A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська література

Дата: 20.06.2022 12:44
Кількість переглядів: 138

17.06.22р. Українська література    Група №21    Урок № 48

 

Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..

 

Тема: Риси індивідуального почерку Остапа Вишні

Про індивідуальний стиль Остапа Вишні та його особливості добре сказав літературознавець

І. Дузь: «Остап Вишня — майстер динамічного діалогу та ліричної оповіді, барвистого пейзажу і точної портретної деталі, тонкого психологічного аналізу і скульптурного образу». У своїх творах письменник широко використовував гіперболу й гротеск, контраст між вигаданим та справжнім, поєднання реального та фантастичного, ліричного й сатиричного. Крім усього іншого, «Мисливські усмішки» мають ще й пізнавальний, анімалістичний характер. Пісні, прислів’я, приказки, казкові зачини надають усім творам Остапа Вишні чарівної задушевності та ліричності.

У 1949 році Остап Вишня, не приховуючи іронії, написав своїм недоброзичливим критикам: «Спасибі вам усім, мої дорогі рецензенти, за вашу думку про мою роботу! Пишіть, що хочете, говоріть, як знаєте! Мою роботу рецензував народ!

…Чи зрозумієте ви; рецензенти мої, що взявшись за літературну роботу, я ніколи не думав про гонорар, про свою славу і всяке таке. Я почав робити те, що, на мою думку, могло дати користь народові. …Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу,— нема».

Хоч деякі твори Остапа Вишні, як кажуть, віджили своє, його мисливські усмішки і донині чарують нас сміхом, дотепністю, легкою іронією та ліризмом, українознавчі гуморески примушують замислитися «про себе й про нас».

Гумор! Це щит душі людини від розпачу і меч до всього ворожого. Не навчившись правильно сприймати й розуміти гумор, не станеш справжньою людиною — життєрадісною і самокритичною. Почуття гумору — одна з провідних рис характеру українців. Гумористична, сатиристично-викривальна традиція дуже потужні і в українському фольклорі, і в українській літературі (твори С. Руданського, Л. Глібова, І. Нечуя-Левицького, І. Карпенка-Карого, В. Самійленка та ін.).

«Елемент гумористично-сатиричний дуже багатий у нашого народу,— підкреслював, наприклад, Іван Франко.— Його гострий дотеп, його сльозами поблискуючий сміх послужив за основу безсмертнім твором Миколи Гоголя, сплодив знамениті Квітчині повісті “Салдацький патрет”, “Конотопська відьма” та ін.».

Гумор має велику силу. В одному з листів до Віктора Гюґо Оноре де Бальзак зауважив, що сміхом виправляють вдачу.

А М. Гоголь твердив: людського сміху боїться кожний, навіть той, хто вже нічого не боїться. Сміх, на його думку, потрібен для життя не менше, ніж дощ квітам, повітря

Остап Вишня майстерно володів усіма засобами комічного. Універсальним принципом своєї творчості вважав гумористичне або ж сатиричне змалювання контрастів. «Спостерігайте контрасти, і буде сміх»,— говорив він.

Остап Вишня був великим шанувальником полювання, завзятим мисливцем, але займався цим з однією метою — побути на природі, зустріти світанок, послухати мисливських оповідей та побрехеньок чи анекдотів. Результатом переосмислення почутого й побаченого стали його знамениті «Мисливські усмішки», в яких поєдналися «секрети» полювання, зворушливі ліричні картини природи та сатира на губителів природи. І все це, звичайно, приправлене іскристим гумором.

«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні, нагадують «поезію в прозі» й можуть розглядатися поряд із «Записками мисливця» І. Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями М. Лєскова, М. Пришвіна та ін.

Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з М. Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися без здобичі, бо не за нею ходили, але задоволені й щасливі.

“Сом” Остап Вишня:

Тема : гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

Головна ідея: виховання любові до природи.

Образи людей: оповідач; дід Панько(розповідає про пригоди сома, що живе в річці Осколі); пан; Христя; рибалка; письменник Сабанеев; природи: річка, сом, гуси, собака Джой; предметів і явищ: човен, катер, риболовля, розповідь.

Час: царські часи — радянські часи (20-ті роки XX ст.).

Місце подій: заплава річки Оскіл за славним містом Енськом на Харківщині.

 

 

 

У гуморесці “Сом” як і у всіх “Мисливських усмішках” О. Вишня широко використав гротеск та гіперболу, контраст між справжнім і вигаданим, змішування ліричного, сатиричного й фантастичного.

Дід Панас – знавець безлічі мисливських вигадок і побрехеньок, але разом з тим щирий любитель й охоронець природи.

Уперше цю усмішку було надруковано в 1953 р. в журналі «Дніпро» з підзаго­ловком «З мисливських усмішок».

Джерело: https://dovidka.biz.ua/som-ostap-vishnya-analiz

 

Домашнє завдання:

1. Прочитати усмішку «Сом»

2. Охарактеризувати образ оповідача в усмішці «Сом»

Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com ,   вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер урока перед темою, а не на полях.       

 

 

Урок  №49         Українська література . ІІ - й курс.     гр.21                                         

 

Українська  література ( рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К.:Грамота, 2019.

 

Контрольна робота : Прозове розмаїття

 

Мета (формувати компетентності): предметні: узагальнення й систематизація вивченого про життя і творчість М. Хвильового, Ю. Яновського, В. Підмогильного, Остапа Вишні; ключові: інформаційну: за допомогою запропонованих завдань виявлення в учнів рівня знань та вмінь з вивченої теми, закріплення їх, застосовуючи на практиці теоретичні знання, грамотно розкриваючи суть поставленого питання, загальнокультурну: розвиток уваги, пам'яті, рішучості, спритності, об'єктивності, удосконалення навичок самостійної роботи, інтересу до наслідків власної праці.

  

 Виконання тестових завдань

     

  Рівень І (по 1 б.)

 

1. НЕ є псевдонімом прізвище

А Хвильовий                 Б Грунський                 В Мирний                Г Підмогильний

 

2. Автором інтелектуально-психологічної прози є

А М. Хвильовий          Б О. Вишня                  В Ю. Яновський       Г В. Підмогильний

 

3. «Місто» належить до різновиду роману

А народницького        Б модерного                 В новелістичного       Г побутового

 

4. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов'язком є центральною у творі

А «Я (Романтика)»   Б «Місто»        В «Майстер корабля»          Г «Моя автобіографія»

 

5. НЕ є композиційною особливістю роману «Місто» В. Підмогильного

А поділ на дві частини                Б наявність двох епіграфів

В розповідь від першої особи     Г наявність міських пейзажів     Д авторські відступи

 

6. У якому творі є персонаж То-Ма-Кі

А «Місто»                Б «Майстер корабля»           В «Сом»              Г Я (Романтика)»

 

7. Новела «Я (Романтика)» присвячена:

А кононівським полям          Б батькові         В Якову де Бальмену    Г «Цвітові яблуні»

 

8. Ознаками неоромантизму є:

А змалювання реалій життя                Б піднесеність героїв над буднями

В поетизація життєлюбства                Г наявність екзотики

 

Рівень ІІ (4 б.)

 

Дати розгорнуту відповідь на питання:

1. Показати на прикладі вивчених творів жанрове розмаїття української прози 1920-х років.

2. Пояснити, у чому трагедія головного героя новели «Я (Романтика)».

3. Чи актуальні твори Остапа Вишні в наш час? Свою думку аргументувати.

4. Довести або спростувати тезу: «Такі, як Степан Радченко, мають завоювати місто, зліквідувати антагонізм між містом і селом».

Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com ,   вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер урока перед темою, а не на полях.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень