A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська література

Дата: 20.04.2022 11:02
Кількість переглядів: 93

19.04.22р. Українська література    Група №21    Урок № 34

 Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..

Тема : Євген Плужник – один із провідних поетів «розстріляного відродження»

Мета уроку: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом Є.Плужника, його стійкістю й мужністю в нерівній боротьбі з тоталітарним режимом; розширити кругозір учнів. Розвивати пам'ять, логічне мислення.

Поет “розстріляного відродження”, був репресований, номер в ув’язненні на Соловках. На тлі гучної фальші тогочасної епохи його голос линув із глибини власної, Сповідальна надзвичайно лірична його поезія живилася духовними джерелами української нації. Глибоко закорінена в тогочасну дійсність, вона водночас була причаєним стоїчним опором тій облуді. Особливо це відчутно в поемах “Галілей” і “Канів”. За життя Євген Плужник видав збірки “Дні” (1926), “Рання осінь” (1927), у 1928-1933 pp. готував “Рівновагу”, але з’явилася вона тільки 1946 р. за кордоном. Уже в наш час вийшли “Поезії” (1988), “Змова у Києві. Роман, п’єси” (1992). Написав 4 п’єси, роман “Недуга” (1928, 1929), уклав разом із В. Підмогильним словник “Фразеологія ділової мови”.

Опрацювати матеріал підручника ( стор.29 – 33)

Дати відповіді на питання:

• Який образ обожнюється ліричним героєм, стає особливо дорогим і рід ним7
• Які перетинаються два часові пласти буття героя й протилежні душевн. стани? (

• Проаналізуйте почуття й настрій ліричного героя•

• Доведіть, що конкретно-предметний образ «слідок ноги» милої набуває символу. 11. Творче завдання
ПОЯСНЕННЯ:
Лірика Є. Плужника наповнена внутрішнім горінням і відзначається філігранною витонченістю думки й почуття, образів і жанрових форм. Його поетичний словник і тропи, на перший погляд, «прості», уживаються зви­чайні поняття, але за цією звичайністю постає конденсована сила образів, експресія почуттів. Мистецька довершеність досягається своїм баченням світу й людини у ньому, внутрішньою цілісністю переживань та напруже­ністю думок, що, немов вулкан, виштовхують хвилями спресовану енергію, вольовий порив, які концентричними колами розгортаються в художньому світі митця. Не випадково Микола Бажан поетичну творчість цього поета відніс до найбільших і найдорожчих духовних цінностей української літе­ратури XX століття.
 Самостійна робота
1. Знайдіть відповідність між назвами збірок Є Плужника та роками їх напи­сання.
1926    р.                                          «Рання осінь»

1933 р.                                             «Рівновага»
1927    р.                                          «Дні»
2. Поясніть символіку назв поетичних збірок Є. Плужника.
3. Назвіть, у яких жанрах працював письменник.
. Домашнє завдання
1. Вивчити напам'ять одну з поезій Є. Плужника (на вибір).

2. Написати есе на тему: «Євген Плужник — найвидатніший митець націо­нального відродження».
 

 

 

19.04.22р. Українська література    Група №21    Урок № 35

 Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..

Тема: Київські неокласики. Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Різногранний творчий шлях М. Рильського. Філософічність, афористичність його лірики, вітаїзм, сповідальність, життєлюбство

Мета : предметні: знання про групу і творчість «київських неокласиків», основне із творчої біографії М. Рильського; ключові: навички пізнавальної діяльності; висловлення власних думок із приводу поетичної майстерності, філософічності й поетичного самовираження представників «п'ятірного грона неокласиків», зокрема М. Рильського; комунікативну: навички спілкування в колективі та толерантне ставлення до думок і почуттів оточення; навички роботи з книгою; загальнокультурну: розвиток відчуття естетики поетичного образу, урівноваженості й філософської заглибленості під час зіткнення з життєвими проблемами.

«Неокласика» — умовна назва естетичної платформи невеликого кола київських поетів, літературознавців і перекладачів періоду «Розстріляного відродження»:

? Миколи Зерова (лідер);

? Михайла Драй-Хмари;

? Павла Филиповича;

? Юрія Клена (Освальда Бургардта);

? Максима Рильського.

«Неокласики» — неформальне товариство вільних митців, що гуртувалися спочатку при часописі «Книгар», а згодом — навколо видавництва «Слово». Не дбали про своє організаційне оформлення й не виступали з ідейно-естетичними маніфестами.

Михайло Драй-Хмара в сонеті «Лебеді» назвав «неокласиків» «гроном п'ятірним нездоланних співців».

Своєрідним естетичним кредом київських «неокласиків» є сонет Миколи Зерова «Pro domo» («На захист», початкова назва — «Молода Україна»):

Класична пластика, і контур строгий,

і логіки залізна течія —

Оце твоя, поезіє, дорога.

Леконт де Ліль, Жозе Ередіа,

Парнаських зір незахідне сузір'я

Зведуть тебе на справжні верхогір'я.

Це були по-європейськи освічені люди, тогочасна елітна українська інтелігенція. Неокласики, зокрема, закликали осягати вершини світової культури, трансформувати її форми та образну систему на рідному полі поезії, щоб піднести її до світового рівня. Тому розквітають сонетна форма, яку пролеткультівці оголошували «буржуазною», елегії, медитації, філософська лірика.

Спільні риси творчості:

? «аристократизм духу», протистояння духовній варваризації суспільства;

? орієнтація на довершену культуру поетичного мислення й дисципліну поетичного мовлення;

? тяжіння до гармонії між раціональною сферою та почуттями;

? захоплення досконалістю античної лірики, літератури відродження та класицизму, філігранністю творів французьких «парнасців».

Те, що неокласики прагнули впроваджувати у своїй творчості форми та методи грецького й римського мистецтва, представникам влади здалося невизнанням радянської дійсності. Тому в 1935 р. були заарештовані М. Зеров, П. Филипович, М. Драй-Хмара, яких звинувачували в шпигунстві на користь чужоземної держави, у підготуванні й спробі вчинити терористичні замахи на представників уряду та партії і в приналежності до таємної контрреволюційної організації, очолюваної професором Миколою Зеровим.

Проходив у цій справі неокласик М. Рильський, але через деякий час був звільнений. Юрій Клен (О. Бургардт), скориставшись своїм німецьким походженням, виїхав до Німеччини на лікування й не повернувся. А М. Зеров був розстріляний 1937 р., П. Филипович загинув на Соловках того ж 1937 р., М. Драй-Хмара помер у концтаборі на Колимі в 1939 р.

Неокласики позиціонували себе як естетів і жорстко протиставляли себе народництву й романтизму. Крім художньої творчості, члени групи були також активними літературними критиками.

Неокласики належать до так званих письменників доби «розстріляного відродження».

М.Т.Рильський

Яскравим представником поетів — «неокласиків» є «лицар краси і добра» Максим Рильський. Перекладач, академік, фольклорист, талановитий педагог. Та передусім — видатний поет, продовжувач славних традицій класичної літератури. «… Досить витончений і складний поет… І живе він зі своїм часом, напружено і уважно в навколишнє життя вдивляється, уміє помічати в його глибині струю вічно людського, близького всім часам і народам». Ці слова про Максима Тадейовича сказав його соратник по перу Микола Зеров.

Опрацювати матеріал підручника (стор.37 – 38)

Дати відповіді на питання (стор.38)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень