A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

рекомендації до диференційованого підходу у вихованні та навчанні хлопчиків і дівчаток.

Дата: 22.11.2021 20:30
Кількість переглядів: 6

  • Ніколи не порівнюйте хлопчиків і дівчаток, не ставте одних у приклад іншим: вони різні навіть за біологічним віком — дівчатка зазвичай старше одноліток-хлопчиків.
  • Не забувайте, що хлопчики і дівчатка по-різному бачать, чують, сприймають на дотик, по-різному сприймають простір і орієнтуються в ньому, а головне — по-різному осмислюють все, з чим стикаються в цьому світі. І вже, звісно, не так, як ми — дорослі.
  • Пам’ятайте, що, коли жінка виховує і навчає хлопчиків (а чоловік — дівчаток), їй (йому) мало знадобиться власний дитячий досвід, і порівнювати себе з дітьми — помилково і марно.
  • Не передайте куті меду, вимагаючи від хлопчиків акуратності та ретельності виконання завдання.
  • Не забувайте не тільки розповідати, але й показувати. Особливо це важливо для хлопчиків.
  • Намагайтеся, даючи завдання хлопчикам у школі та в побуті, включати момент пошуку, що вимагає кмітливості. Не варто заздалегідь розповідати і показувати, що і як робити. Слід підвести дитину до того, щоб вона сама знайшла принцип рішення, нехай навіть припустившись помилок.
  • З дівчатками, якщо їм важко, слід разом до початку роботи визначити принцип виконання завдання. Їх потрібно поступово вчити діяти самостійно, а не тільки за заздалегідь відомими схемами (роботу вдома виконувати точно, як мама, в школі розв’язувати типові завдання, як вчили на уроці), підштовхувати до пошуку власних рішень незнайомих, нетипових завдань.
  • Ніколи не сваріть дитину за нездатність щось збагнути або зробити, не використовуйте образливих слів, спілкуючись з нею з висоти свого авторитету. Це зараз вона знає і вміє гірше вас. Настане час, коли вона знатиме і вмітиме більше вас.
  • Пам’ятайте, що ми часто недооцінюємо емоційну чутливість і тривожність хлопчиків.
  • Сварячи хлопчика, викладіть коротко і точно, чим ви незадоволені, тому що він не може тривалий час витримувати емоційне напруження. Його мозок ніби відключить слуховий канал, тоді дитина припинить вас слухати і чути.
  • Не поспішайте висловлювати своє негативне ставлення до дівчинки — бурхлива емоційна реакція завадить їй зрозуміти, за що її сварять. Спочатку з’ясуйте, у чому її помилка.
  • Знайте, що дівчатка можуть вередувати, здавалося б, без причини або з незначних приводів через утому (виснаження правої «емоційної» півкулі мозку). Хлопчики виснажуються інтелектуально (зниження активності лівої, «раціонально-логічної» півкулі). Сварити їх за це не тільки марно, але й аморально.
  • Діти часто по-різному реагують на похвалу. Хлопчикам важлива оцінка їхніх дій. Емоційно значущою для них є така оцінка вчинку: «Молодець, правильно (швидко, добре, відмінно) виконав!» Дівчаткам важливе ставлення значущих людей (батьків, вихователів, педагогів) до їхнього вчинку: «Розумнице, мені дуже подобається те, що ти зробила!»
  • Заохочуйте рольові ігри відповідно майбутнього статусу чоловіка і жінки, адже це модель майбутнього життя вашої дитини.
  • Не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за успіхи і досягнення. Якщо ж ви сварите дитину, розгляньте її вчинок і не торкайтеся людських якостей (чи не ти поганий, а погано те, що ти вчинив).
  • Учіться разом з дитиною, об’єднуйтеся з нею проти об’єктивних труднощів, станьте її союзником, а не противником, не будьте стороннім спостерігачем.
  • За перших невдач не нервуйте самі та не сваріть дитину. Намагайтеся знайти об’єктивні причини труднощів і дивіться в майбутнє оптимістично.
  • Майте на увазі, що педагог, який сварить дитину за те, що вона чогось не знає або не вміє, подібний до лікаря, який сварить хворого за те, що він хворий.
  • Якщо у вас труднощі в спілкуванні з дитиною, якщо ви не розумієте одне одного, не поспішайте звинувачувати в цьому її. Можливо, ви належите до різних типів функціональної організації мозку, а отже, по-різному мислите, сприймаєте, відчуваєте, тобто справа не тільки в ній, а й у вас. Вона не погана, а просто інша.
  • Не забувайте, що ваша оцінка поведінки або результатів діяльності дитини суб’єктивна. І завжди може знайтися хтось інший, хто побачить у дитині щось хороше, чого не помітили ви.
  • Ми часто любимо в дитині результати своєї праці. Якщо результати відсутні, винна не дитина, а ми, бо не зуміли її навчити. Бійтеся переносити свою некомпетентність, свої невдачі на дитину. На жаль, ми любимо тих, кого вміємо навчити.
  • Не спокушайтеся — ви не ідеал, а отже, не зразок для наслідування у всьому і завжди. Тому не змушуйте дитину бути схожою на вас.
  • Перш ніж сварити дитину за невміння, спробуйте зрозуміти причину її ускладнень.
  • Не викривайте в невмінні, а допомагайте знайти шляхи розв’язання проблеми.
  • Пам’ятайте, що під час вступу дитини до школи її мета і мотиви відрізняються від мети і мотивів дорослого: дитина ще не в змозі ставити пізнавальну мету.
  • Визнайте за дитиною право на індивідуальність, право бути іншою.

« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень