вживання розділових знаків у
складнопідрядному реченні.
6. Речення, що вміщує цитату,— це:
А. Казала кума: «Дам пшона»,— а в неї в самої нема (Народна творчість).
Б. На річку море раз гнівилось і ревло, що річка береги водою розбовтала (Л. Боровиковський).
В. «Оце розвеличався!» — Барвінок, сміючись, озвався (Б. Грінченко).
Г. Ми Гітлером катовані, ...та із могил — гартовані — ми встанем, і тоді «заговорять і Дніпро, і гори, і потече сторіками кров у синє море...» (М. Сіренко.)
7. Позначте 2 речення, які потребують редагування:
А. Інформацію про надходження нових товарів можна отримати в продавця-консультанта.
Б. Розпочинається сезонний розпродаж зимових пальто.
В. Пропозиції покупців буде обов’язково передано виробникам.
Г. У неділю магазин працює з десятої години.
Д. Я приймав участь у спортивних змаганнях.
Е. Журнал пропонує низку літературних портретів.
8. Позначте 2 речення, які потребують редагування:
А Дозвольте оголосити порядок денний. Б Пропозицію прошу внести до протоколу.
В Хочу подякувати учасників круглого столу.
Г Параду було проведено відповідно до визначеного регламенту.
Д Ми зацікавилися Вашою пропозицією і хочемо отримати детальнішу інформацію.
Е Випускники мають більш відповідальніше ставитися до навчання.
9.Двокрапка ставиться між частинами такого складного безсполучникового речення (розділові знаки пропущено):
А Горе й радість дає нам життя молоде прийде старість і радість уся пропаде (Б. Грінченко).
Б Як сонце могуче такий будь і ти на доброго й злого ти рівно світи (Б. Грінченко).
В Сонце сходить із-за гаю став як злото засіяв... (Б. Грінченко).
Г Весна іде, радіє все усюди і темний ліс, і пташечка, і люди (Б. Грінченко).
10.Речення з непрямою мовою — це:
А Прислів’я каже: «Більш роби, та менше говори...» (Л. Боровиковський).
Б Осел почванитись хотів, що чув в ліску всіх птахів спів (Л. Боровиковський).
В «Який народ мізерний та низький! — до всіх говорить Хміль з пихою.— От я так виріс, бач, який!» (Б. Грінченко).
Г Рід жаб’ячий надумався прохати собі в болото короля (Б. Грінченко).
11. Спонукальним є речення:
Л Які прекрасні ці квіти! Б Хто допоміг тобі підготуватися до контрольної?
В Нехай здійсняться ваті мрії! Г Що за краса навкруги!
12. Позначте 2 складносурядні речення, між частинами яких не потрібно ставити коми (розділові знаки пропущено):
А Тільки трактор гуде в полі та дівоча пісня дзвенить (В. Тихоша).
Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив (М. Луків).
В Рясніє дощ і падає лункіше м’яких краплин розмірене биття (М. Бажай).
Г Грім одгримів і солодкою млостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі (М. Рильський).
Д Весна процвіте і наново криниця простеле барвінком круті береги (Л. Первомайський).
Е Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду (М. Рильський).
13. Укажіть відповідність між реченням та його характеристикою:
А просте, ускладнене однорідними членами
Б просте, ускладнене відокремленим означенням
В просте, ускладнене відокремленою обставиною
Г складне
1 Кінь, перервавши уздечку, щосили подався по дорозі вбік села.
2 То були кроки осені, чи луни, чи печалі його.
3 Вода, затягнута тремкими скалками льоду, була схожа на застигле блакитне шумовиння.
4 Король Бела, гадаю, не відмовить прислати військо на поміч.
5 У житі синіли волошки та сокирки, червоніла квітка польового маку
14. Поширеним є речення:
А Скрізь не прибрано. Б Діти будуть гратися.
В Не будемо кривити душею. Г Він вийшов сухим із води.
15 Розділовим сполучником пов’язані частини такого складносурядного речення:
А Стоїть могутній дуб на півдорозі до лісу, а до нього сіріє ранковий шлях (М. Хвильовий).
Б За селом, па гонах далеких, гасло сонце, і за річкою погасав ліс, осінній, жовтавий (А. Головко).
В То заблищить самотня зірка, то сріблястим сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари (А. Шиян).
Г Вітерець дихнув — і жовта комишина, надломлена на самій середині, так жалібно, так сумно заспівала (Дніпрова Чайка).
16. Тире ставиться в реченні:
|
А Надворі повсюди лежала роса на пожовклій траві осінній на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі. |
Б Чудний наш народ і сильний і сумний. В А ніч була дивна тепла та тиха.
Г Все тут мовби однакове і похилі до води вільхи, і засніжені береги.
Д Ні темінь непроглядної ночі ні близькі й далекі вибухи мін снарядів ні навіть невимовний страх що раз у раз підступав до грудей ніщо не могло спинити хлопця.
2 бали
1.Укажіть смислові зв’язки в безсполучникових складних реченнях.
1. Сойка підступна птиця: вона мастак нищити дрібне птаство і їхнім же голосом веселити себе. (1б.)
2. Дедалі більш видніє, степ ширшає, розпросторюється після нічної мли. (1б.)
2. Розставте розділові знаки в реченнях.
1.Слід усвідомити просту істину без міцних і глибоких знань теорії ніколи не доб’єшся успіхів на практиці.(1б.)
2.Один античний мудрець сказав Ми любимо свою батьківщину не за те що вона найбільша чи найкрасивіша у світі, а за те що вона наша. (1б.)
________________________________________________________________________________________
23.11.2020р. Українська мова. Гр.№1. (Урок№24)
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Стилістична помилка. Стилістичне використання багатозначних слів і омонімів
1.Уважно прочитати матеріал, поданий нижче.
Стилістична норма. Стилістична помилка
В українській мові історично утворилися дві функційно-стильові сфери —
книжне мовлення й розмовне мовлення, у межах яких утворювалися стилі — функційні різновиди літературної мови.
У розмовному мовленні виділяють розмовно-побутовий стиль;
а в межах книжного — художній, науковий, публіцистичний, офіційно-діловий, конфесійний, епістолярний.
Кожний з цих стилів має свою сферу вживання, призначення, стильові ознаки, що реалізуються добором або організацією мовних одиниць. Створення текстів певного стилю регулюють відповідні норми.
Стилістичні норми — це мовленнєві норми, що регулюють правильне вживання мовних засобів відповідно до мети висловлювання та мовленнєвої ситуації.
Для кожного стилю існують свої стилістично марковані засоби, і вживати їх треба лише в тій мовленнєвій ситуації, якої вони стосуються.
Зокрема, для офіційно-ділового стилю характерні стандартні мовленнєві звороти (канцеляризми), яким властива відтворюваність, стійкість значення, нейтральність забарвлення.
Такі звороти доречні в цьому стилі, оскільки завдяки їхній упізнаваності не затримують на собі увагу, полегшуючи ділове спілкування. Наприклад, на виробництві вживаються словосполучення у зв’язку з виробничою необхідністю, доводити до вашого відома, які не викликають емоцій і сприймається закономірно. Але якщо такі слова вжито в іншій ситуації, то це призведе до небажаного ефекту.
(На побаченні юнак скаже своїй коханій: «Лесю, доводжу до твого відома, що я тебе кохаю».)
Емоційно-забарвлені слова й словосполучення вживають у художньому стилі, вони не властиві науковому чи офіційно-діловому стилям.
Порушення стилістичних норм призводить до появи стилістичних помилок. Вони є різновидом мовленнєвих помилок, як і лексичні, морфологічні та синтаксичні.
Стилістичні помилки виникають унаслідок порушення мовцями трьох основних критеріїв — змістового, функційного й естетичного.
1. Порушення змістового критерію.
1.1. Неправильна лексична сполучуваність слів: надавати прикрощів (треба завдавати прикрощів).
1.2. Порушення смислового поєднання одиниць: Ми зустрілись на дискотеці, а розстались восени.
1.3. Нерозрізнення паронімів: Абонементна скринька (правильно абонентна).
1.4. Уживання слів у невластивому значенні: Це є вірне рішення (треба правильне). (Вірність — це незрадливість у коханні, дружбі, служінні)
1.5. Уживання зайвих слів (плеоназм): Передній фасад будинку.
1.6. Уживання поряд спільнокореневих слів (тавтологія): Зробити велику роботу (правильно виконати).
1.7. Об’єднання як однорідних членів родових і видових назв (Любити різні фрукти і яблука) або різних частин мови (Любити музику й малювати).
1.8. Невдалий порядок слів: Цікава поїздка на острови туристів (правильно Цікава поїздка туристів на острови).
2. Порушення функційного критерію.
2.1. Невластиве вживання просторічних слів і діалектизмів: Організація дозвілля нашому керівництву по цимбалах.
2.2. Невиправдане вживання книжної лексики: Покупець запропонував знизити ціну.
2.3. Невідповідність стилістичного забарвлення слова змістові фрази: На блідій фізіономії чорніли брови.
3. Порушення естетичного критерію
3.1. Мовні штампи: З повною відповідальністю поставитися до назрілих питань.
3.2. Штучна експресивність: Українська мова — гілка червоної калини.
3.3. Немилозвучність висловлювання внаслідок нагромадження однакових звуків (какофонія): Часто втрачати почуття часу.
3.4. Нагромадження тих самих частин мови: Розв’язання питання підвищення ефективності навчання.
3.5. Одноманітність у побудові речень.
3.6. Невдала довжина фраз.
2. Вивчити матеріал підручника. ( Стор.154 – 160 )
3. Виконати вправи 289, 292, 297 (письмово)
