українська мова
?
22.10.2020р.
УРОК №13. ( І-й курс . Гр.№21. Українська мова)
ТЕМА: УЖИВАННЯ СЛІВ У ФРАЗЕОЛОГІЗМАХ ВІДПОВІДНО ДО ЇХНЬОГО СТИЛІСТИЧНОГО ЗАБАРВЛЕННЯ
Мета (формування компетентностей): предметні: засвоєння основних груп фразеологізмів, їх багатозначності, синонімії й антонімії; ключові: збагачення мови учнів образними виразами; комунікативні: вміння використовувати фразеологізми у спілкуванні; інформаційні: розвиток умінь добувати, обробляти та раціонально використовувати інформацію; загальнокультурні: розуміти засоби образності в різних сферах життєдіяльності людини.
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК
Висловлювання видатних людей про мову
- Як ви розумієте вислів?
«Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив» (Сократ)?
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
Поради
Учитися гарній, спокійній, інтелігентній мові треба довго й уважно — прислуховуючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи. Наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (Д. Лихачов).
Чим корисні поради вченого?
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Робота з текстом
Прочитайте текст. Перекажіть.
З лексикою української мови нерозривно пов’язана фразеологія. Буквально слово фразеологія означає вчення про звороти мови (грецьк. phrasis — зворот, вираз). Адже слова в мові вживаються не ізольовано, а в реченні, утворюючи іноді стійкі словосполучення, що сприймаються як єдине ціле, тобто як певний мовний зворот. Сукупність таких стійких словосполучень і називають фразеологією. Фразеологічними словосполученнями є, наприклад, гіркий хліб (нелегке життя), пекти раки (червоніти), собака на сіні (скупий), море по коліна (нічого не страшно). Означаючи, таким чином, певні предметні поняття, дії, якості, стани та інше, фразеологічні звороти збагачують наше уявлення про навколишню дійсність, відчутно поповнюють словниковий склад мови.
До фразеології належать і крилаті слова — влучні вирази видатних людей, українських, російських та зарубіжних письменників, переклади античних та інших стародавніх висловів: Світ ловив мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Сізіфова праця(Гомер). Борітеся — поборете (Т. Шевченко). Пропаща сила (Панас Мирний). Живий труп (Л. Толстой). Весна народів (Г. Гейне). Бути чи не бути (В. Шекспір). Людська комедія (О. де Бальзак). Ахіллесова п’ята (з грецького міфу про героя Ахілла). Перейти Рубікон (з римського переказу про Цезаря). Перекувати мечі на рала (біблійний вислів).
До фразеології відносять також прислів’я та приказки: Де руки й охота, там скора робота. Друзі пізнаються в біді. З хворої голови та на здорову. Дивиться, як кіт на сало та ін. Прислів’я та приказки є широким узагальненням народного досвіду; вони роблять нашу мову більш яскравою, влучною і широко вживаються в художніх творах. Загадаймо хоч би початки окремих розділів роману Панаса Мирного
«Хіба ревуть воли, як ясла повні?»: Наука не йде до бука. До фразеологізмів належать і каламбурні вислови, наприклад: На городі бузина, а в Києві дядько.
Серед усталених зворотів досить виразно виділяється група фразеологізмів, які перейшли до літературної мови з живої мови представників різних професій. У них закріплено виробничий досвід людей, нагромаджений протягом віків. Загадаймо, наприклад, такі вислови, як: на живу нитку (з мови кравців), розмотати клубок (з мови пряль), на один копил (з мови шевців), між молотом і ковадлом (з мови ковалів), лити воду на чийсь млин (з мови мірошників), спіймати на гачок (з мови рибалок), стріляний горобець (з мови мисливців), не святі горщики ліплять (з мови гончарів), під один гребінець (з мови перукарів), покласти першу цеглину (з мови мулярів), піднести на щит (з мови військових). Чимало фразеологізмів цього типу ввійшло в мову і в новіші часи: відігравати роль, зміна декорацій, як по нотах (з театрально-музичної сфери), досягти апогею (з астрономії), бурхлива реакція (з хімії), гірка пілюля (з медицини), закрутити гайки (з технічної сфери), входити в колію, натискати на всі педалі, набирати висоту, рятівне коло (зі сфери транспорту), на два фронти (з військової сфери) тощо.
Робота з таблицею
Класифікація фразеологізмів
|
Група фразеологізмів |
Значення |
Приклади |
|
Ідіоми |
Це стійкі звороти мови, лексичне значення яких сприймається як неподільне ціле. Зміст ідіом не збігається з лексичним значенням тих слів, що входять до них. Наприклад, собаку з’їв має лексичне значення досвідчений, а окремо взяті іменник собака і дієслово з’їсти далекі від цього значення. Ідіоми можуть вступати в синонімічні зв’язки між собою |
робити з мухи слона (перебільшувати), вусом не повести (не звернути уваги), бити байдики (ледарювати), правити теревені (базікати), ні пари з уст; тримати язика за зубами (мовчати), дати пити; загнати на слизьке(перемогти) |
|
Фразеологічні одиниці |
Це такі стійкі сполучення слів, які характеризуються смисловою єдністю, але складові частини яких легко виділяються. Це прислів’я, приказки, крилаті вислови |
Світ ловив мене, та не спіймав (Г. Сковорода). Наша сила — сім’я єдина. Чесне діло роби сміло (Нар. тв.) Чуття єдиної родини. І рости і діяти. Перемагать і жить (Із тв. П. Тичини) |
Робота з підручником
Прочитайте теоретичний матеріал. (Стор. 58.)
Виконайте вправу 103 (усно)
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Завдання
1. Знайдіть у наведених реченнях фразеологізми і поясніть значення їх. Два-три речення запишіть.
1. І ця тиха, довірлива розповідь перевернула чоловікові душу. 2. Підемо: Чи тепер тобі вже не з руки? 3. Вони обоє рябоє. 4. З вами хоч на край світу. 5. І знову така тиша довкола, хоч мак сій (Із тв. М. Стельмаха).
2. Перепишіть, дібравши до поданих фразеологізмів звичайні синоніми. Простежте, як при цьому змінюється емоційне і стилістичне забарвлення.
Море по коліна, пальцем у небо попасти, не спускати ока, поставити крапку над і, чужими руками жар загрібати.
3. Запишіть речення. Знайдіть у них фразеологізми, поясніть їх значення.
1. За кілька хвилин розвідники ... встигли розповісти Казакову, що вони зараз «кантуються», тобто б’ють байдики (О. Гончар). 2. «Марійко,— звернувся ласкаво Василь до зажурної дівчини,— не бери всього так близько до серця» (І. Цюпа). 3. Одним словом, зиркай на всі боки, крути на вуса і пальця в рот їм не клади (В. Кучер).
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Теоретичні відомості за підручником( стор. 56 – 59).
2. Підібрати і записати 10 фразеологізмів із фразеологічного словника.
22.10.2020р.
УРОК №14. ( І-й курс . Гр.№21. Українська мова)
ТЕМА: УТВЕРДЖЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ НОРМИ В СЛОВНИКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ (ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ)
Мета : (формування компетентностей): предметні: закріплення умінь і навичок користування словниками; ключові: удосконалення вмінь і навичок самостійної роботи; комунікативні: підвищення культури мовлення; інформаційні: формування навичок самоперевірки шляхом роботи з першоджерелами; загальнокультурні: усвідомлення органічного взаємозв'язку мови, літератури, культури.
Тип уроку: систематизація й узагальнення вивченого.
Виразно прочитайте уривок вірша Миколи Данька. Що вам сподобалось у словах поета? Що б ви могли додати про мову Дніпра, і Карпат, і Великого Степу?
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу,
Диво ж моє!
Із водоспадами грім-діалектів на плечах,
Із легіоном струмочків-говірок лелечих.
Ти ж блискавками-ключами шугаєш по небу,
Сонечком красним встаєш,
Мово Дніпра, і Карпат, і Великого Степу.
Хто ж там злічив! Як піску біля Чорного моря,—
Стільки перлин,
Слів-діамантів ясних — ніби рос красовитих
Поспіль на кулі земній, на тополях і квітах.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ
IІІ. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ (З РОЗДІЛУ «ЛЕКСИКОЛОГІЯ І ФРАЗЕОЛОГІЯ»)
Завдання:
1. Прочитайте текст мовчки. Підготуйтесь читати вголос. Поміркуйте, які лексичні засоби використовує автор, щоб передавати схвильованість, урочистість і любов до мови рідної.
АРФО СЕРЦЯ МОГО
Мово рідна! Ти ж — як море — безконечна, могутня, глибинна. Котиш і котиш хвилі своїх лексиконів, а їм немає кінця-краю. Мільйонноголосо бриниш говірками, а вони шумлять, і дзвенять, і б’ють у наші груди, мов хвилі морські — в берег.
Красо моя! В тобі мудрість віків, і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм, і крик новонародженого; в тобі, мово, неосяжна душа народу — його щирість і щедрість, радощі й печалі, його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його. Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, з тобою я най- багатший і найдужчий в світі, без тебе — перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів, і вбити можеш словом єдиним, як блискавкою. Люблю і твою ніжність, ласкавість, лагідність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонцем, і підносиш над хмари та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий вічний вчителю мій.
Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, вірний і вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь глибинами та безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає. Що не вистачить життя мого, аби переплисти твій лексичний океан.
Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і безкінечних берегах твоїх (С. Плачинда).
2.Перекажіть текст (за бажанням), зберігаючи мовні особливості автора.
3. Проаналізуйте кілька словників (на вибір). Як у них відбиті норми літературної української мови?
4.Прочитайте. Складіть план тексту.
Сучасна лексикологія розвивається за двома основними напрямами. Один — створення спеціалізованих словників, у яких би містилась інформація лише одного типу: наприклад, тільки про написання слова, тільки про його походження, тільки про способи його поєднання з іншими словами та ін. Інший напрям — створення комплексних словників, які б уміщували якомога більше відомостей про слово: не лише давали б тлумачення його значень, граматичні характеристики, правила вимови та написання, але й описували б його смислові зв’язки з іншими словами, особливості його використання в різних стилях, його словотворчі можливості.
Різноманітні типи словників розробляються залежно від того, для кого вони призначені. Так, наприклад, існують академічні словники, які містять найповнішу інформацію про слово, та навчальні, які мають на меті навчити людину, яка оволодіває мовою, правильно використовувати слово. Є словники, адресовані усім, розраховані на будь-якого читача (наприклад, «Тлумачний словник української мови»), та словники-довідники, призначені для людей певних професій (наприклад, «Словник наголосів для працівників радіо та телебачення»). Особливий тип складають словники для різних технічних, прикладних цілей: наприклад, для машинного перекладу та ін. (З підручника).
ІV. ПІДСУМОК
· Що значать поняття норма, лексична норма?
· Як лексичні норми утверджуються в словниках української мови?
· З якими словниками ви працюєте частіше?
· Що є мова для людини і як до неї слід ставитись? ( За С.Плачиндою)
· Як уроки української мови сприяють підвищенню мовної культури молодої людини?
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Напишіть есе про українську мову, згадуючи й інші мови.
