всесвітня історія
20.12.22р. Всесвітня історія. Група 31. Урок № 15 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
І.Я.Щупак Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / І.Я.Щупак. – К. УОВЦ «Оріон», 2018. – 208 с. : іл.
Тема: Італія після Першої світової війни. Фашистський режим Б.Муссоліні. Корпоративна держава
§ 12. Італія після Першої світової війни. Фашистський режим Б. Муссоліні. Корпоративна держава
Законспектувати розділи 3, 4, 5
Уміти відповідати на питання
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
20.12.22р. Всесвітня історія. Група 31. Урок № 16 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
І.Я.Щупак Всесвітня історія (рівень стандарту) : підручник для 10 класу закладів загальної середньої освіти / І.Я.Щупак. – К. УОВЦ «Оріон», 2018. – 208 с. : іл.
Тема: Німеччина. Становлення Веймарської республіки. Прихід до влади нацистів
11 серпня 1919 року президент Німеччини Фрідріх Еберт підписав нову конституцію країни, що стало початком нового етапу існування Німецької держави. Німецька держава, як офіційно називалась Веймарська республіка, проіснувала до 1933 року, коли до влади в Німеччині прийшов Адольф Гітлер.
3листопада 1918 року в портовому місті Кіль почалось повстання моряків, яких підтримали місцеві робітники. Протягом кількох наступних днів в усіх великих німецьких містах були створені Ради робітничих і солдатських депутатів. 8 листопада в Берліні були захоплені Військове міністерство, Імперську канцелярію, міську комендатуру, будівлю Генерального штабу і Управління військово-морського флоту. Це змусило рейхсканцлера Максиміліана Баденського самовільно оголосити про усунення імператора Вільгельма II від престолів Пруссії та всієї імперії і про власну відставку та призначти новим канцлером лідера соціал-демократів Фрідріха Еберта.
28 листопада кайзер Вільгельм оголосив про зречення від престолів, що стало формальним завершенням Листопадової революції. Однак протиріччя між двома соціал-демократичними партіями, а також революційна діяльність комуністів із Союзу Спартака поставили Німеччину на поріг громадянської війни — у січні 1919 року крайні ліві, які відкололись від соціал-демократів і комуністи підняли у Берліні повстання, в якому взяло участь до 150 тисяч чоловік. Для його придушення були застосовані урядові війська, а лідери повстанців, Роза Люксембург і Карл Лібкнехт, були схоплені 15 січня і розстріляні.
Після виборів, що відбулися 19 січня 1919 року, перше засідання Установчих зборів відбулося 6 лютого 1919 в Національному театрі Веймара. Головним їх завданням було прийняття нової демократичної конституції. Відповідальність за підготовку базового проекту конституції взяв на себе ліво-ліберальний політик Гуго Прейсс, який згодом отримав в уряді посаду рейхсміністра внутрішніх справ. Хоча конституція і мала по-справжньому демократичну основу, вона була сприйнята більшістю як компроміс, обумовлений участю в її розробці партій, які дотримувалися протилежних позицій і відбивали різні інтереси. 31 липня 1919 року Веймарська конституція в своєму остаточному варіанті була прийнята Веймарським установчими зборами і 11 серпня була підписана рейхспрезидентом Фрідріхом Ебертом.
Веймарська республіка опинилась у складному положенні — економічна криза, гіперінфляція; важким тягарем на країні лежали виплати репарацій країнам-переможницям у Першій Світовій війні. Це викликало численні путчі лівих і правих екстремістів, особливо в Баварії, де після розгрому в 1919-у Мюнхенської радянської республіки великий вплив мали консервативні і націоналістичні сили. Проте, незважаючи на напруженність в країні і численні конфлікти, проведена грошова реформа і американські кредити по плану Давеса дали можливість стабілізувати економічні й політичні процеси, а вступ Німеччини до Ліги Націй в 1926-у повернув країні політичне рівноправ'я на міжнародній арені.
"Золоті роки" Веймарської республіки закінчились у 1929-у, коли світ охопила економічна криза. Вона заторкнула Німеччину сильніше, ніж інші країни Європи — обвал економіки США призвів до скорочення кредитів і, як наслідок, до краху неконкурентносдатної німецької економіки і масового беробіття — в 1933 році 30% населення не мало офіційної роботи, а більшість працюючих жили на рівні прожиткового мінімума. Все це супроводжувалося тривалою урядовою кризою і конфліктами між парламентом, урядом і рейхспрезидентом.
Віра в демократію і республіку стрімко падала. На виборах у вересні 1930 року націонал-соціалісти набрали 18,3% голосів, в 1932-у їх успіх був ще більшим. В результаті політичних інтриг і компромісів 30 січня 1933 року президент Пауль фон Гінденбург призначив лідера нацистів Адольфа Гітлера рейхсканцлером, а 1 лютого розпустив парламент. З цієї миті вважається, що Веймарська республіка припинила існування і почався нацистський період в історії Німеччини — Третій рейх. Політичні структури Третього рейху виникли, проте, не з нуля, а шляхом модифікації і підлаштування під однопартійну диктатуру нацистів існуючих структур Веймарської республіки.
Завдання: матеріал підручника. § 12.
Використати посилання:
Прихід нацистів до влади | Енциклопедія Голокосту
https://encyclopedia.ushmm.org › ...
