українська мова
16.02 .2023р. Українська мова Гр. №21 Урок № 27 Викладач: Руденко Л.Ф.
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків:
Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Стилістичне забарвлення лексики. Книжна й розмовна лексика. Оцінна лексика
Стилістично забарвлена лексика ділиться на такі групи:
Книжна лексика
Суспільно-політична
Вибори, громадяни
Офіційно-ділова
Інструкція, вибори
наукова
Зіставлення, фауна
професійна
Бетонування, станок
Розмовна лексика
Дівчатонька, хлопчик
Книжна лексика характерна для офіційно-ділового, публіцистичного і наукового стилів.
Розмовна лексика використовується в розмовному стилі. Розмовні слова надають мовленню неофіційного звучання і вживаються тільки в розмовно-побутовому стилі, художньому, деколи в публіцистичному, але неприпустимі в офіційно-діловому та науковому стилях. Особливе місце в лексичній стилістиці належить багатозначним словам, антонімам, омонімам, синонімам, антонімам.
За вживанням усі слова поділяють на загальновживані і стилістично забарвлені. Загальновживані слова (їх ще називають стилістично нейтральними) використовують усі люди в усному й писемному мовленні. Це такі слова, як мати, батько, син, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця, яблуня, вишня, вітер, дощ, будинок, сорочка, зелений, великий, жити, думати, тут, завтра. Таких слів у мові більшість. Стилістично забарвлені слова вживають у текстах різних стилів.
До стилістично забарвлених слів належить: • книжна лексика — слова, властиві передовсім писемному мовленню: держава, мир, розгляд, спостереження, намір, меценатство, пунктуальність, істина, рішення; • Розмовна лексика: слова, які вживають в усному побутовому, невимушеному, неофіційному спілкуванні, але не використовують у діловому й науковому стилях; у художньому й публіцистичному стилях таку лексику вживають для відтворення колориту розмовного мовлення : доця, плакса, розбишака, здоровань, гуляка, смакота, спатоньки, вештатися, швендяти, комизитися, горлопанити, шастати, байдикувати, відкарас катися, електричка (електропоїзд), багатоповерхівка (багатоповерховий будинок), маршрутка (маршрутне таксі), мобілка (мобільний телефон), велик (велосипед), відик (відеомагнітофон). У словниках біля таких слів роблять помітку «розм.».
Книжну лексику вживають не тільки в писемному мовленні. У щоденному усному спілкуванні люди часто порушують теми, які передбачають уживання книжних слів.
Книжна лексика поділяється на такі групи: • суспільно-політична лексика — слова, пов'язані з політичним і громадським життям суспільства і людини в суспільстві: Верховна Рада, Рада Європи, без'ядерна держава, мітинг, вибори, телеміст, преса, пікетування; • наукова лексика — слова, що вживаються в науковій літературі та в мовленні науковців: експеримент, аргумент, дослід, спостереження, зіставлення, префікс, іменник, відмінювання, словосполучення, речення, радіус, клітина, пульсари, магнітні хвилі; офіційно-ділова лексика — слова, уживані у діловому спілкуванні, зокрема під час складання документів (ділових паперів): наказ, закон, заява, розписка, реєстрація, інструкція, посвідчення, відрядження, угода, протокол. До книжної лексики належать:
·слова, що означають абстрактні поняття: доблесть, нездоланність;
·слова з відтінком урочистості: возз’є5днання, корифей, торжество;
·слова старослов’янського походження: благоговійний, глава, хранитель; наукова, технічна,
·суспільно-політична й офіційно-ділова термінологія: апробація, аналіз, ерудиція, фактор, ефект, закон, асоціація;
·уживані в художній літературі поетичні слова: блакить, небокрай, линути, плекати.
Книжна лексика вносить у тексти відтінок офіційності, урочистості, науковості.
Серед оцінної лексики виділяють:
·слова, які використовують для вираження свого ставлення, своїх або чиїхось почуттів, емоцій, характеристики людини: Кохаюся з лихом і щастя не знаю, і гірко без долі свій вік коротаю (М. Петренко). Орел, а не козак! (П. Куліш);
· слова, що вживають для оцінювання ступеня вияву ознаки, дії: І, наче скеля височезна, стоїть нескорений Кавказ (О. Лупій);
·інтимні звертання: Голубонько-дівчинонько, зіронько моя! Не питайся, моя мила, чого смутен я (С. Руданський);
·слова із суфіксами зменшеності, пестливості, згрубілості: У небі голубому мала пташинонька летить (О. Лупій).
Домашнє завдання:
1. Параграф 40
2. Перегляньте матеріал за посиланням: https://youtu.be/qem-PvPDa_0
2. Напишіть невеличкий твір на одну з тем (на вибір): «Прем’єра», «Класична музика», «Домашні квіти», доцільно використовуючи слова іншомовного походження
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
16.02 .2023р. Українська мова Гр. №21 Урок № 28 Викладач: Руденко Л.Ф.
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків:
Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Стилістична роль неологізмів і застарілої лексики
Опрацювати матеріал підручника : Параграф 41 ( стор.180 - 184)
Виконати письмово вправу 336
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
