A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська мова

Дата: 06.04.2020 11:11
Кількість переглядів: 222

06.04.2020р.   Урок №38  для гр. №1

 

Посилання на підручник https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-11-klas-2019/01-ukrainska-mova-11-klas/ukrainska-mova-riven-standartu-pidruchnyk-dlia-11-klasu-zzso-hhlazova-op.pdf

 

https://lib.imzo.gov.ua/wa-data/public/site/books2/pidruchnyky-10-klas-2018/01-ukrainska-mova-10-klas/ukrainska-mova-riven-standartu-pidruchnyk-dlia-10-klasu-zzso-hhlazova-op-1.pdf

 

 

Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

 

Тема: Складні випадки словозміни дієслів  дати, їсти, відповісти та ін..

 

Пояснення  викладача

 

Дієвідміна слів дати, їсти, відповісти, розповісти, бути

Дієслова в другій особі однини теперішнього часу та в майбутньому часі доконаного виду мають закінчення -еш (-єш), -иш (-їш): хочеш, будуєш, вариш, гоїш, захочеш, збудуєш, звариш, загоїш.

Виняток становлять дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти: ти даси, їси, відповіси, розповіси, а не даш, їш, відповіш, розповіш, як то часом, надто в західних областях України, кажуть.

Дієслово бути має в усіх особах однини й множини форму є: «Зазнаю чужої сторони, яка вона є» (Марко Вовчок); «Ви є у нас від самого царя настановлені» (Г. Квітка-Основ’яненко).

 Іноді для першої й третьої особи однини вживають форми єсть: «Я єсть народ, якого Правди сила ніким звойована ще не була» (П. Тичина); «Коли в чоловіка хліба єсть достаток, то в нього в дому всякий буває статок» (М. Номис).

У сучасній українській літературній мові звичайно випускають форми є, єсть у складеному присудку: я — учень V класу, ти мені — родич, він тобі — товариш, — залишаючи їх тільки тоді, коли треба надати фразі врочистого тону: «Я єсть народ».

Форми для другої особи однини єси й третьої особи множини суть — архаїчні. Форма суть трапляється в південно-західних діалектах.

В українській класичній літературі цих форм уживали тоді, коли було треба надати фразі врочистості або іронії: «Як справді кохаєш, як вірний єси, мені серце неньки живе принеси» (М. Вороний).

Давноминулий час і описова форма з словами було, бувало

В українській мові є два минулі часи — минулий і давноминулий. Минулий час, не маючи особових закінчень, означає, що дія відбувалася в минулому, колись: я читав цю книжку; давноминулий час, який твориться з форм минулого часу відмінюваного дієслова й допоміжного дієслова бути, означає, що одна минула дія відбулась раніше від другої: я читав був цю книжку, та забув її зміст: «Дознався був владика, що сліпий старець чинить у божому домі одправу, і заборонив» (Марко Вовчок). Цією складеною формою давноминулого часу користуються й тоді, коли треба показати минулу перервану дію: «Лукаш… знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези» (Леся Українка).

На минулий час вказують також частки було, бувало: «А ще, було, як намалює що-небудь та підпише… що це — не кавун, а слива, так тобі точнісінько слива» (Г. Квітка-Основ’яненко); «Дарка часто, було, дивилась понуро, спускала очі в землю» (Леся Українка).

Варто нагадати, що слів було, було б часто вживають у розумінні слід було, слід би було: «Було тобі, моя мати, цих брів не давати, та було тобі, моя мати, щастя й долю дати» (народна пісня); «Та було б не рубати зеленого дуба, та було б не сватати, коли я — нелюба» (народна пісня).

Відмінювання дієслів ДА?ТИ , ЇСТИ , ВІДПОВІСТИ?   (та ін. з компонентом –ВІСТИ), БУ?ТИ

  1. Дієслова да?ти, ї?сти, відпові?сти?, розповіс?ти? та інші з частиною –вісти, а також бу?ти з усіма похідними від них становлять відповідно до закінчень теперішнього часу (або майбутнього часу дієслів доконаного вину) окрему групу.

О Д Н И Н А

1 ос.

дам

їм

відповім?

2 ос.

даси?

їси?

відповіси?

3 ос.

дасть

їсть

відпові?сть

М Н О Ж И Н А

1 ос.

дамо?

їмо?

відповімо?

2 ос.

дасте?

їсте?

відповісте?

3 ос.

даду?ть

їдя?ть

але: дадуть відповідь

             

Від дієслова бу?ти вживаємо тільки форму є (інколи в поетичній мові для першої та третьої особи однини — єсть), що заступає всі інші форми; зрідка вживані ще архаїчні форми: для другої особи однини — єси?, а для третьої особи множини — суть

Завдання:

  1. вивчити поданий матеріал.
  2. Виконати вправу № 80 та 81, скориставшись підказкою (стор. 50)
  3. Виконати самостійну роботу:

А) прослухати притчу,

Б) переписати, поставивши дієслова у потрібній формі.

 

Піймав лис ворона та й каже дружині:

- (віддати) його нашим лисенятам: нехай потренуються в полюванні, а потім (зїсти).

А  лисиця (відповісти):

- якщо ми (зїсти) розумного птаха, це (дати) мало користі. Хай краще (розповісти) мудру історію. А м’яса в лісі ще багато бігає – ми й дітей нагодуємо і самі (поїсти).

Лис звертається до ворона:

- Якщо (розповісти) цікаву притчу, я дам тобі волю. Якщо ні , то (зїсти).

Той міркує:

- Я (розповісти) , а він мене опісля все одно (зїсти). Хай спочатку дати свободу, а потім поговоримо. А вголос каже:

- Притча як пісня, їм обом заважають чужі пазурі (кігті) на горлі та грудях. Відпусти мене з миром, і матимеш від мене безліч історій, які (дати) тобі світлу голову та макітру  розуму. А щоб ти не думав, що я намагаюся обдурити, першу притчу (розповісти) негайно.

Лис заслухався красномовного птаха й мимоволі послабив кігті, а той продовжує:

 

- Якось лис і пара вовків (іти) полювати: їжу добувати, щоб дітей годувати. Лис до заячої хатки вліз, господаря забрав із собою, а про зайчиху і зайченят вирішив так: хай живуть і ростуть, час прийде. Бог (дати) мої діти чи внуки  упіймають їх і (з’їсти).

А вовки натрапили на цілий гурт корів. Пастухів із собаками  нема – раду своєму  стаду вони вже не (дати).  Вовки на радощах почали так, що не спиняться ніяк . Думають: «Усе, що тут не (з’їсти), додому віднесемо».  Один їсть, їсть, їсть – раптом у горлі застряла кістка. Так і помер. Другий намагався все додому дотягти , але було його надто багато. Вантаж придавив вовка до землі і він задихнувся.

Лис розсміявся:

- Твоя правда. Ми, лиси, набагато розумніші за вовків.

А ворон йому:

- Якщо моя правда, то (виконати) свою обіцянку…

- А коли ти (розповісти) ту безліч історій, яку обіцяв?

- Ти ж не вовк, не будеш ковтати все і одразу.  Прилітатиму кожної неділі  і (розповідати) по одній притчі.

Відтоді лиси товаришують з родиною ворона і це на користь не лише їм, а й нам.

 

 

06.04.2020р.   Урок №39  для гр. №1

 

 

Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

 

 

Тема: Контрольне есе

 

Зразок:

 

Світове суспільство обізнане із чудесами, які коли-небудь існували чи існують на нашій планеті. Ці чудеса є загальновизнаними.

В Україні також є багато цікавих і гарних місць. В деяких із них мені доводилося побувати. Ітак, сім чудес України:

-Олешківські піски;

-Національний парк "Софіївка";

-Озеро Синевир;

-Хотинська фортеця;

-Дністровський каньон;

-Чорноморський біосферний заповідник;

-Асканія Нова;

Олешківські піски-це природна пустеля України, яка розташована в Херсонській області. Для цього місця характерні своєрідні флора і фауна.

Національний парк "Софіївка", що в Умані-дуже мальовниче місце, яке приваблює всі верстви населення нашої країни своєю красою. Планую відвідати це місце влітку.

Озеро Синевир- високогірне озеро, яке приваблює туристів не лише своєю красою, а й цілющими властивостями. Вранці біля озера рекомендують прогулюватися тим, у кого є захворювання дихальної системи. Та й чисто блакитна водна глибінь манить своїми "чарами"....

Відвідуючи Хотинську фортецю, ви ніби поринаєте в історичну давнину, в добу козаків. В такому місці відчуваєш себе у безпеці і жодні " татари" не страшні!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

07.04.2020р.   Урок № 40  для гр. №1

 

 

Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

 

Тема: Паралельні форми вираження наказового способу дієслів 1 та 2 особи множини (ходімо – ходім, візьміте – візьміть, визначте – визначіть, підтвердьте – підтвердіть)

 

Якщо ви стоїте перед аудиторією, то, звичайно, вам не обійтися без таких дієслів, як-от: уявіть, повторіть, слухайте, читайте (наказовий спосіб другої особи множини).

Якщо ви самі очолюєте певний гурт, включаючи й себе до нього, то ваші накази звучать ще інакше: говорімо, пишімо, фотографуймо, малюймо. А це вже форми наказового способу першої особи множини.

Помилка перша

Як показує мовленнєва практика, саме форма наказового способу першої особи множини найскладніше дається нам, українцям. Зазвичай чуємо набридливо-спокусливе давайте: давайте напишемо, давайте скажемо, давайте сфотографуємо, давайте намалюємо.

В чому справа?

Насправді ж ніхто нікому нічого не збирається давати. Тобто це не основне смислове дієслово, що передає його лексичне значення. Проте це й не допоміжне дієслово, яке має допомагати основному. То навіщо воно взагалі? Так, справді, якщо в слові немає потреби, то воно зайве, інакше кажучи, помилкове.

Звідки воно взялося?

Забрело давайте в українську мову з російської, адже саме в російській нормативними є такі аналітичні форми наказового способу: давайте поговорим, давайте сфотографируемся, давайте скажем, давайте напишем.

І це єдине помилкове вживання наказового способу першої особи множини? Виявляється, що ні.

Помилка друга

Досить часто можна почути наказ у такій формі: Пішли! На жаль, знову ж не по-українськи, тобто неправильно. Це калька з російського пошли.

То як же правильно?

Наказовий спосіб дієслова першої особи множини закінчується на -імо, -мо, як-от:

1) ходімо, пишімо, говорімо, біжімо;

2) сядьмо, їжмо, малюймо, фотографуймо.

Помилка третя

Тож в розмовному мовленні виникає ще одна помилка: вживання форми наказового способу першої особи множини на -ім (замість -імо): ростім, пишім, біжім, говорім.

Зверніть увагу!

Помилка в розмовному стилі може виникати і в другій особі множини: вживання -іте замість -іть:

неправильно: пишіте, кажіте, ідіте, біжіте;

правильно: пишіть, кажіть, ідіть, біжіть.

В українській мові лише три форми наказового способу?

Ні, шість.

Три СИНТЕТИЧНІ (тобто прості) форми наказового способу дієслова, зокрема:

Друга особа однини

Пиши, говори, читай, малюй.

Друга особа множини

Несіть, бережіть, співайте, мийте.

Перша особа множини

Живімо, ходімо, вірмо, кличмо.

Проте є ще три АНАЛІТИЧНІ (тобто складені) форми цього ж наказового способу, які творяться шляхом додавання частки хай (нехай) до відповідної особової форми майбутнього часу. Звернімося до прикладів.

Перша особа однини

Хай перекажу, принесу, з’їм, вип’ю.

Третя особа однини

Хай перекаже, принесе, з’їсть, вип’є.

Третя особа множини

Хай перекажуть, принесуть, з’їдять, вип’ють.

Отже, в українській мові шість форм наказового способу: три прості, тобто синтетичні (складаються з одного слова) і три складені, тобто аналітичні (хай або нехай + відповідна особова форма майбутнього часу).

А помилки, яких варто уникати нам, мовцям, найчастіше чигають на нас у формі першої особи множини (давайте підемо чи пішли замість нормативного ходімо), зрідка – в другій особи множини (робіте замість робіть).

А відповідь на питання заголовку, як ви запам’ятали, – ХОДІМО.

Тож живімо, працюймо, навчаймося, відпочиваймо… і молімося та борімося за мир у країні-Україні.


Завдання: записати речення, виділити закінчення в діє-словах наказового способу, визначити особу, число дієслів, по-яснити написання ь.

Не будь тією людиною, що догори щетиною. Більше вір своїм очам, ніж чужим речам. Не тратьте, куме, сили, спус¬кайтеся на дно. З добром дружись, а лихого стережись. Сім раз одмір, а раз одріж. Дивіться на нього сьогодні, а то завтра не дотовпитесь. (Нар. творч.) Хай мова викликає подив і зачару¬вання. (І. Вихованець)        

Завдання: скласти й записати 4—5 речень на тему «Люби й оберігай природу», вживаючи дієслова наказового способу. По можливості, речення об’єднати у зв’язний текст.

 

 

----------------------------------------------------------------

 

 

07.04.2020р.   Урок №40  для гр. №1

 

 

Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

 

 

Тема:  Активні та пасивні дієприкметники

 

Вивчити параграф 11.

Письмово виконати вправу  83 та 85.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень