Українська мова
11.11.2020. Українська мова. Гр.№1 (Урок№19)
Тема: Двокрапка у складному реченні
Мета уроку:
удосконалити вміння правильно інтонувати безсполучникові складні речення зі смисловими відношеннями причини, пояснення, доповнення, пунктуаційні вміння й навички, пов’язані з уживанням двокрапки в безсполучникових складних реченнях;
сформувати вміння визначати доцільність уживання двокрапки між частинами безсполучникового складного речення;
Двокрапка між частинами безсполучникового складного речення
1.Двокрапка ставиться, якщо друга частина розкриває зміст першої. (І не холодно дуже: є морозець, та не цупкий. (Панас Мирний.) Зелений яр сьогодні незвичайний: хисткий туман хитається на дні. (С.Черкасенко.)
2.Двокрапка ставиться, якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій
(Ідемо вдвох: тут для гучних компаній не місце. (М.Рильський.)
3. Двокрапка ставиться, якщо в першій частині є слова так, такий; чути, бачити, знати, розуміти й под. (Глянь, моя мила: зорі повисли над Дніпром. (П. Тичина.) Дивлюся я: полями в’ється рів, немов змія. (Б.Лепкий.)
Завершити народні прислів’я, записати їх, обгрунтувати вживання двокрапки.
1. Рідна мова – не полова: ... .
2. Бабиних груш не руш:... .
3. Замкнув вовка межи вівці: ... .
4. Живемо, як сорока на тину: ... .
5. Добре бідному: ... .
6. Бідний і на тім світі на панів робитиме: ... .
7. Добре найнявся: ... .
8. Любов – не пожежа: ... .
9. Зовиця – як синиця: ... .
10. Брати – що коти: ... .
11. Говори до гори, гора горою : ... .
12. У старого голова, як решето: ... .
13. Наговорила: ... .
14. Така господиня: ... .
15. Ото ткач: ... .
Народна творчість.
Для довідок. 1. ... її за вітром не розвієш. ... 2. ...свої тряси і бабі неси! 3. ... нехай тюрму знає.
4. ... хто не йде – сполохне. 5. ... од багатства голова не болить. 6. ... пани в котлі кипітимуть, а бідняк дрова носитиме. 7. ... дають рано води, а ввечері пити. 8. ...займеться – не погасиш. 9. ... вона все хвостом вертить. 10. ... вони погризуться і помиряться. 11. ... вона стоїть собі в спокою. 12. ... багато було, та висіялось. 13. ... на осиці кислиці, а на вербі груші. 14. ... на три городи – одна диня. 15. ... нитка рветься, а він в плач.
Робота з підручником.
Самостійне виконання вправи 253
Вивчити матеріал підручника (стор.139)
11.11.2020. Українська мова. Гр.№1 ( Урок№20 )
Тема: Контрольне есе «Читання робить нас кращими»
Хто з нас не любить книжок? Дійсно, важко уявити таку людину. У народі кажуть: "Хто багато читає, той багато й знає". Кожен — інтелігент, бізнесмен, робітник — має хоча б невеличку особисту бібліотеку.
Саме з книжок ми дізнаємося про те, як живуть народи різних країн, як виборюють вони свободу, а ще дізнаємося про відкриття науки й техніки, про рослини й тварин, про планети, зірки й туманності. З давніх-давен письменники, учені відображали в книжках знання та досвід поколінь, зберігаючи це все для нащадків.
А колись у прадавні часи на світі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. Замість сторінок пращури використовували каміння, дерево, стіни печер. Пізніше почали писати на глині, але це було також не дуже зручно. Справжній папір, схожий на той, що на ньому ми пишемо сьогодні, з'явився кілька століть тому. Відтоді й почали в усьому світі писати на папері.
Книга в Україні завжди користувалася великою пошаною. "Велика користь буває від учення книжного. Книги — це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості", — писав давньоукраїнський літописець. Зрозуміло, чому в Київській Русі існували книгозбірні при церквах, монастирях, при князівських та боярських дворах. Про це переконливо свідчать історичні джерела — ті самі книжки.
Я не можу уявити свого життя без книги. Найбільше мені подобаються твори дитячої літератури й сучасна фантастика. Але найнезабутніше враження справила на мене колись повість-казка "Чарівник Смарагдового міста", яку написав Олександр Волков. Я перечитував її кілька разів, кожного разу відкриваючи для себе щось цікаве й нове. Пізніше я захопився романами Жюля Верна. У моїй уяві виникали екзотичні пейзажі, сповиті імлою. Я бачив себе й бідолахою, викинутим на берег морськими буревіями, і п'ятнадцятирічним капітаном, що веде свій корабель до благородної мети, і дикуном, який усе життя провів серед незайманої природи на безлюдному острові. А зараз я охоче читаю серйозні твори українських письменників, де розповідається сувора правда про нелюдське життя нашого народу за часів далекого й не дуже далекого минулого.
Я щиро вважаю, що телебачення та електронні машини ніколи не зможуть повноцінно замінити щасливих годин спілкування з книгою. Свій твір-роздум я хочу закінчити повними філософської глибини рядками відомого українського поета Д. Павличка:
Життя без книги — хата без вікна.
Тюрма глуха і темна, мов труна,
Крізь вікна книг свободи світло ллється,
Майбутнього видніє далина.
Понад століття тому Іван Франко писав:
Книги – морська глибина,
Хто в них пірне аж до дна,
Той, хоч і труду мав досить,
Дивнії перли виносить.
Багато хто переконаний, що книги відіграють важливу роль у формуванні особистості, її
духовному становленні. Інші ж твердять, що сьогодні можна легко обійтися взагалі без книжок.
Чи збереглося значення книги в нашому інформаційному суспільстві?
Завдання
1. Написати контрольне есе на тему «Читання робить нас кращими»
