Українська література
06.05.22р. Українська література Група №31 Урок № 29
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Контрольна робота «Театр корифеїв» , « Титан духу і думки» (тести)
Мета (формувати компетентності): Предметні: систематизовані та узагальнені знання про творчість І. Франка; творче мислення та писемне мовлення; Ключові: інформаційну: уміння систематизувати здобуті знання та критично їх осмислювати; загальнокультурну.
0,5 бала за 1 правильну відповідь
1. І. Франко народився у...
А) Львові Б) Нагуєвичах В) Івано-Франківську Г) Дрогобичі Д) Києві
2.Як заробляв на життя після смерті батьків?
А) писав вірші Б) був репетитором В)вів сільське господарство Г)перекладав Д) співав
3. Який за жанром твір І.Франка „Мойсей”?
А) новела Б)поема В) драма Г)повість Д) поезія
4. Збірка «З вершин і низин» відкривається поезією
А)"Гімн» («Вічний революціонер») Б)"Мойсей" В)"Чого являєшся мені..."
Г) "Декадент" Д)"Сікстинська Мадонна"
5. Розкрийте символічний зміст образу «обітований край» у поемі І. Франка «Мойсей»
А) Палестина Б) Єгипет В) Матеріальні цінності Г) духовні цінності Д) земля Ур
6. Який підзаголовок має твір І. Франка "Сойчине крило"?
А)"Украдене щастя" Б) "Легенди про вічне життя" В) "Із записок відлюдька" Д) "Стара історія"
7.Новий український театр започатковано виставою
А("Наталка Полтавка" І.Котляревського Б)"Мартин Боруля" І.Карпенка-Карого
В)"Назар Стодоля" Т.Шевченка Г) "Мина Мазайло" М.Куліша
8.До українського Театру корифеїв не належав...
А)Марко Кропивницький Б)Панас Саксаганський В) Іван Котляревський
Г) Микола Садовський
9.Справжнє прізвище Карпенка-Карого...
А) Саксаганський Б)Садовський В)Тобілевич Г)Карпенко
10. Родина Тобілевичів - це
А)Карпенко-Карий, Садовський, Саксаганський, Садовська-Барілотті
Б) Карпенко-Карий, Старицький, Кропивницький, Заньковецька
В) Карпенко-Карий, Старицький, Садовська, Садовська-Барілотті
Г) Карпенко-Карий, Садовська-Барілотті, Саксаганський, Кропивницький
11. У 1882 році українську професійну трупу створив...
А) Микола Садовський; Б) Панас Саксаганський; В) Іван Карпенко-Карий;
Г) Марко Кропивницький; Д) Іван Котляревський.
12. «Корифей» у давньогрецькому театрі — це...
А) музикант; Б) співак; В) танцюрист; Г) хор; Д) керівник хору або заспівувач.
1 бал за правильну відповідь
13. Прочитайте уривок із поезії І. Франка.
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
У цих рядках ліричний герой звертається до
А) своєї матері; Б) поезії ; В) Божої Матері; Г) богині Венери; Д) коханої.
14. Укажіть, яких персонажів схарактеризовано в наведених уривках.
1.Мойсей А. Хлопець ледве 26-літній, рум’яний, ніжний, як панночка. Так мало говорив у товаристві... Рум’янівся при кождімнатяку на любов та на жіночийрід. Працював так пильно в татковійканцелярії. Бувтакий тихий, слухняний, такийделікатний та чемний у поводженні...
2. Мессіно
Б. .Хоч волосся все біле як сніг,
У старечійоздобі,
То стоять щетігордіжмутки,
Як два роги на лобі
3.Генрись
4.Роксана
В.…був у простій блузі, підперезанийременем, блідийіщевід недавно відсидженоїтюрми, з утомленим, помарнілимлицем, з крисатимкапелюхом, насуненим на чоло.
Г. У обіймах його та красуня горда
Наче тає, на груди його припада;
Та хвилина мине, і вінчує, що ось
В її серці ворожево рушиться щось
4 бали
13.Написати твір-мініатюру на тему “Зів’яле листя” в серці і у пам'яті поета
Надіслати за електронною адресою: lidiyarudenko789@gmail.com , вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку , але не на полях!
06.05.22р. Українська література Група №31 Урок № 30
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
МОДЕРНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА
Тема: особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського прозового модернізму. «Нова школа» у прозі
Мета: знання про модерністські тенденції в українській літературі 1910-х років, розвиток течій цього періоду; ключові: навички пізнавальної діяльності, критичне мислення та вміння оцінювання культурно-мистецьких явищ, комунікативну: вміння працювати в групі, навички спілкування та толерантне ставлення до думок інших; інформаційну: вміння знаходити й систематизувати інформацію з різних джерел для виконання навчальних завдань; загальнокультурну: прагнення до літературної освіти, виховання почуття патріотизму, пошани до талановитих митців європейського рівня.
Літературний процес кінця ХІХ — початку ХХ століття прийнято називати літературою «зламу віків». Письменники, що представляли цей період, орієнтувалися у творчості на західноєвропейські модерні літературні напрями і переносили нові мистецькі досягненя на український ґрунт. Великий вплив на митців мала філософія Шопенгауера, Ніцше, Фройда. Письменики тепер намагалися проникнути в психологію людини, пізнати найтаємніші закутки свідомості, проаналізувати те, що було непідвладне розуму, а не описувати перипетії життя. В українській літературі відбувається синтез мистецтв, а загущеність письма призводить до панування малих форм — новел, оповідань, образів. Особлива увага мотивована до художньої деталі, зображення суспільних подій відбувається через ставлення до них людини.
Після етнографічного реалізму «Народних оповідань», критичного реалізму І. Нечуя-Левицького, Панаса Мирного, Івана Франка, О. Кониського, О. Пчілки на сцену виступає плеяда молодих і видатних письменників: Леся Українка, М. Коцюбинський, О. Кобилянська, В. Стефаник, М. Черемшина, Л. Мартович…
У західній літературі першими теоретиками модерності були Шарль Бодлер та Ф. Ніцше. Бодлер у статті «Художник модерного життя» писав: «Насолода, що ми її отримуємо від репрезентації сучасного, походить не лише з краси, якою його оздоблено, але його суттєві прикмети — бути сучасним. Митець повинен зосереджуватися на модерному, сучасному». Ніцше визначив усі ілюзії попередньої епохи. Його праці — це бунт проти ери надії, певності, ентузіазму, віри в прогрес, механічності. Для модерністів людина є не походженням минулого, але того, що її оточує в сучасному.
Модернізація культури починалася з критики народництва в цілому та його естетики зокрема. Уперше слово «модернізм» у значенні художнього напряму досить упевнено вжила Леся Українка в доповіді, виголошеній наприкінці 1899 р. в Київському науковому товаристві під назвою «Малорусские писатели на Буковине». Ця доповідь була початком діалогу, який у перспективі розмежує українських письменників на модерністів і народників. У статті виявилася не лише рішучість поетеси захищати нові явища, але й спроба мотивувати, наскільки вони потрібні народові.
Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний. Готуючи в 1901 р. альманах «З-над хмар і долин» (вийшов у 1903 році), М. Вороний опублікував у «Літературно-науковому віснику» відкритий лист до українських письменників, у якому закликав надсилати твори, у яких були б «усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі», де було б «хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би… блакитного неба». Основна думка виступу М. Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, «по-сучасному», оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.
Однак Іван Франко, схвально ставлячись до нових віянь в українській літературі, не міг змиритися з тими основними постулатами модернізму, які пропагував Микола Вороний. Іван Франко у вступі до поеми «Лісова ідилія» його назвав «ідеалістом непоправним», який вимагає від авторів:
Пісень давайте нам, поети,
Без тенденційної прикмети,
Без соціального змагання,
Без усесвітнього страждання,
Без нарікання над юрбою,
Без гучних закликів до бою…
Іван Франко утверджував думку про те, що «сучасна пісня не перина. вона вся пристрасть і бажання, і вся вогонь, і вся тривога, вся боротьба, і вся дорога.». У відповідь на його «Посланіє» Микола Вороний написав вірш «Іванові Франкові», якому передує епіграф із Ш. Бодлера: «Предметом поезії є тільки вона сама».
Осередком західноукраїнських модерністів стало львівське видавництво «Молода муза», до складу якого увійшли Остап Луцький, Петро Карманський, Василь Пачовський, Богдан Лепкий, а на Східній Україні — київський журнал «Українська хата», у якому друкувалися Микола Євшан, Михайло Сріблянський…
«Молодомузівці» чітко орієнтувалися на Захід з його модерними ідеями та заперечували реалізм і народницьку традицію; зверталися до нових тем, насамперед краси, любові, журби, настроїв самогубства тощо. Поезія «молодомузівців» — це поезія форми, тобто модерну.
Модернізм — загальна назва літературних напрямів та шкіл ХХ ст., яким притаманні формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів, антиреалістична спрямованість.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Опрацювати матеріал підручника, законспектувати найістотніше.
Надіслати за електронною адресою: lidiyarudenko789@gmail.com , вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку , але не на полях!
