Українська література

Дата: 08.02.2022 08:22

Кількість переглядів: 65

Тема заняття:   Іван Франко. Життя і творчість видатного діяча, письменника, ученого, перекладача.Поетична творчість І.Франка — найвище досягнення української поезії II половини XIX ст.
Мета заняття:
Навчальна -   Розкрити багатогранність діяльності Великого Каменяра; знати основні його твори та його роль у розвитку української літератури
Виховувати патріотичні почуття Розвивати уміння логічно мислити

Віхи життя ІВАНА ФРАНКА

27 серпня 1856 р. – народився у с. Нагуєвичі Дрогобицького повіту у Східній Галичині (тепер Львівська обл.). Про дитячі роки писав в оповіданнях У кузні, Малий Мирон, Під оборогом.
1862-1864 – навчання у школі села Ясениця Сільна.
1864-1867 – навчання у нормальній школі при василіянському монастирі у Дрогобичі.
1867-1875 – навчання у Дрогобицькій гімназії. Про шкільні роки писав в оповіданнях Грицева шкільна наука, Shonshcreiben, Олівець. У столярні.
1875 р. – вступив на філософський факультет Львівського університету, увійшов до складу редакції журналу Друг.
1876 р. - у літературному альманасі Дністрянка опубліковано оповідання Лесишина челядь, Два приятелі. Вийшла перша поетична збірка Баляди і розкази.
1877р. - почав друкувати оповідання з циклу Борислав.
Червень 1877 р. перше ув'язнення.
Січень 1878 р. – суд над Франком та його однодумцями, їх звинувачували у належності до таємної соціалістичної організації, якої насправді не було. У тюремній камері Франко написав сатиру Сморгонська академія
1878 р. Франко разом з М. Павликом заснував журнал Громадський друг. 1878 р. вийшло тільки два номери. Журнал було заборонено. Видавці випустили у світ два збірники журнального типу Дзвін, Молот.
1878 - 1880 р. видає серію книжок Дрібна бібліотека.
Березень 1880 р.    другий арешт і тримісячне ув'язнення в коломийській тюрмі . Письменника звинуватили у підбуренні місцевих селян проти “законного порядку”. Враження від коломийського ув'язнення описані у творі На дні.
1881 р. почав виходити журнал Світ за активної участи Франка. За 1881-1882 рр. у Світі Франко написав 52 відсотки усього матеріалу, що містив журнал, не враховуючи непідписаних редакційних статей. У цьому журналі був надрукований роман Борислав сміється.
1881-1882 р. живе у Нагуєвичах. Тут пише повість Захар Беркут , перекладає трагедію Фауст Й..В. Гете, поему Німеччина Г. Гайне, пише низку статей про Т.Шевченка, рецензує збірку Хуторна поезія П. Куліша тощо.
1883 р. працює у журналі Зоря. Увійшов до складу редакції газети Діло.
1885 - 1886 р. відвідує Київ. Знайомиться з М. Лисенком, І.Нечуєм-Левицьким, М. Старицьким, П. Житецьким, О. Кониським, В.Антоновичем.
Травень 1886 р.  у Києві одружується з Ольгою Хорунжинською.
1887 р.  перше видання збірки З вершин і низин. Збірка присвячена О. Хорунжинській.
1887 - 1997 рр. працює у редакції Kurjera Lwowskiego.
1888 р . написав поему Смерть Каїна.
1889 р. третій арешт, двомісячне ув”язнення за зв”язок з групою київських студентів, що прибули до Галичини.
1890   Вийшла збірка оповідань У поті чола . У Львові почав виходити двотижневик Народ відповідальним за випуск якого був І. Франко. За ініціативою І. Франка та М. Павлика засновано Русько-українську радикальну партію.
1892 р. у Чернівецькому університеті виконав навчальні завдання останнього семестру.
1 липня 1893 р. захистив докторську дисертацію Варлаам і Йоасаф у Віденському університеті, старохрстиянський духовний роман і його літературна історія у професора Ягича.
1893 р. вийшла п”єса Украдене щастя. Вперше була поставлена у театрі Руська бесіда.
1894 - 1897   видає журнал Житє і слово.
1896 - вийшла збірка Зів”яле листя.
1896 - 1897 рр. -- участь у виборах до Віденського Сейму.
1897 р. -  вийшла збірка Мій Ізмарагд, друге видання збірки З вершин і низин.
1898 р.   вийшла поема Похорон.
1898 р. святкування 25-річного ювілею творчої праці письменника.
1899 р. вийшла збірка Поеми, до якої були включені твори , написані на основі обробки східного епосу - поема Істар, Сатні і Табубу, поема Бідний Генріх, Поема про білу сорочку.
1900 р. вийшла збірка Із днів журби, поема Іван Вишинський.
1904 р.  відвідав Рим .
1905 р.   написав поему Мойсей.
1906 р.  Харківський університет присвоїв науковий ступінь доктора російської словесності . О.Шахматов, Ф.Корш висунули кандидатуру Франка кандидатом у члени Російської академії наук, однак імперські реакційні сили перешкодили здійсненню цього.
1906 р.   вийшла збірка Semper tiro.
1913 р. святкування 40-річчя. Творчої діяльності письменника.
1914 р. вийшов ювілейний збірник Привіт Іванові Франкові.
1914 р.   вийшла збірка Із літ моєї молодості.
28 травня 1916 р. помер у Львові. Похований на Личаківському кладовищі.

Робота з підручником.

Опрацювати матеріал підручника (стор.72-74)

Теми лірики Франка
-   лихе становище рідного народу
-   національне оновлення
-   минуле та сучасне українського народу
-   щасливе та нещасне кохання поета
-   пейзажна лірика
-   інтернаціональні мотиви
-   поетизує працю
-   активна турбота про майбутнє своєї батьківщини

Особливості лірики
1.   Вираження почуттів і роздумів героя, викликаних зовнішніми обставинами (тобто зображення людини через відтворення її переживань).
2.   Наявність елементів сюжету, описи
3.   Висока емоційність, схвильований тон розповіді
4.   Інтенсивне використання образотворчих засобів
5.   Стислість викладу художнього матеріалу
6.   Віршова форма
7. Малий обсяг

«Іван Франко.. Активна літературна діяльність»

Поетична спадщина Івана Франка досить різноманітна і за своїми темами, і за формами. Поезія була для нього вираженням громадсько-політичних ідеалів, зброєю боротьби проти експлуататорів, щоденником, який відображав роздуми поета про долю рідного народу.

Збірка «З вершин і низин» (перше збірку видано 1887 року, 1893 року ) - це не звичайний збірник поезій, це поетичний архів, нагромаджений за 20 років творчості Франка-поета. Уже сам обсяг друкованого видання 1893 року- майже 500 сторінок- показує, що тут під одним дахом обєднано матеріали, котрих могло б вистачити на 4 чи 5 «звичайних» поетичних книжок.

ГІМН

Замість пролога

Вічний революцйонер -

Дух, що тіло рве до бою,

Рве за поступ, щастя й волю, -

Він живе, він ще не вмер.

Ні попівськiї тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!

Хоч від тисяч літ родився,

Та аж вчора розповився

І о власній силі йде.

І простується, міцніє,

І спішить туди, де дніє;

Словом сильним, мов трубою,

Міліони зве з собою, -

Міліони радо йдуть,

Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрізь:

По курних хатах мужицьких,

По верстатах ремісницьких,

По місцях недолі й сліз.

І де тільки він роздасться,

Щезнуть сльози, сум нещастя,

Сила родиться й завзяття

Не ридать, а добувати,

Хоч синам, як не собі,

Кращу долю в боротьбі.

Вічний революцйонер -

Дух, наука, думка, воля -

Не уступить пітьмі поля,

Не дасть спутатись тепер.

Розвалилась зла руїна,

Покотилася лавина,

І де в світі тая сила,

Щоб в бігу її спинила,

Щоб згасила, мов огень,

Розвидняющийся день?

[1880]

Веснянки

Викладач

До якого роду відноситься поезія «Гімн» ? (громадянська лірика. )
Який жанр ? ( ліричний вірш)
Який провідний мотив? (боротьба народу за своє майбутнє, непохитна віра в перемогу).
Що автор змальовує? ( образ «вічного революціонера» як утілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості. Конкретизуючи цей образ, поет акцентує увагу не на закликах до руйнувань, а на великій перетворюючій силі «науки, думки, волі».)

Але не тільки заклики до боротьби звучали в цій збірці. А й ніжні нотки «Сікстинської мадонни» (Сікстинська Мадонна – картина славного італійського художника Рафаеля, намальована в 1512 – 1514 рр. для церкви св. Сикста у П’яченці.)

Сікстинська Мадонна

Іван Франко

Хто смів сказать, що не богиня ти?

Де той безбожник, що без серця дрожі

В твоє лице небесне глянуть може,

Неткнутий блиском твої красоти?

Так, ти богиня! Мати, райська роже,

О глянь на мене з свої висоти!

Бач, я, що в небесах не міг найти

Богів, перед тобою клонюсь тоже.

О бозі, духах мож ся сумнівати

І небо й пекло казкою вважати,

Та ти й краса твоя – не казка, ні!

І час прийде, коли весь світ покине

Богів і духів, лиш тебе, богине,

Чтить буде вічно – тут, на полотні.

1881

Викладач

Теорія літератури

Сонет (від італійського sonetto — звучати) — ліричний вірш, який складається з 14 рядків: два чотиривірші з перехресним римуванням і два тривірші .

Образ Мадонни завжди захоплювали і надихали художників. У всі часи оспівувалася краса жінки. Пречиста – ось еталон жіночності, зосередження добродійників, зразок для наслідування. Її чарівлива подоба – вершина досконалості і гармонії… Картина Рафаеля «Сікстинська мадонна» - взірець мистецтва Відродження. Не залишився осторонь, як ви бачите , і Іван Франко

Питання: