A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська література

Дата: 10.05.2022 10:54
Кількість переглядів: 156

10.05.22р. Українська література    Група №11    Урок № 43

 Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..

Тема: Галина Пагутяк  «Потрапити в сад»

https://dovidka.biz.ua/wp-content/uploads/2020/04/галина-пагутяк-біографія.jpg  Галина Пагутяк  (Москалець)біографія скорочено

 

Москалець Галина Василівна (справжнє ім’я) народилася 26 липня 1958 р. в с. Залокоть Дрогобицького району на Львівщині, згодом родина переїхала у село Уріж.

У 18 років втекла до Одеси, де вчилася на штукатура-плиточника. Згодом працювала на Бориславському фарфоровому заводі, інколи доводилось стояти біля конвеєра кілька змін. У цей складний час починає писати повість «Діти».

За рік вступила до Львівського національного університету.

Закінчила українську філологію Київського державного університету ім. Т. Шевченка (тепер – Київський національний університет ім. Т. Шевченка).

Після отримання диплому працювала у школі, у Дрогобицькому краєзнавчому музеї, приватній школі, Львівській картинній галереї. Член Національної спілки письменників України.

Публікувалася у часописах «Дзвін», «Сучасність», «Кур’єр Кривбасу», «Книжковий клуб плюс».

23 травня 2008 році Галині Пагутяк отримала премію «Найкраща книжка 2007 р. за версією Auction.ua» (роман «Слуга з Добромиля») у рамках Київського книжкового форуму.

 

Рік написання – 1989

Жанр – оповідання

Тема твору «Потрапити в сад» — самотність, безпритульність особистості в суспільстві, байдужому до долі людини.

Ідея оповідання “Потрапити в сад”— розкриття душевного багатства героя, його гідності й самоповаги, доброти й щирості у ставленні до оточуючих та світу.

Проблематика — утвердження гуманістичних ідеалів, моральних чеснот.

 

Сюжет та композиція твору “Потрапити в сад”

 

На початку оповідання автор коротко описує яблуневий сад, що росте на території вокзалу за високою стіною й постійно зачиненими дверима: «З-за високої мурованої стіни визирали гілки з червоними яблучками. Тільки горобцям було вільно перелітати через огорожу».

 

Головний герой — Грицько. У нього немає родини, немає житла, він хворий на невиліковну хворобу (епілепсію). Грицько живе з того, що заробляє грою на гармошці в електричці.

Є в Грицька своя заповітна мрія — потрапити до привокзального саду. Шкода лише, що сад недоступний — за високою огорожею. Може, тому героя й хвилює ця мрія: в уяві гармоніста сад стає бажаним місцем для спочинку втомленої душі.

Одного дня Грицько провідує тяжко хворого друга Микольцьо, у якого заночував. Микольцьо – самотній, але добрий чоловік. Загалом, Грицько та Миикольцьо дуже сході, авторка виділяє їхні доброту, гідність, людяність, здатність співчувати і мріяти. Його друг, розуміє, що скоро помре, вирішує залишити Грицькові своє майно — хату та вірного собаку. Це — кульмінація твору. Однак такий дарунок викликає у Грицька іронічну репакцію: «А мене в будинок престарілих візьмуть! — весело сказав Грицько. — У лікарні сказали. І зараз би прийняли, та роки поки що не вийшли. Або оженюся, га?».

Фінал оповідання — відкритий: Грицько, слухаючи завивання нічної бурі, хвилюється, аби вітер не поламав гілля в саду та не пошкодив хату.

В оповіданні немає великих описів, але їх компенсують яскраві деталі. Внутрішній світ головного героя розкривається і через внутрішні монологи та діалоги, авторську присутність у тексті. Композиційною особливістю твору є його своєрідне обрамлення — образ саду на початку оповідання та наприкінці.

“Потрапити в сад” характеристика Грицька

Грицько — рано став сиротою, не мав ні домівки, ні родини. Його описано як «мізерного чоловічка в зеленому капелюсі й широких споднях». На життя заробляє, граючи на гармошці по електричках, хоча й знає лише три пісні. Грати хлопця навчив батько, який повернувся з війни калікою.

Грицько тяжко хворий на епілепсію, напади хвороби Грицько переживає в лікарні, а взимку інколи живе в сестри. Суспільство засуджує його за жебрацтво, але герой відкидає ці звинувачення, він вважає, що живе чесно і гідно. Він бачить у такому житті свободу вибору й навіть проводить паралелі між собою і відомим філософом: «Григорій Сковорода теж поблукав по світі, а чим моя гармошка за його філософію гірша? Тішуся з того, що були на землі такі люди, як Григорій Савич. Не кожному тісно межи стінами, ой не кожному…».

Грицько вважає себе незалежним, і навіть ображається на людей, які вважають його жебраком: «Не любив Грицько бабів з буфету, бо ще давно котрась назвала його жебраком. Бачать люди, що він не жебрак. Красти легше, ніж грати на гармошці по електричках».

 

Попри всі негаразди в житті герой не втратив людяності та доброти. Він підтримує сестру, коли та плаче, співчуває тим, кому важко; хоче бути між людьми («Треба, щоб люди мене виділи і щоб я їх видів»); підгодовує бродячих собак і котів; звертає увагу на те, що товариш Стьопа змерз, непокоїться про його матір, у якої закінчилися дрова серед зими. Коли Грицько, довідався, що його друг Микольця важко хворий, то вирішує залишитися ночувати у того щоб його підтримати.

Грицько – неймовірний герой, бо навіть не маючи грошей, дому, він може поділитися останнім, допомогти людині у важкому положенні, висловити співчуття. Незважаючи на бідність Грицько слідкує за чистотою власного одягу.

Єдина мрія Грицька потрапити в зачинений сад біля вокзалу: «Грицькові уявлялося, що якоїсь теплої ночі він вилізе з останньої електрички і, йдучи до вокзалу, побачить відчинені двері. Увійде в сад, ляже в сплутану духмяну траву, притулиться щокою до землі-матінки, буде плакати і питати: “У кого я такий вдався — нещасний та волоцюга?”». Для Грицька потрапити в сад — значить потрапити до раю.

 

Галина Пагутяк показує читачам знедолених людей, відторгнутих суспільством з незвичної сторони. Авторка показує читачам трагічну долю дитини війни: батько — каліка, ранню смерть матері, пияцтво і смерть батька, тяжку хвороба — тому цей образ викликає співчуття, а не зневагу. Авторка підтверджує, що наше суспільство надто стереотипне, судить про людину за соціальним статусом, а не за її вчинками.

 

Отже, головний герой із повагою ставиться до людей, сам має почуття власної гідності; уміє прощати, може допомагати людям; він щедрий; любить життя в усіх його проявах; помічає красу навколишнього світу. Такі риси характеру образу Грицька надають йому гармонійної цілісності.

 

 Характеристика Микольця

Микольця – товариш головного героя Грицька. Це самотній, старий та тяжко хворий чоловік, який живе в невеликій хаті з одним вікном. Микольцьо фарбує єдине вікно та двері білою фарбою, намагається підтримувати чистоту в кімнаті.  Заробляє він тим, що ремонтує черевики. Герой розуміє, що скоро помре, тому хоче залишити у спадок Грицькові свою хату та вірного собаку. Відносини між товаришами щирі, безпосередні й відкриті. Коли Грицько грає на гармошці або читає «Кобзаря», Микольці одразу світлішає на душі.

Герої не втратили здатність мріяти про щасливіше життя, прагнути до ідеалу, вони здатні проявити милосердя та співчуття.

 

Додому: прочитати твір Г.Пагутяк «Потрапити в сад»

Детально ознайомитися з наданим матеріалом. Уміти характеризувати персонажів твору.

 

 

 10.05.22р. Українська література    Група №11    Урок № 44

 Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..

Контрольна робота.  «Сучасна українська література       Тести

0,5 бала за кожну правильну відповідь

 

1. Літературу українського постмодернізму представляє:

а) Іван Драч;    б)Євген Маланюк;      в) Юрій Андрухович;     г) Іван Вінграновський.

2. Наприкінці ХХст. помітним  явищем української літератури став:

а) Експресіонізм;   б) Імпресіонізм;   в) Сюрреалізм;  г) Постмодернізм.

3. Термін «постмодернізм» перекладається як :

а) новий метод;  б) після модернізму;  в) поза модернізмом;  г) замість модернізму.

4. Ю.Андрухович, В.Неборак, О.Ірванець заснували поетичне  угруповання:

а) «Бу - Ба – Бу»;       б) «Західний вітер»;          в) «Нова дегенерація»;   г) «ЛуГоСад»;  д) «Пропала грамота».

5. Які ознаки належать постмодернізму?

а) Емоційне заперечення попереднього;          б) Відсутність пафосу;      в)  Антиутопічність;        г) Оцінне в самоназві: "Ми-нове";                    д) Комерційний успіх;

е) Відмова від попередньої культурної парадигми

6. Не розрахована на масового читача, призначена для тих, хто орієнтується в літературному процесі, знає літературну термінологію – це:

а) Масова література;                         б)  Детективна література; 

в)  Історична  література;                  г) Елітна література;

7. Оповідання Г.Пагутяк «Потрапити в сад» дає можливість читачам:

а)  Зазирнути в душу знедолених людей;     б) Зрозуміти життя природи;

в) Дізнатися про життя селекціонерів

8. Слова «Не кожному тісно межи стінами. Ой не кожному…»  (Г, Пагутяк  «Потрапити в сад») стосуються не тільки Грицька, а й:

а) Стьопи;               б) Микольця;                   в) Т.Шевченка;                  г) Г. Сковороди.

9. Яку посаду займав головний персонаж роману «Андріївський узвіз В.Діброви:

а) Проректор;               б) Доцент;                  в) Ректор;                            г) Професор.

10. Які зупинки і в якому порядку проходить герой твору «Андріївський узвіз»?:

а) Статечний вік – Зрілість – Молодість – Юність – Дитинство;

б) Дитинство – Юність – Молодість – Зрілість;

в) Дитинство – Підлітковий вік – Молодість – Похилий вік - Статечний вік;

г) Статечний вік – Похилий вік – Молодість -  Підлітковий вік – Дитинство.

11. Кого з письменників називають Патріархом?

а) Ю.Андруховича;          б) С.Жадана;        в)  В.Герасим’юка;      г)  Ю.Іздрика

12. Ю. Андрухович є представником угруповання:

а)Червона фіра ;     б) Нова дегенерація;    в) ЛуГоСад;      г)Бу-Ба-Бу.

13. Укажіть назву нової літературної течії, характерної для “львівсько-франківської” школи   сучасних прозаїків, організації “ЛуГоСад” та ін.

а) Футуризм;   б) Постмодернізм;   в)   Імпресіонізм;    г)  Екзистенціалізм.

14.Чиї твори вважають зразком стоїчної поезії у світовій ліриці?

а) В.Стуса;          б) І.Драча;        в) Ю.Андруховича;    г) О.Забужко.

15.  І.Драч, Л.Костенко, В.Стус   належать до покоління:

а) Постмодерністів;             б) Шістдесятників;               в) Романтиків.

16. Одна з суттєвих проблем роману «Маруся Чурай»:

а) «народ і натовп»;         б)«екологія»;        в) «щасливе майбутнє».

 

  1. Написати твір-мініатюру на одну з тем:
  • «У кожної людини свій сад, до якого вона хоче потрапити» (за оповіданням Г.Пагутяк «Потрапити в сад»)  -  4 бали
  • «Постмодернізм в українській літературі»  - 4 бали
  • «Стоїчна українська поезія»  - 4 бали

 

Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com ,   вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень