українська мова
Підготуватись до онлайн уроку о 9.00
https://meet.google.com/ydh-pokk-dph
15.12.2022р. Українська мова Гр. № 31 Урок № 21 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 10 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Контрольна робота. Написання формального есе на тему: " Чи варто довіряти людям?"
Надіслати на електронну адресу: вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
15.12.2022р. Українська мова Гр. № 31 Урок № 22 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 10 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Практична риторика (7 годин)
Суперечка як вид комунікації. Різновид суперечки.
Людські суперечки нескінченні не тому, що неможливо знайти істину, а тому, що в суперечці шукають не істину, а самоствердження (Буддійська мудрість).
Будь-яка суперечка виникає тоді, коли відбувається зіткнення думок або позицій. Кожна сторона активно захищає свої погляди й намагається розкритикувати погляди супротивника. Якщо ж нема такого конфлікту, то немає й самого спору. Спілкування однодумців, лекція, доповідь, виступ не вважаються суперечкою. Але вони можуть містити факти, твердження, що здатні викликати дебати під час обговорення.
Суперечка — це ситуація мовлення, коли позиція співрозмовника зазнає критичної оцінки. Під час суперечки виникає драматична ситуація напруження в спілкуванні, зумовлена розбіжностями поглядів або інтересів мовців, словесне змагання, яке може призвести до конфлікту.
Першим, хто усвідомив важливість діалогової форми спілкування людей для прогресу пізнання, вважають Сократа. Відомі бесіди Сократа з друзями і недругами увійшли до золотого фонду культури людства. Античний мислитель вважав, що в голові окремої людини істина з’являється вкрай рідко, найчастіше вона народжується у процесі цілеспрямованої бесіди. Для плідного розвитку думки потрібні щонайменше двоє.
Обов’язковими учасниками суперечки є пропонент, опонент й аудиторія.
Пропонент — це той, хто висуває, захищає деяку тезу. Без пропонента не може бути ані суперечки, ані процесу аргументації, оскільки спірні питання не виникають самі собою, вони повинні бути кимось сформульовані й висунуті для обговорення. Пропонент може висловлювати власну думку або представляти колективну позицію з якогось питання.
Опонент — другий обов’язковий учасник суперечки. Це той, хто заперечує, сумнівається в слушності тези, яку висунув пропонент.
Аудиторія — третій колективний учасник суперечки. Це не пасивні спостерігачі, а колектив, який має свої переконання, свої позиції з приводу питання, що обговорюється. До аудиторії звернено усі аргументи пропонента й опонента.
Суперечка за формою може бути дискусією, полемікою, диспутом або дебатами. Проходить в усній, письмовій формі: на сторінках періодики, у теле- і радіостудіях, у залах суду, на ток-шоу, під час політичних дебатів, в Інтернет-мережі (форуми, чати соцмереж). Буває науковою, політичною, літературною, мистецькою, юридичною, побутовою тощо.
Не дозволяйте маленькій суперечці зруйнувати велику дружбу (Далай Лама).
Різновиди суперечки
Дискусія (від лат. discussio — дослідження, розгляд) — це публічна суперечка, мета якої полягає в з’ясуванні й порівнянні різних поглядів, у знаходженні правильного розв’язання спірного питання, обговорення певної проблеми або групи питань чи одного дуже важливого питання з метою досягнення істини.
Полеміка (від грецьк. polemikos — ворожий, войовничий) — це суперечка, у якій є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і думок. У зв’язку з цим її можна визначити як боротьбу принципово протилежних думок з якогось питання, як публічну суперечку з метою захисту, відстоювання свого погляду і спростування протилежного.
Диспут (від лат. disputo — досліджую, сперечаюсь) — це заздалегідь підготовлена й проведена в певний час на обрану тему (наукову, політичну, літературну тощо) публічна суперечка між попередньо визначеними опонентами. Тема обирається така, яка містить у собі складну проблему, різні тлумачення або різновекторні шляхи її розв’язання. Саме тому не менше двох промовців повинні опонувати один одному, щоб усебічно висвітлити проблему і знайти шляхи її вирішення.
Дебати (від франц. Debate — сперечатися) — це суперечки, які виникають під час обговорення доповідей, виступів на зборах, засіданнях, конференціях тощо. Мета дебатів — визначення ставлення учасників обговорення до спільних для всіх тез виступу, представлення своїх ідей, поглядів, концепцій, програм, свого бачення розв’язання важливих державних, громадських проблем на противагу іншій стороні (учаснику) дебатів.
Переглянути матеріал за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=RAWIfFw83Ss&ab_channel=%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%AF%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0
Домашнє завдання:
1. матеріал підручника ( стор. 165 - 168)
2. Вправа 326 ( усно)
3.Вправа 327 ( письмово)
Надіслати на електронну адресу: вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
