A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська література

Дата: 01.06.2022 17:10
Кількість переглядів: 40

02. 06. 22. Українська література   Група № 31  Урок № 35

 

Борзенко О.І. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10-го класу закл. заг.  середн . освіти / О.І.Борзенко, О.В.Лобусова.  -  Харків: Вид – во  «Ранок» , 2018р.

 

Образи Івана та Марічки як утілення романтичної ідеї незнищенності кохання

 

      1. Про які два роди розповідається у тексті?

      2.Якого роду Іван, скільки дітей було в сім’ї?

      3.За яких обставин познайомилися Іван та Марічка?

      4.Як помер батько Івана?

      5.Чому Іван пішов у полонину? Чим він там займався?

      6.Що робив Іван після повернення з полонини?

      7.Як жили Іван та Палагна?

      8.Хто був їх сусідом? Як склалися стосунки з сусідом?

      9.Як помер Іван?

      10. Хто такий чугайстир?

      11.Якими подіями закінчується повість?

 

Кохання Марічки і Івана було трагічним з самого початку, тому що воно було сильнішим і більшим за життя людини. Коли Марічка гине, Іван не може перенести цю втрату і тане на очах. Поклик мук кохання породжує в його душі фантастичні образи та ілюзії, а потім приводить до того, що Іван, як і його кохана Марічка, втрачає пильність і гине від жорстоких сил дикої гірської природи.

Змальовуючи у повісті непереможну силу кохання, письменник шукає джерела любові в таїнстві людської душі, таїнстві життя і природи, яка зберігає у своїх глибинах віковий досвід наших предків і веде до вірувань далеких наших пращурів. Основу повісті складає історія кохання Івана та Марічки, і, здавалось би, ця історія, на перший погляд, носить цілком пасторальний характер. Але поруч з героями живуть і змагаються між собою дві іпостасі символічного світу — Любов і Смерть. У творі зображене ідеальне кохання, яке, проходячи через життєві випробування, не втрачає своєї сили, не нищиться, не зникає, а, навпаки, загартовується, стає міцнішим, щоб поєднатися в смерті, у коханні поєднуються життя і смерть, реальність і міфічний світ.

Повість «Тіні забутих предків» називають справжнім скарбом української літератури, шедевром українського художнього слова. Антон Крушельницький сказав: «Гуцульщині "Тінями забутих предків". Коцюбинський поставив в українському письменстві пам’ятник».

Видатний кінорежисер Сергій Параджанов зняв фільм за повістю, який у 1965 році на Міжнародному фестивалі в аргентинському містечку Мар-дель-Плато отримав найвищу нагороду.

«Хто щасливий?» — запитував М. Коцюбинський в одній зі своїх поезій у прозі «Пам’ять душі». І відповідав: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх слідах виростають найкращі квіти, хто по всій дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти». М. Коцюбинський, творчість якого ми вивчали, був саме такою людиною.

 

Принципово новою стає й система поетики: письменник наче переломлює все те, що він зображує, крізь призму внутрішніх переживань персонажів. Коцюбинський змальовує не стільки вчинки, поведінку героя, навколишній світ, скільки його враження про самого себе та цей світ.

 

Основні риси індивідуального стилю М. Коцюбинського:

 

-  новаторство тем, ідей, образів, різноманітність жанрових форм.

-  композиційна майстерність творів, гармонійне поєднання всіх компонентів, їх відповідність ідеї твору.

- різноманітність прийомів і засобів зображення: змалювання подій через психологічний стан героя; виділення в портреті рис і ознак, які доповнюють соціальну характеристику героя; поєднання різних стильових засобів (наприклад, лірики і сатири), багатство і краса вжитих тропів, надзвичайно висока мовна культура.

 

 

Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com ,   вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку.    ( не на полях)  

 

 

 

 

02. 06. 22. Українська література   Група № 31  Урок № 36

 

Борзенко О.І. Українська література (рівень стандарту): підруч. для 10-го класу закл. заг.  середн . освіти / О.І.Борзенко, О.В.Лобусова.  -  Харків: Вид – во  «Ранок» , 2018р.

 

Тема : Ольга             Кобилянська. Життя і творчість. Формування світогляду письменниці ( вплив європейської культури , українського феміністичного руху). Її проза – зразок раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї.

 

Опрацювати матеріал підручника ( стор.153 – 154)

 

Ідеї емансипації і фемінізму

Біографія Ольги Кобилянської надзвичайно насичена подіями. Її вважають першою українською феміністкою. Вона була гарна, розумна, освічена, сповідувала феміністичні ідеї, — такі жінки завжди відлякували чоловіків. Ольга не могла не потерпати через це: «В моєму житті не часто гостює радість… Чому жоден чоловік не любить мене тривалий час? Чому я для всіх тільки «товаришка?» — писала вона у віці 23 років.

1892 р. письменниця пише працю «Рівноправність жінок», того ж року виступає в журналі «Народ» із нарисом «Жіноча вистава в Чикаго». Наступного року бере участь у виданні альманаху «Наша доля», вміщуючи в ньому оглядову статтю про жіночий рух у країнах Європи.

У 1894 р. друкує в журналі «Зоря» повість «Людина», присвячену Наталії Кобринській — відомій у Галичині письменниці й громадській діячці, ініціаторові створення Товариства руських жінок, яке розгорнуло широкий феміністичний рух, робить прилюдну доповідь «Дещо про ідею жіночого руху!», опубліковану згодом у газетах, відкриває бібліотеку, навчає дітей грамоти. Свобода людини асоціюється в неї з можливістю творити свою долю. Під впливом Софії Окуневської та Наталії Кобринської на поч. 80-х років авторка захопилася ідеєю емансипації жінки, намагалася її художньо реалізувати в перших літературних спробах.

Ольга Кобилянська писала про жінок — і не лише тому, що для жінки-письменниці це природне і близьке. Вся українська література того періоду була перейнята своєрідним месіанством: письменником рухала не так його власна творча індивідуальність, як бажання відповісти на потреби народу, заповнити прогалини в громадській свідомості. Вільнолюбні й артистичні інтелігентки з творів ранньої Кобилянської — «Людина», «Царівна», «Valse melancolique» — не лише пропущені крізь призму творчості вона сама та її подруги, а свідомо введений у літературу образ нової жінки: «Я думаю, що моя заслуга се та, що мої героїні витиснули вже або звернуть на собі увагу русинів, що побіч дотеперішніх Марусь, Ганнусь і Катрусь можуть станути і жінки європейського характеру», — стверджує вона в листі до Маковея. Захопившись ідеями емансипації та фемінізму, Ольга не сприймала їх на віру, по-дилетанськи. Вона скрупульозно студіювала літературу з цього питання, навіть виступала в жіночому товаристві з цього питання. Дослідники припускають, що своїх героїнь письменниця списала зі свого життя.

Емансипація — звільнення від залежності, гніту, зрівняння в правах.

Фемінізм — науковий напрям і суспільний рух, який ставить за мету повну рівноправність чоловіків і жінок у всіх сферах життя.

Першими підняли тему фемінізму французькі філософи Вольтер, Ш. -Л. Монтеск’є, Д. Дідро, які обстоювали право жінок брати участь у суспільному житті, стверджували, що жіноча природа складніша чоловічої. Самі ж жінки заявили про себе активною участю у Великій Французькій революції, започаткували жіночі клуби, журнали. Але революційна влада, оцінивши громадянську активність жінок, не змогла протистояти усталеній у суспільстві традиції, католицизму, щоб визнати жінок самостійним суб’єктом історії, рівноправними з чоловіками. Це спричинило нове суспільне явище — фемінізм як рух на захист політичних і громадянських прав жінок.

Першим документом фемінізму вважають «Декларацію прав жінки та громадянки» написану француженкою Олімпією де Гуж у 1791 році, у якій говорилося, що жінка має такі самі права, як і чоловік. Декларація викликала в суспільстві потужний спротив. Пізніше, в 1793 році Конвент ухвалив рішення про заборону жіночих клубів, а в 1795-му заборонив жінкам збиратися в громадських місцях.

Наприкінці ХVШ століття ідеї фемінізму заявили про себе у Великобританії. У 1827 році відбувся перший з’їзд американських феміністок-суфражисток, де було висловлено протест проти дискримінації жінок, прийнято Декларацію прав жінок.

У 60-х роках XX століття в Америці, а згодом і в Західній Європі виник феміністичний рух як продовження справи суфражисток — борців за виборчі права для жінок. У 1894-1896 рр. Кобилянська міцно ввійшла в літературу. На цей час було опубліковано повісті «Людина» і «Царівна», новели «Жебрачка», «Природа», «Аристократка», «Час». Твори її перекладалися польською, чеською, німецькою мовами.
У 1899 році у Львові вийшла перша збірка новел Кобилянської під назвою «Покора». Письменниця стає відомою і популярною, нею зацікавлюється Леся Українка.
У серпні цього ж року Кобилянська їде на з’їзд археологічного товариства, де знайомиться з М.Коцюбинським, М. Старицьким, М. Лисенком; гостює в родині Косачів на хуторі Зелений Гай біля Гадяча у Полтавській губернії.
Особисте знайомство з Лесею Українкою, що переросло у щиру дружбу, мало благотворний вплив на формування світогляду буковинки. На початку 90-х років О. Кобилянська захопилася філософією

 Ф. Ніцше, яка імпонувала їй антиміщанським спрямуванням, афористичною заокругленістю
думок, за що їй довго докоряли «ніцшеанством». Кобилянська не перейнялася ідеями Ніцше, але, читаючи його, набиралася віри в те, що сила волі і витривалість її та її героїнь допомагають поборювати життєві труднощі. У другій половині 90-х років у творчій біографії Кобилянської значну роль відіграв О. Маковей – перший видавець, глибокий дослідник і популяризатор її творів. У статтях про письменницю критик наголошував на реальній основі її творчості, на вмінні авторки вразити читача бурхливим потоком сильних почуттів, палкою любов’ю до всього прекрасного і благородного в людині, закоханістю в буковинську природу. Маковей перший визначив одну з найхарактерніших рис індивідуального стилю Кобилянської – органічне поєднання реалістичного і романтичного способів відображення дійсності – неоромантизм
.

Після виходу другої збірки новел «До світла»(1905) і до початку Першої світової війни Кобилянська опублікувала порівняно мало творів: «В неділю рано зілля копала...» (1908), новели «Старі батьки», «Весняний акорд» (1910), повісті «Через кладку» (1911) і «За ситуаціями» (1913).
Під час імперіалістичної війни Кобилянська жила в Чернівцях і перенесла всі воєнні злигодні. Трагедія війни не обминула і родину Кобилянських: брат Олександр мучився в полоні десь аж у Сибіру, доля другого брата була невідома.
Кобилянська пише низку творів, у яких гнівно засуджує безглузду кровопролитну війну: «Назустріч долі», «Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Сниться» (1914-1918). У 20-х – на початку 30-х
років Кобилянська пише кілька творів з життя народу під румунською окупацією («Вовчиха» (1923), «Але Господь мовчить» (1927) та ін.).
У Києві з’явилися збірки її новел, протягом 1926-1929 рр.; вийшли твори письменниці в дев’яти томах; у 1926-1930 рр. кількома виданнями друкувалися
повісті «Земля» і «В неділю рано зілля копала...». На зібрані громадою гроші
Кобилянська придбала будинок, в якому прожила до смерті. Рік возз’єднання Буковини з Україною збігся з відзначенням 55-річного ювілею літературної діяльності Кобилянської. Мине всього кілька місяців і народи здригнуться від жахливої звістки: «Війна». Похилий вік і хвороба не дозволили
Кобилянській евакуюватися. Але і хвора, вона залишилася патріоткою, допомагала партизанам. Воєнна румунська жандармерія встаноила нагляд за письменницею. Смерть, що наступила 21 березня 1942 року, перервала підготовлювану фашистами розправу над письменницею. Румунська влада не дозволила
опублікувати некролог українською мовою, заборонила промови над могилою.
У 1944 році в будинку, де жила О. Кобилянська, відкрито літературно-меморіальний музей


 Дайте відповіді в робочому зошиті на наступні запитання:
· Хто порадив О. Кобилянській писати твори рідною мовою?
· Що вам відомо про захоплення О. Кобилянської ідеєю жіночої емансипації?
· Що говорить О. Кобилянська "про себе саму" в однойменній автобіографії у листах
до вченого-філолога С. Смаль-Стоцького?

· Як називалися перші твори письменниці? Якою мовою вони були написані?
· Яка жінка була ідеалом для Ольги Кобилянської?
· Якими мовами перекладено твори О. Кобилянської?
5. Прочитати новелу «Іmpromtu phantasie» («Фантазія-експр

 

 

Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com ,   вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку.    ( не на полях)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень