Українська література
20.03.2023р.Руденко Л.Ф. запрошує групу 21та групу 23 на урок української літератури. Початок уроку о 9.00 Посилання: meet.google.com/med-oxxb-rvs
20.03.2023р. Українська література Група 21 Урок № 31
Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..
Тема: Ліна Костенко. Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах“Маруся Чурай”
https://youtu.be/90EkOQ4GWLc
Аналіз
Рік написання: 1979.
Літературний рід: ліро-епос.
Тема “Маруся Чурай”: зображення нещасливого кохання Марусі та Грицька в поєднанні з широкою картиною життя України XVII ст.
Головна ідея: незнищенність українського народу (особистості з багатим духовним світом), глибока віра в його (її) духовну силу і могутність.
Головні події твору відбуваються у Полтаві в 17 столітті.
Головні герої “Маруся Чурай”:
Маруся Чурай – головна героїня, дівчина-піснетворка, людина великої душі й максималістка в коханні. Три дні перебувала у в’язниці після виголошення вироку. Вона ходила до Києва на прощу.
Гриць Бобренко — випадково отруєний коханий Марусі; (“любив достаток і любив пісні”, “народився під такою зіркою, що щось в душі двоїлося йому”).
полковий обозний Іван Іскра – закоханий у Марусю козак-патріот, приніс перед самою стратою Марусі універсал від Б.Хмельницького про скасування вироку за пісенний талант Марусі та за героїзм батька – Гордія Чурая. У цьому герої втілено шляхетність духу, вірність у дружбі й коханні, вірність Батьківщині.
полтавський полковник Мартин Пушкар,
козак Лесько Черкес,
Галя Вишняківна — потенційна наречена Грицька, обмежена дівка; (“глуха до пісні, завжди щось спотворить”, “гостренькі зуби – чисто ховрашок”, “як реп’яшки, зелені оченята і пишно закопилені вуста”),
Семен Горбань – війт у Полтаві. (“з комори мєской потай дьоготь крав”, а потім порадив вимазати ним ворота Марусі Чурай)
Гордій Чурай – батько Марусі, патріот, якого було покарано на смерть у Варшаві.
Чураїха – матір Марусі, горда, тверда жінка;
мандрівний дяк – подорожній, з яким Маруся Чурай йшла на прощу до Києва.
Обази-символи твору “Маруся Чурай”
- неопалима купина – символ незнищенного, вічного;
- пісня – символ народної душі, краси, пам’яті;
- Маруся Чурай – символ народного генія, фольклорної культури, пісні, людини високого лету, максималістки;
- Іван Іскра, Гордій Чурай – символ відданості, патріотизму;
- Богдан Хмельницький – символ справедливості й мудрості.
- мандрівний дяк – символ віри, книжної культури;
Дві сюжетні лінії, які переплітаються, — особиста (Маруся-Грицько) й історична (боротьба українського народу проти загарбницької політики польської шляхти).
Роман складається з 9 різних за обсягом розділів.
I розділ« Якби знайшлась неопалима книга». Дощенту знищена пожежею Полтава 1658 р. Суд над Марусею, яку звинувачено в отруєнні коханого Грицька Бобренка. На захист Марусі стають козаки — полковник Мартин Пушкар та Іван Іскра. Марусі виносять смертний вирок.
II розділ«Полтавський полк виходить на зорі». Полтавський полк на зорі вирушає в похід боронити волю свого народу.
III розділ «Сповідь». Маруся перебуває у в’язниці, вона згадує дитинство, батьків, родинні стосунки; дитинство Гриця, його батьків і їхні сімейні стосунки; далі постає історія кохання Марусі й Гриця і його зрада з Галею Вишняківною. У кінці розділу (він найбільший у творі, цент ральний) Марусю виводять на страту.
IV розділ «Гінець до гетьмана». Іван Іскра мчить до гетьмана Богдана Хмельницького, щоб сповістити про суд над Марусею. Гетьман своїм універсалом скасовує смертний вирок Марусі.
V розділ «Страта». Марусю виводять на площу для страти, де зібралася чи не вся Полтава, люди по-різному висловлюються щодо Ма-русиної трагедії. В останній момент перед стратою на площу вривається Іван Іскра з добутим універсалом, у якому наказано скасувати вирок з огляду на пісенний талант Марусі і героїзм її батька Гордія, якого як оборонця України було покарано на горло у Варшаві.
VI розділ «Проща». Маруся вирушає на прощу до Києва і по дорозі знайомиться з мандрівним дяком-філософом, який розповідає їй про Якова Остряницю, Северина Наливайка та Ярему Вишневецького. Маруся глибоко осмислює історію України з розповідей дяка і з побачених у дорозі картин зруйнованої Батьківщини.
VII розділ «Дідова балка». Іван Іскра відвідує старого запорожця, колись визволеного з двадцятилітньої турецької неволі, який оселився під Полтавою й займається різьбярством. Іван попереджає діда про наступ ворожих військ, але той вирішив не покидати свою домівку.
VIII розділ «Облога Полтави». Брами Полтави зачинені, гармати націлені на ворога. Полтава мужньо тримається в польській облозі вже четвертий тиждень. Іван Іскра відвідує самотню Марусю (її мати померла) і пропонує одружитися. Маруся відмовляє парубкові.
IX розділ «Весна, і смерть, і світле воскресіння». Маруся попрощалася з Іскрою, виснажена горем і хворобою, чекає свого кінця. Облогу знято, і місто повертається до звичного життя. Повз будинок Марусі проходять козаки й співають її пісні, а далі дівчата — пісню «Ой не ходи, Грицю».
Події у творі “Маруся Чурай” розгортаються у такій послідовності: суд над Марусею – Іван Іскра в Б.Хмельницького – проща Марусі в Києві – облога Полтави
Проблематика й композиція роману “Маруся Чурай”
У цьому творі письменниця піднімає такі проблеми:
* проблема любові та зради;
* патріотизму та пристосуванства,
* митця і народу,
* свободи творчості,
* причин утрати української державності,
* родинних стосунків, батьків та дітей виховання , служіння народові.
Композиція:
Кульмінація 1 – суд і вирок
Зав’язка – спогади Марусі про стосунки з Грицем
Розвиток дії – Маруся йде на прощу до Києва
Кульмінація 2 – облога Полтави
Розв’язка – зняття облоги, Маруся проводжає полк, що співає її пісні.
Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.
За своєю суттю це — глибоко національний твір. Ліна Костенко здійснила величезну дослідницьку роботу, щоб якомога точніше, зриміше показати, «оживити» Україну XVII ст. Письменниця спершу осягнула, відчула її сама, а згодом, працюючи над романом, відкрила її й для нас, обезсмертила в Слові.
Домашнє завдання:
1. Зміст роману у віршах Ліна Костенко "Маруся Чурай"
2. прослухати матеріал за посиланням: https://youtu.be/90EkOQ4GWLc
20.03.2023р. Українська література Група 21 Урок № 31
Українська література (рівень стандарту):підручн. Для 11 кл. закл. Загальн. середн. Освіти/ Олександр Аврвменко, - К.: Грамота, 2019. – 256с.:іл..
Тема: Духовне життя нації через призму нещасливого кохання в романі Ліни Костенко «Маруся Чурай»
Життя людей, звичайних представників суспільства, і тривале існування нації мають дуже багато спільного. Це логічно і природно, ми маємо з цим погодитися. У цьому ми з упевненістю можемо переконатися при прочитанні роману Ліни Костенко «Маруся Чурай». По цьому роману видно, як впливає на життя людей та існування нації так ганебне явище як зрада. Зраду своєї нації може мати ще більш негативні наслідки, ніж зрада близької людини. Ось тільки в той час як людина може тобі пред’явити якісь претензії, нація в особі її представників може зради, на жаль, не помітити. От тільки наслідки цього можуть бути значно серйознішими. Я розгляну цю проблему в даному творі.
У чому проявлялася нещаслива любов у романі Ліни Костенко? Відповідь на це питання очевидна. Її з легкістю знайдуть всі ті, хто приділив час прочитання цього роману. Нещаслива любов тут в тому, що коханий Марусі, молодий чоловік на ім’я Грицько, зрадив її. Вони довго зустрічалися, а потім він зрадив Марусю і запропонував вийти за нього заміж іншій дівчині. Звичайно, на молоду людину сильно впливала його мати.
Вона вважала Марусю недостатньо хазяйновитою, не бачила в ній ту людину, яка зможе добре працювати і розвивати господарство. Ось тільки Маруся вірила Грицьку до останнього і не думала, що він от так просто її зрадить. Тим не менше, це сталося. І це стало дуже сильним ударом по Марусі. Всі ми прекрасно розуміємо, що нещаслива любов шкодить людині, служить для неї страшним розчаруванням. Навряд чи варто дивуватися тому, що в смерті Грицька звинуватили саме Марусю, адже чисто гіпотетично у неї міг бути мотив – образа і бажання помститися.
Зрада стала причиною мук Марусі Чурай і загибелі її коханого. Але зрада власної нації може мати такі ж серйозні наслідки. Наприклад, якщо нація веде війну, прагне створити і затвердити свою державу, в той час як окремі представники ухиляються і не хочуть захищати націю, чи можна вважати це зрадою? Я вважаю, що так, цілком можна. Це дуже серйозна і шкідлива зрада, яке може призвести до загибелі цілої нації. Крім того, наслідки духовного характеру в цьому випадку теж можуть бути вкрай негативними. Звичайні люди, які готові захищати батьківщину, бачачи зраду інших, і самі будуть ставати зрадниками. Чи є в цьому щось хороше? Аж ніяк ні, тут має місце шкода чистої води.
Домашнє завдання:
1.Матеріал підручника (стор. 215 – 217)
2. Виконати завдання 1 — 4 (стор. 221 )
Завдання надіслати на електронну адресу: lidiyarudenko789@gmail.com , вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку , але не на полях!
