Всесвітня історія

Дата: 21.11.2022 13:45

Кількість переглядів: 41

22.11.22р.     Всесвітня історія.   Група 2.  Урок № 11   Викладач Руденко Лідія Федорівна

І.Я.Щупак   Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти  / І.Я.Щупак. – К. УОВЦ «Оріон», 2019. – 256 с.  : іл.

Тема: Транснаціональні корпорації. НТР.  Різні моделі ринкового господарства

 порівняння СРСР та США.

Транснаціональні корпорації. НТР. Перехід від виробництва товарів до «виробництва послуг»

1.1. Транснаціональна  корпорація – корпорація, яка здійснює міжнародне виробництво продуктів і має прямий контроль над своїми іноземними філіями.

1.2. Етапи формування ТНК:

Перший етап: у 1947 р. 23 країни підписали Генеральну угоду про тарифи і торгівлю з метою упорядкування  тарифів і зняття всіляких перешкод у світовій торгівлі.

Другий етап: у березні 1994 р. ця організація перетворюється у Світову організацію торгівлі (СОТ).

Третій етап: посилення спеціалізації виробництва спричинило перетворення великих сучасних компаній на концерни: різні етапи створення продукту відбувалися у різних країнах.

На четвертому етапі концерни перетворювалися на ТНК.

1.3. ТНК сьогодні контролюють 1/2 світового промислового виробництва. У 2000 р. у світі налічувалося 63 тис ТНК. Серед найбільших ТНК  за 2016 р. представлені: американські, японські, європейські.

1.4. НТР – якісний стрибок у розвитку продуктивних сил. НТР спричинила кординальні зміни у праці людини, у вимогах до самої людини та її професійних якостей. Один із наслідків НТР є перехід від виробництва продукції до  «виробництва послуг».

ІІ. Рейганоміка

2.1. Теоретичною основою  «рейганоміки» були неоконсерватизм та неолібералізм.

Основні ідеї неоконсерватизму – обмеження втручання держави у господарське життя, відповідальність людини за себе та сподівання на власні сили.

Неолібералізм базується на двох постулатах:

• Ринок є найефективнішою формою господарювання.
• Учасникам господарської діяльності має бути забезпечена максимальна свобода.

2.2.  Причиною проведення кординальних реформ у США була глибока економічна криза.

2. 3.   «Рейганоміка» - це внутрішньополітичний курс, направлений на стабілізацію соціально-економічної системи в США, який проводився у 1981-1989 рр.

2.3.  Курс на подолання кризи здійснював 40 -й презедент США, лідер республіканської партії – Рональд Рейган.

2.4.  Які реформи в рамках  рейганоміки  передбачалися в економічно-фінансовій сфері?

*скорочення податків для бізнесу;

*скорочення соціальних програм;

*розширення свободи підприємництва;

*проведення твердої кредитно-фінансової політики.

2.5.  Які реформи проводилися по програмі «нового федералізму»  в сфері соціальної політики? 

*федеральний уряд відповідав за медичну допомогу незаможних, 44 соціальних програми здійснювали штати, місцеві органи влади відповідали за допомогу багатодітним родинам.

2.6.  Позитивні наслідки «рейганоміки»:

*впроваджено ресурсозбереження, зменшилося споживання газу, нафти, сталі, чавуну.

*за менших витрат відбулося досягнення вищої ефективності суспільної праці;

*зросли особисті доходи американців, що означало розширення ринку  для збуту американських товарів;

*удвічі скоротилося безробіття.

2. 7. Висновок: реформа ринкової економіки у США –  «рейганоміка» привела до переходу від індустріального суспільства до постіндустріального і вирішила ряд економічних і соціальних проблем. 

ІІІ. Тетчеризм

1. 1. Причиною необхідності реформ було те, що у 1970 –х рр.  Велику Британію називали «Хворою людиною Європи»: продукція державного сектору не могла успішно конкурувати на світовому ринку, соціальні програми привели до появи у суспільстві тенденцій до «утриманства», розвалилася британська колоніальна імперія.
   2. «Тетчеризм» - різновид неоконсерватизму, що базується на ідеалах вільного ринку та сильної державної влади, який здійснювався у Великій Британії з 1979 по 1990 рр.
   3.   11 років «залізна леді» Маргарет Тетчер була  прем’єр-міністром Великої Британії  від партії консерваторів.

Вона  проводила політику неоконцерватизму. Неоконсерватори вважали,що бідність не переможна як і смерть. Держава повинна піклуватися про інвалідів, самотніх літніх людей, дітей, які залишилися без родини. Для всіх інших  створюються  такі умови, в яких людина змогла б себе реалізувати.

1. 4. Основні напрямки внутрішньої і соціально-економічної політики Маргарет Тетчер.
1. З метою заохочування приватних підприємців податки на прибуток суттєво скоротилися.
2. Денаціоналізація і приватизація.
3. Фінансова підтримка держави лише рентабельних і науково ємних підприємств.
4. Акцент на розвиток середнього і дрібного бізнесу.
5. Комерціалізація систем освіти і охорони здоров’я.
6. Звуження прав профспілок на оголошення страйків. 

Результат: з 1983р. у країні розпочалося економічне піднесення.

1. 5. У 1997р. до влади приходить партія лейбористів на чолі з Тоні Блером. За рахунок динамічного розвитку економіки лейбористи підвищили соціальні виплати, поповнили бюджети державних шкіл і лікарень, суттєво знизили процентну ставку на житловий кредит.
   6. Висновок. Кінцева мета соціально орієнтованої ринкової економіки є забезпечення високого рівня добробуту для більшості членів суспільства.

IV. Держава добробуту.  Швецька соціальна модель.

2. 1.  Держава добробуту – термін, що узагальнено описує  соціальну політику держави, метою якої є надання громадянам низки соціальних послуг (охорона здоров’я,  освіта та інші) за рахунок державного фінансування.

1. 2. Державне фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, який формується за рахунок  податків.  Сьогодні на Україні кожен працюючий сплачує 18% податку + 1,5% військовий збір.
2. 3. Шведська соціальна модель.

Опрацюйте текст і дайте відповіді на запитання.

Шведська соціальна модель (відома як третій шлях між соціалізмом і капіталізмом) почала формуватися  у1930-ті рр.  В повному обсязі вона проявила себе  по закінченню Другої світової війни. ЇЇ основним підґрунтям стали: вдалий принцип перерозподілу доходів, податкова політика, та, безумовно, економічне зростання. За прим’єрства  Таге  Ерландера  (1946-1969) темпи росту виробництва були вищими, аніж у західноєвропейських країнах. У Швеції раніше за всі розпочалася  НТР, що привело до різкого зростання третинного сектору – сфери послуг, переважно фінансованих державою. На відміну від Великої Британії, Франції та Італії, держава не намагалася у перші повоєнні роки вдатися до націоналізації. Шведська економіка стала своєрідним поєднанням прогматичної урядової політики, ліберальних інституцій, а також особливого скандинавського менталітету та дисципліни.  На прикладі Швеції простежується важлива закономірність – за добробут потрібно дорого платити. Витрати на соціальне забезпечення становили переважну частину сукупних державних видатків, а працівники цієї сфери – істотну частину усіх зайнятих у державній службі. Донині шведи платять одні із найвищих у світі податків (для прикладу кожен швед має віддати у держбюджет 56,7% свого доходу, канадець – 48,8%, а англієць – 40%.

Запитання

1. В чому полягають особливості економічної моделі, запропонованої у Швеції у другій половині ХХ століття?
2. Що стало джерелом цієї моделі?

Домашнє завдання. Парг. 5. Знати факти, хронологію, терміни + опрацювати пит. на  сторінці 43:  (І. 1-11:усно), (ІІІ – 1).

Завдання надіслати :  lidiyarudenko789@gmail.com    вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)  

22.11.22р.     Всесвітня історія.   Група 2.  Урок № 12. Викладач Руденко Лідія Федорівна

І.Я.Щупак   Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 11 класу закладів загальної середньої освіти  / І.Я.Щупак. – К. УОВЦ «Оріон», 2019. – 256 с.  : іл.

Тема: Німеччина: від « економічного дива» до об’єднання країни та сучасного стану

Параграф 6(стор.44 – 50) опрацювати самостійно. Законспектувати основне.

Завдання надіслати :  lidiyarudenko789@gmail.com    вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)  

« повернутися