Українська література

Дата: 13.11.2022 12:46

Кількість переглядів: 56

14.11 .2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 11) Викладач: Руденко Л.Ф.

Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /

О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.

Тема: Відданість своїм мріям, наполегливе прагнення до мети («Мріє, не зрадь»). Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

Переглянути матеріал за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=_2FBhlHNVuU

https://www.youtube.com/watch?v=MJiNlMtaPTw

Історія написання вірша "Мріє не зрадь"

Поетеса Леся Українка стверджувала, що народ є творцем всіх цінностей та багатств, а безсмертя народу та велич у його творчій праці.

Цей вірш авторка написала у серпні 1905 року, коли перебувала у Грузії. У той час розгорталася революція в Російській імперії – потужні протести, повстання і страйки. Українці тоді рішуче обстоювали свої права, а передчуття близьких змін надихнуло на публічні виступи багатьох митців. Серед них була й Леся Українка

До вашої уваги короткий аналіз поезії:

Жанр: ліричний монолог
Тема: зображення сильної волі та віри, самозречення заради високої мети
Головна думка: "Мріє хочу дихать вогнем, хочу жити твоєю весною, а як прийдеться згинуть за теє – дарма!"
Ідея: заклик до боротьби за навколишнім та своїм внутрішнім світом заради досягнення цілей, заради здійснення мрій
Віршований розмір: п'ятистопний ямб з пірихієм

До художніх засобів, які були використані Лесею Українкою у філософському вірші «Мріє не зрадь» відносяться:

Епітети – безрадісні дні, безсонні ночі, жадібне серце;
Метафори – нехай джерелом поллється кров, не шумить гарячка в жилах

Зображення повені людських почуттів у вірші «Стояла я і слухала весну…»

Наше життя — це не рівна, устелена трояндовими пелюстками дорога, на нашому життєвому шляху трапляються злети й падіння, часом буває дуже складно й здається, що виходу немає, що ти вже не в змозі йти далі. І як добре, коли поряд є людина, яка підтримає тебе у важку хвилину, подарує свою любов і ніжність, дасть мудру пораду й ніколи не зрадить. А це може зробити лише по-справжньому любляча людина. Мабуть, не буває родин, у яких не було б якихось труднощів, силу кохання яких неодноразово випробовували і розлука, і час, і якісь спокуси, і життєві труднощі. І тільки дійсно віддані одне одному люди проходять крізь усі ці випробовування, а їхнє взаємне кохання тільки зміцнюється. Дійсно, у коханні — і будні, і свята, а той, хто це розуміє, здатний пронести своє почуття крізь усе життя. Кохання — це почуття, яке живе вічно, яке долає нещастя, біль, горе, смерть… Воно таке сильне й водночас таке безсиле. Приносить людям щастя і горе. А безсиле тому, що життя не вічне, і коли гине та людина, яку ти кохаєш, то кохання не може допомогти. Кожний із нас хоч раз, але замислювався над тим, що таке кохання?

Без кохання, життя перетворюється на темряву, бруд та вічні пошуки себе. Тому творчість будь-якого поета чи прозаїка — це передусім історія його кохання, інтриг і пристрастей. Така історія була й у житті Лесі Українки. Небагато — усього лише кілька поезій — розповідають про її інтимні почуття. Найбільше значення в житті поетеси мали двоє чоловіків. Другий (виходячи із послідовності знайомств), Климентій Квітка, був її однодумцем, товаришем-порадником і — законним чоловіком. Перший, Сергій Мержинський, був її пристрасною любов’ю. Найкращі й нечисленні інтимні вірші лесі Українки присвячені саме йому. Вони познайомилися в Ялті в 1897 році. Двоє самотніх людей, надломлених важкою хворобою. Він стриманий, скромний, делікатний молодий чоловік 27 років, синьоокий, красивий, з хворобливою матовою шкірою. Демократ, революціонер, засновник політичних гуртків у Києві та Мінську. Вона на рік молодша, тендітна, худенька, сором’язлива, схожа на зовсім юну дівчину. Одного разу революціонер Павло Тучапський порекомендував своєму хворому на туберкульоз другові Сергію Мержинському підлікуватися в Ялті й мимохідь зауважив, що там той зможе побачити Ларису Петрівну Косач, талановиту поетесу й розумну жінку, з якою навряд чи буде нудно в маленькому курортному містечку. Зрозуміло, Мержинський скористався порадою соратника й відвідав Лесю в Ялті. Вона йому відразу сподобалася. Чим далі продовжувалося знайомство, тим тепліше й щиріше ставилася поетеса до нового друга. Йому першому прочитала вона п’єсу «Блакитна троянда». з боку скромної Лесі це було знаком особливої прихильності та довіри. Удалося встановити, що її ноктюрн «Стояла я і слухала весну». на який, уважалося, її надихнув Мержинський, насправді був присвячений Максимові Славінському. Саме в чарівному куточку Полісся, серед замріяних верб на березі спокійного озерця, прийшло до юної поетеси перше світле почуття. Максим Славінський — виходець з освічених селян — познайомився з Ларисою влітку 1886 року в Колодяжному, де її батьки мали чималий маєток. Максимові було вісімнадцять, Лесі — п’ятнадцять. Коли вони знову зустрілися влітку 1892 року, взаємні почуття спалахнули з небаченою силою. То було перше, ще дівоче кохання волинянки. Так чи не так, а з іменем Славінського пов’язано чимало перлин Лесиної інтимної лірики: «Горить моє серце». «Стояла я і слухала весну». «Хотіла б я піснею стати». «Сон літньої ночі»… Вона зверталася до «пана Максима». «Милий мій! Ти для мене зруйнований храм.». Але після того, як Славінський раптово одружився, Леся Українка Жанр “Стояла я і слухала весну”: Пейзажна лірика

Художній аналіз вірша “Стояла я і слухала весну”:

Ідея “Стояла я і слухала весну”: возвеличення почуття кохання,що дає людині радість,мрію,надію;уміння ліричної героїні жити в гармонії зі світом природи .

Тема “Стояла я і слухала весну”: Зображення весняного відродження природи, сподівання ліричної героїні на щастя і сум через його недосяжність, через утому від життєвих змагань.

Віршовий розмір: п’ятистопний ямб

Римування: суміжне Рима: чоловіча

Художні засоби “Стояла я і слухала весну”: уособлення, метафора; синтаксичні засоби; інверсія.

метафори: слухала весну, Весна мені багато говорила, співали мрії

епітети: пісню дзвінку, голосну, таємно-тихо

Дієслівний ряд: стояла, слухала, говорила, співала, шепотіла передає мінливість світлих почуттів героїні.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/stoyala-ya-i-sluhala-vesnu-analiz-virsha зняла присвяту йому зі свого ноктюрна.

14.11 .2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 12) Викладач: Руденко Л.Ф.

Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /

О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.

Тема: Драма-феєрія «Лісова пісня». Фольклорно-міфологічна основа.

ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.

Переглянути матеріал за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=assLMvwBgJc

Неоромантична проблематика твору, а зокрема:

а) людина і природа: наближення до природи є шляхом вдосконалення. Так, зв’язок людини з природою підкреслюється паралелізмом: весна - розквіт кохання Мавки і Лукаша, пізнє літо - гине його кохання, а разом з тим - духовна краса і так далі;

б) людина і мистецтво: справжнє мистецтво може породжувати лише чиста, світла душа. Мета досконалого мистецтва - робити прекрасним світ і людину, сіяти любов (приклад - від гри Лукаша розцвітає все навколо)

Завдання:

1. Прочитати драму-феєрію Лесі Українки «Лісова пісня»

2.Уміти відповідати на питання

Який жанр «Лісової пісні»? Що значить «феєрія»?
До якої стильової течії відносимо «Лісову пісню»?
Де була написана «Лісова пісня»? За скільки часу? Що було причиною написання?