Українська література
05.09.2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 1)
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Василь Стефаник. Життя і творчість. Новаторство письменника.
Мета (формувати компетентності): предметні (знати основні віхи життєвого й творчого шляху письменника; коментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністського твору; пояснювати сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації; характеризувати образ головного героя Івана Дідуха; розкривати історичну основу новели; пояснювати багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя); ключові (установлювати причинно- наслідкові зв'язки між подіями в житті героїв твору; аналізувати життєву ситуацію з певної позиції); загальнокультурні (усвідомлювати важливість нерозривної єдності людини з рідною землею).
У світі експресіонізм зародився як реакція на ті негативні події, що мали місце у ХХ столітті: Першу світову війну, голод, хвороби, громадянські війни тощо. Експресіонізм (від лат. еxpressio«вираження» ) — це напрям модернізму, який мав передавати не стільки враження від дійсності, скільки вираження авторського ставлення до неї. Експресіонізму притаманне напружене, гранично емоційне світосприйняття.
Говорячи про експресіонізм, не можна не згадати про картину норвезького художника Едварда Мунка «Крик» (1893 р.), яку справедливо почали вважати своєрідною емблемою цього напряму. Вона відображає властиві модернізмові теми самотності та повного відчаю. На картині зображено примітивізовану фігуру, що нагадує скелет чи ембріон. Хвилясті лінії узагальненого пейзажу подібні до луни, вони повторюють контури голови й широко розкритого рота, ніби звук крику поширюється на весь Усесвіт. Таким чином, світ наповнюється жахом та горем, що відчуває фігура. Можливе й інше потрактування: людина кричить, бо повсюди бачить жах, це крик відчаю, «крик природи», як висловився сам художник. Недаремно О. Білецький назвав мистецтво експресіонізму «мистецтвом кричати». Цей крик — прагнення збудити, струснути людину, пройняти її жахом заради майбутнього, спрямувати енергію на творення нового світу.
У творчості Василя Стефаника було два періоди: перший припадає на 1897-1900, а другий - на 1916-1933 рр. Бачимо, що досягши вершин творчості, письменник замовкає і більше ніж десятиріччя не виступає з новими творами. Він повністю віддається громадській діяльності, а водночас займається хліборобською працею.
Важливою подією в житті В. Стефаника була подорож 1903 року в Полтаву на відкриття пам’ятника Івану Котляревському. Письменник вже в 90-ті роки встановив тісні стосунки з передовими діячами культури Наддніпрянщини, пильно стежив за розвитком громадської та літературної думки Східної України, вірив у те, що надійде час, коли роз’єднані українські землі возз’єднаються. І тому цю подорож до Полтави (а згодом він відвідує могилу Тараса Шевченка в Каневі) він розглядав як засіб встановлення тісніших взаємин між єдинокровними братами. Тут він зустрівся з М. Коцюбинським, Лесею Українкою, М. Старицьким, Панасом Мирним, Христею Алчевською та багатьма іншими українськими діячами культури.
З 1908 по 1918 рік Стефаник був депутатом австрійського парламенту у Відні від радикальної партії. Він захищав інтереси трудового селянства, викривав беззаконня властей. Вся його громадсько-культурна діяльність спрямована на піднесення самосвідомості народу західно - українських земель, поглиблене почуття кровної спорідненості з усім українським народом.
Перша світова війна, свідком якої став письменник, дала йому змогу глибше збагнути всю безодню людського горя, невимовних страждань українського люду. Під впливом пережитого В. Стефаник знову береться за перо. Одна за одною з’являються його новели «Діточа пригода», «Марія», «Сини», «Вона-земля», що мають антивоєнний характер. Вони малюють трагедію народу: над його селами й містами, полями й горами, як смерч, все знищуючи на своєму шляху, війна.
Тематичні рамки прози Василя Стефаника
1.Показ безвихідного становища галицького селянства.
2.Змалювання родинної трагедії, тягаря економічних і соціальних чинників.
3.Відтворення психології селянина-емігранта.
4.Антивоєнні мотиви, твори на жовнірську тематику.
5.Зображення повоєнного села в часи польсько - шляхетського панування.
В історію української літератури Василь Стефаник увійшов як неперевершений майстер та новатор у жанрі новели.
(Новела – невеликий розповідний твір про незвичайну подію з несподіваним закінченням) особливості новели?
(Глибокий психологізм, лаконізм, обмежена кількість головних дійових осіб, несподіване закінчення).
Новаторство Стефаника полягає у тому, що він є творцем психологічної новели. Він будує сюжети не на розвитку зовнішніх подій, а на змінах почувань та переживань. У творах письменника немає авторських роз’яснень та тлумачень, говорять, роздумують самі персонажі. Тому його твори побудовані на монологах та діалогах. Він прагнув, щоб кожне слово у його новелах звучало, як згусток людського болю, повноголосо. Його твори стилі, глибоколіричні (хоча ліричність прихована), що порівнює їх із народною піснею. В наслідок цього Стефаник має свій власний особливий стиль.
Особливості стилю В. Стефаника
Тематика переважно з життя покутського селянства.
Лаконізм.
Глибокий психологізм.
Особлива у вага до деталей.
Образи, що часто переростають у символи.
Досконала композиція твору.
Своєрідність трагічного оптимізму.
Покутський діалект.
Скористайтеся відеопосиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=AL6l2GrONxE
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1. Опрацювати матеріал підручника ( стор 165-167)
2.Виконати .тестові завдання за темою «Життєвий і творчий шлях Василя Семеновича Стефаника»
3. Прочитати новелу «Камінний хрест»
Надіслати за електронною адресою: lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
Оберіть правильну відповідь.
В. Стефаник народився у селі:
а) Нагуєвичі;
б) Русові;
в) Харківцях.
2. Рік народження письменника:
а) 1814;
б) 1861;
в) 1871.
3. Яку гімназію закінчив митець?
а) Коломийську;
б) Станіславську;
в) Дрогобицьку.
4. З 1892 р. В. Стефаник навчався на:
а) медичному факультеті Краківського університету;
б) філологічному факультеті Київського університету;
в) юридичному факультеті Чернігівського університету.
5. До «покутської трійці» належали:
а) В. Стефаник, О. Кобилянська, І. Франко;
б) Л. Мартович, М. Черемшина, В. Стефаник;
в) В. Стефаник, М. Павлик, О. Маковей.
6. Перша збірка творів В. Стефаника має назву:
а) «Синя книжечка»;
б) «Дорога»;
в) «Камінний хрест»,
7. Періоди творчості новеліста:
а) 1897-1902 та 1916-1933 рр.;
б) 1897-1900 та 1916-1933 рр.;
в) 1898-1900 та 1916-1932 рр.
8. В. Стефаник, окрім того, що був обдарованим письменником, вважався незрівнянним:
а) педагогом;
б) психологом;
в) музикантом.
9. Уміння спостерігати і глибоко переживати бачене й почуте надало творам В. Стефаника того болю, що гримів, як музика:
а) Й. С. Баха;
б) М. Лисенка;
в) Л. Бетховена.
10. Помер письменник:
а 1933 р.;
б) 1936 р. ;
в) 1945 р.
11. Чому Стефаника називають майстром психологічної новели? Обґрунтуйте свої міркування.
05.09.2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 2)
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Василь Стефаник «Камінний хрест» - психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору.
Мета (формувати компетентності): предметні (знати основні віхи життєвого й творчого шляху письменника; коментувати зміст новели «Камінний хрест» як модерністського твору; пояснювати сюжетно-композиційні особливості, емоційно напружений драматизм ситуації; характеризувати образ головного героя Івана Дідуха; розкривати історичну основу новели; пояснювати багатозначність символіки камінного хреста, горба, прізвища головного героя); ключові (установлювати причинно-наслідкові зв'язки між подіями в житті героїв твору; аналізувати життєву ситуацію з певної позиції); загальнокультурні (усвідомлювати важливість нерозривної єдності людини з рідною землею).
Причини еміграції українців
Після революції 1848 року Галичина, Закарпаття та Буковина були найбіднішими в Європі. Ці землі залишалися внутрішньою колонією Австрійської імперії. Вони були аграрними з незначним нагромадженням капіталу. Промисловість, торгівля виявилися слабо розвиненими. Як і раніше, ці землі залишалися ринком збуту промислових товарів і сировинним додатком промислово розвиненої метрополії — Австро-Угорщини. У цей час ще більше посилилося панування іноземного капіталу, яке стало гальмом розвитку промисловості. Поглибилося розшарування селянства, 5 % становили куркулі. Бідняки розорювалися, а куркулі скуповували за безцінь їхні землю. Малоземельні селяни орендували землю в багатіїв, що стало найпоширенішою формою експлуатації на Західній Україні. Розорені селяни, не знайшовши роботу в містах, вирушали на заробітки до Чехії, Угорщини чи взагалі за межі Австро-Угорщини.
Західноукраїнського селянина знала вся Європа. Селяни працювали на вахтах Франції, Бельгії. На початку ХХ століття почалася еміграція українського населення до Америки. Причинами такого явища стало безземелля та малоземелля, безробіття, нестерпні податки, хронічне голодування. Уряди США, Канади, Бразилії заохочували масове переселення з-за кордону. Закарпатці першими розпочали еміграцію до США ще в 70-х роках ХІХ століття. На кінець ХІХ століття українська громада в США нараховувала 200 тисяч чоловік, українська громада Канади — 24 тисячі. Упродовж 1890-1910 рр. тільки з Галичини виїхало 300 тисяч українців. Упродовж уроку будемо розглядати головну проблему, порушену в новелі «Камінний хрест», — еміграції селян, вічну проблему екології буття. Кожен у цьому житті несе свій хрест. Велетням духу роковано впродовж усього свого життя нести хрест вселюдської муки. Стефаників хрест аж почорнів з розлуки, бо пустив він свою душу в душу народу.
Новела «Камінний хрест» була написана в лютому 1899 року. Цей твір дуже любив сам письменник і через 36 років у листі до онука Стефана Дідуха писав: «Зараз по їх від’їзді я написав новий «Камінний хрест», де є дослівні думки. Вашого небіжчика діда майже в дослівнім наведенню. Це, так сказати, мій довг, сплачений Вашому дідові в українській літературі, він же, Ваш дідусь, мав в моїй молодості великий вплив…» Письменник змінив ім’я селянина Стефан на більш поширене Іван, а камінне поле замінив більш виразним образом безплідного піщаного горба. В основу новели покладено справжній факт. Стефан Дідух, односелець письменника (у новелі — Іван), емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому горбі в Русові.
Уміти відповідати на запитання
1. Чому письменник зображує паралельно коня й Івана? 2. Чому Дідуха звали в селі Переломаним? 3. Що ви дізналися про минуле Івана? 4. Чому не кидав того «тяжкого» горба, який забирав усі його сили? 5. Як уплинули на Івана рекрутчина, смерть батьків і розорене господарство? Чи можемо сказати, що Дідух був сильною особистістю? 6. Чому Іван «спросив ціле село» ? Які почуття переповнюють селянина? 7. Що стало причиною еміграції Дідуха та його земляків? Чи вірить він, що на чужині знайде щастя? 8. Чим для Івана Дідуха є розлука з рідною землею? Які слова передають трагізм становища? 9. Що переважило в Іванові — любов до рідного краю чи любов до дітей? Чи можемо за це осуджувати Дідуха? 10. За що люди шанують Івана? 11. Чому горб, на якому «вік свій збув», такий дорогий селянинові?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Написати характеристику Івана Дідуха
Надіслати за електронною адресою: lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
