українська література
10.02.2023р. Українська мова Гр. № 31 Урок № 21 - 22 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 10 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: «Чари ночі» – перлина інтимної лірики української поезії. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів («О слово рідне! Орле скутий!..»).
https://youtu.be/JQDgMCrlCmw ( "Сміються, плачуть солов'ї")
“Чари ночі” аналіз вірша
“Чари ночі” О. Олеся – шедевр інтимної лірики та один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесенний, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під наливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю». Одухотворена природа перебуває у гармонії до почуттів ліричного героя: “Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче”. Твір пронизує заклик поета оцінити життя «летючу мить». Детальний аналіз поезії “Чари ночі” допоможе визначити, який жанр, тема, ідея, художні засоби. Ця інформація допоможе підготувати літературний паспорт твору.
Рік написання “Чари ночі” – 1904
Збірка: «З журбою радість обнялась».
Літературний рід: лірика.
Жанр: романс (він став популярною народною піснею).
Вид лірики: інтимна (з елементами пейзажної і філософської)
Тема: скороминущість людського життя, тимчасовість життя людини на землі; момент кохання.
Ідея: утвердження кохання як найважливішого в житті людини, як сенсу життя; заклик насолоджуватися життям перед обличчям тлінності; гімн природі й красі.
Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання.
Напрям – модернізм
Течія – символізм
Віршовий розмір “Чари ночі”: чотиристопний ямб.
Римування: перехресне
Лірична оповідь у творі ведеться трьома особами: автора, ліричного героя, тебе.
У вірші наявне обрамлення.
Поезія побудована на паралелізмах.
“Чори ночі” образи-символи
Образи: людей:
ліричний герой — закоханий;
Фауст — людина, яка хоче повернути минуле;
примарна кохана;
міфологічних істот: боги; природи: солов’ї, весна, шумляче море, земля, лист, квітка, струмок, зорі у воді, хмари, туман, верби п’яні;
предметів і явищ: поцілунок, мить життя, струни золоті, бенкет весни, дзвін чарок, бажання, холодні груди.
Символічні образи:
солов’ї - (символ весни, кохання);
іскра (символ душевної енергії, завзяття);
бенкет весни (символ буяння природи й життя);
образ весни є символом молодості, краси, оновлення.
Фауст (символ неповоротності минулого, минущості, марності намагань).
Художні засоби “Чари ночі”:
“Сміються, плачуть солов’ї” – антоніми. Також використовуються метафори, анафора, епітети.
Метафори – «тут ллються пахощі густі, там гнугься верби п’яні», «сміються, плачуть солов’ї і б’ють піснями а груди», «…уся земля тремтить в палких обіймах ночі»)
Персоніфікований образ: “весна іде назустріч нам”, “весна бенкет справляє”
Паралелізм: “людина – природа”
Прийом обрамлення: на початку й у фіналі поезії повторюється строфа
«Чари ночі» — філософська поезія, в якій поет закликає цінувати кожну мить короткочасного життя. Треба подивитися на природу, чари весни, на солов’їв — і кохати, мріяти, віддавати свою любов, тепло душі іншим, поки є час і можливість. Вірш став прекрасним романсом, гімном життю й любові.
Композиція: вірш складається з 12 куплетів-чотиривіршів, при цьому починається й закінчується однаковим катреном (прийом обрамлення):
--- (І) сміються-плачуть солов’ї, закликаючи кохати
— (II) заклик не дивитися в майбутнє, а радіти цій весні
— (ІІІ) заклик залишити свій сум, думки і горе й улити душу в шумляче море
— (IV) заклик ловити мить життя і в мріях закохатися
— (V — VI) картини розлитості кохання в природі
— (VII) заклик горіти, бо життя — мить, а смерть — вічність
— (VIII) заклик рухатися, на лагодити струни золоті під час бенкету весни
— (IX) заклик сміливо йти на свято квіток, кохання, снів і млості
— (X) попередження про тлінність усього
— (XI) передбачення про майбутнє бажання повернути дні минулі, як цього прагнув Фауст, чого не вдасться зробити, бо над «нас — боги скупі, глухі й нечулі»
— (XII) повтор першого катрену.
Літературознавці про твір.
Вірш належить до збірки «З журбою радість обнялась». Автор закликає читача улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне. Отже, краса життя, краса кохання — над усе. Продовжуючи народнопісенну традицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа»:
Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди:
«Цілуй, цілуй, цілуй її —
Знов молодість не буде!
Численні персоніфікації (напиклад, у п’ятій строфі) підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими. Проступає у вірші і традиційний для поета контраст («Гори! — життя єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла»). Він особливо підсилює, загострює спалах радості, кохання (В. Пахаренко).
Завдяки глибокій поетичності, мелодійності поезія «Чари ночі» стала улюбленою піснею українців. Вона виконувалася в народі і в той час, коли поезія О. Олеся була недоступною. Важливим штрихом її музичної інтерпретації на сьогодні є своєрідне виконання Ніною Матвієнко.
“Чари ночі” слухати вірш
Джерело: https://dovidka.biz.ua/chari-nochi-analiz-virsha
https://youtu.be/YUx2V294yHE ("О слово рідне..") Урок
https://youtu.be/IdhB9e9nOvk ( виконує учень)
ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати матеріал підручника ( стор.226 - 230)
2. Законспектувати.
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
Тема: Драматичний етюд «По дорозі в казку». Дорога в казку – символ духовних поривань до кращого життя. Маса, гурт людей і їх провідник. Лідер – сильна особистість. Трагічна суперечність між мрією, духовністю й жорстокістю.
Драматичний етюд (фр. etude — вивчення, нарис) — невеликий, як правило, одноактний віршовий чи прозовий драматичний твір, у якому представлено епізод чи фрагменти світу, а дійові особи зображуються лаконічно, пунктирно, стаючи образами-символами.
Ознаки символізму: переконаність героїв у необхідності обрати поводиря, віра в невідворотність долі, впевненість у марності надій на розгадування таємниць життя.
Ознаки романтизму: уславлення сильної особистості, спроможної повести за собою натовп, та її героїзму, використання алегоричних образів, наприклад, вінок із червоних маків.
Тема: зображення людини, індивідуальності, та натовпу, зображення відмінності між мрією та реальністю.
Ідея: засудження матеріальних цінностей, возвеличення духовності, мрії.
В основу покладено сюжет драми бельгійського символіста Моріса Метерлінка «Сліпці» (1890).
Вплинули на проблематику:
• оповідання російського письменника Максима Горького «Стара Ізергіль» (1894), зокрема легенда про Данко;
• поема «Мойсей» І.Франка.
Проблеми твору:
— вождя і народної маси;
— лідерства;
— кохання;
— мрії та дійсності;
— шляхів досягнення мети.
Герої окреслюються пунктирно. Вони стають символом, уособленням певного почуття чи настрою — страху, передчувань, зневіри, заглибленості у мрію.
Символи у творі
Мак — символ жертовної крові, яку проливає той, хто прагне покращити життя людей.
Терен, терновий вінок — символ жертви заради інших.
Хлопчик, що прийшов із Казки — символ нового покоління, якому належить творити майбутнє.
Квітка папороті — в українському фольклорі є символом щастя і безсмертя народного волелюбного духу.
Казка – мрія.
Дорога в Казку — символ духовних поривань людини до кращого життя.
Темний ліс, хижі звірі – життєві труднощі, перешкоди.
Порівняльна характеристика
Юнак
Юрба
Має мету, якої прагне досягти
Байдужа, пасивна
Не бажає жити в темряві, в лісі, в болоті: «Я вас поведу до світлої мети»
Звична до неволі, до існування в умовах, не гідних людини. Веде беззмістовне життя
Син кобзаря
Бездуховний знеособлений натовп
Сіє духовність і добро. Його кредо: «Згоріть в житті — єдине щастя»
Не спроможна до високих поривань навіть в ім'я майбутнього своїх дітей
Вірить у свою спроможність довести людей до Казки, дбає про їхнє щасливе майбутнє
Живе сьогочасними меркантильними інтересами
Уособлення людини, яка заради мрії, досягнення мети здатна стерпіти будь-які випробування
Уособлення людей морально і духовно сліпих
´Як ви думаєте, що поєднує вислови відомих людей?
Людину можна знищити, але її неможливо перемогти (Е.Хемінгуей).
Не дано стати великим лідером тому, хто хоче зробити все сам або привласнити собі всі заслуги за зроблене (Е. Карнегі).
Своєю справою кожен повинен займатися так, ніби допомоги йому шукати ніде (Д.Галіфакс).
Великі можливості приходять до всіх, але багато людей навіть не підозрюють, що зустрічалися з ними (В. Даннінг).
Þ Деякі дослідники драматичної спадщини письменника вважають, що фінал етюду песимістичний. А як думаєте ви?
Мистецькі аналогії
1. Що єднає «Лісову пісню» Лесі Українки та драматичний етюд Олександра Олеся?
2. Що спільного є в «Мойсеї» І. Франка і драматичному етюді О. Олеся?
ЗАВДАННЯ:
1.Законспектувати наданий вище матеріал
2. прослухати матеріал за посиланням : https://youtu.be/7XifT_i6fyE
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
