A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська мова

Дата: 18.11.2020 08:02
Кількість переглядів: 1410

18.11.2020р.     Українська мова.         Гр.№1     (урок 21)

Тема: Тире між частинами складного безсполучникового речення.

Мета: пояснити правила вживання тире між частинами складного безсполучникового речення; формувати вміння визначати відповідну пунктограму та обгрунтовувати вибір розділового знака; виховувати повагу до фольклору як вияву народної мудрості; удосконалювати орфографічну й пунктуаційну грамотність; удосконалювати навички роботи з таблицею та правильного інтонування речень; розвивати логічне мислення, увагу, пам’ять.

 Робота з підручником. Опрацювання теоретичного матеріалу ( с. 141 - 142).

 Робота з таблицею.

Тире між частинами безсполучникового складного речення

1.Тире ставиться, ящо зміст частин протиставляється.

Не вмер поет – його втомило горе. (Б.Лепкий.) Ростуть не гаї – скрипкові оркестри стоять.

2.Тире ставиться, якщо друга частина виражає наслідок або висновок з того, про йдеться в першій частині.

Посієш вчинок – виросте звичка. (Нар.творч.) Вселюдське замовчиш – обчухраним зростеш. (П.Тичина.)

3.Тире ставиться, якщо друга частина виражає різку зміну подій.

Стрибок – і ленти одлітали! Відплив – і ленти на плечі! (П.Тичина.) Ми різко зійшлися в танці – аж гудзики відірвались... (Д.Павличко.)

 Виконання вправ на закріплення вивченого.

 Прочитати. Визначити смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень.

Урожай не земля родить – його людські руки творять. Посієш недбало – збереш мало. Твоя земля – твій на ній хліб. Земля багата – народ багатий. Дай землі – вона дасть тобі. Штовхни у стіл – ножиці обізвуться. Стара пісня – нові струни.

Народна творчість.

Домашнє завдання:

1.Вивчити матеріал підручника. (стор.141 – 142)

2.  Речення  записати,  розставити розділові знаки

І. Глянеш в плесі відбиті справжні зорі небесні. (Д.Білоус.) Десь попід сонцем літаки летять лише сліди їх мають білогриво. (М.Самійленко.) Підніми тільки очі угору знову станеш ти наче дитя. (М.Богданович.) А прийде ніч болить душа словами. (Л.Костенко.) Оглянуся назад  ледве видно в туманах стежину. А прислухаюсь ледве якісь там ячать голоси. (М.Рильський.) Пісень причастились бджолиних  можна й у путь! (Є.Гуцало.) Дивлюсь в віконце  поле біле. На обрії десь  пасмо гір. (С.Черкасенко.) Те слово не Біблійне, не з Корана  з народних дум те слово постає. (П.Воронько.) Згинуть воріженьки вщухнуть прокльони  спиниться бій. (С.Черкасенко.) Розбився вал утихла буря  більш валів не стало. (Леся Українка.) На хмарах горбатих громи роз’їжджають возами громи роз’їжджають у хмарах  вози гуркотять. (Є.Гуцало.)

ІІ. Доріг немало  я люблю одну. (М.Волощук.) Погасла даль  вляглись діброви. (Д.Горішний.) Минула нічка  день зробився. (Б.Лепкий.) У тебе смуток  в мене ревний жаль. У тебе вечір  в мене ніч і даль. (А.Малишко.) Тріпнувся легіт  вже шумить ліщина. (В.Лупейко.) А вітер хмари позганяв  ось-ось шугне на землю злива. (Т.Угрин.) Ніжно як цвіла моя калина  крізь усе життя той лине цвіт. (В.Письменний.) Верхів’я в’януть  корінці зачахли. (С.Назарик.) Сальвія цвіте  аж червоніє вся веранда. (М.Клочко.) Картопля в мами дружно зацвіла  увесь город біляво-фіалковий. (Л.Малецький.) Сіло сонце  почали вечеряти. (Панас Мирний.) Сонях крутиться  день буде й завтра  істини простішої нема. (М.Самійленко.) Отак невблаганно стікають роки. Замуляться броди  не стане ріки. (О.Зорич.) Вітрець комиш колише  шуми, шуми, комише. (Р.Бернс.)

3. Завершити народні прислів’я, записати їх. Обгрунтувати вживання тире.

1. Про землю піклуєшся – ... 2. Сиділи три дні – ... . Пожалів вовк кобилу - ... . Чумакові віз ламається – ... . Розкажи другу - .... . Грім не гряне - ... . Багато диму - ... . Коза з вовком тягалася - ... .

Народна творчість.

Для довідок. 1. ... золотим зерном милуєшся. 2. ... висиділи злидні. 3.... зоставив хвіст і гриву. 4. ... чумак ума набирається. ... піде по кругу. ... мужик не перехреститься. ... мало тепла. ... одна шкура зосталася.

 

18.11.2020р.     Українська мова.         Гр.№1     (урок 22)

Тема:Розділові знаки при прямій мові

Мета : Актуалізувати знання студентів з теми «Розділові знаки при прямій мові та цитатах», наголосити на важливості способів передачі чужого мовлення; удосконалити вміння і навички розпізнавати речення з прямою та непрямою мовою, з цитатами, правильно використовувати їх у мовленні, систематизувати знання розстановки розділових знаків при прямій мові, діалозі і цитатах. Розвивати логічне мислення, самостійність суджень, вміння узагальнювати. Виховувати почуття відповідальності за красу природи.

12 правил до теми

1. Пряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому мовець або автор тексту повністю зберігає її лексичні, синтаксичні та стилістичні особливості, тобто відтворює її дослівно.

2. Непряма мова – це спосіб передачі чужої мови, при якому відтворюється тільки її зміст, без збереження лексичних та синтаксичних особливостей.

3. Конструкції з прямою мовою складаються з двох компонентів: чужої мови, як змістового ядра, та слів автора, які її вводять

4. Непряма мова зі слова автора становить одне складнопідрядне речення і виступає у ньому підрядною частиною.

5. Невласне пряма мова поєднує в собі елементи прямої та непрямої мови.

6. Пряму мову записуємо з великої літери й беремо з обох боків у лапки. Після слів автора ставимо двокрапку. Слова автора після прямої мови записуємо з малої літери.

7. Якщо слова автора стоять в середині прямої мови, то можливі 3 варіанти розділових знаків:

«П, — а, — п».

«П, — а. – П».

«П, — а: — П».

8. Цитати завжди беруться в лапки, крім випадків, коли цитата є частиною речення, тоді вона пишеться з малої літери. Вказівку на автора цитати беремо в дужки, після другої дужки ставимо крапку.

9. Віршований текст у лапки не береться, оформляється як звичайна цитата.

10. Кожну репліку діалогу записуємо з нового рядка, перед нею ставимо тире.

11. Якщо репліки записуються не з абзацу, а підряд, то кожна з них береться в лапки, а між ними ставиться тире:

«П, — а. – П?» — «П, — а. –П.»

12. Різновид цитати  — епіграф. Він в лапки  не береться. Вказівка на джерело пишеться під епіграфом справа без дужок, крапка після неї не ставиться.

Робота з підручником

  1. Детально ознайомитися з параграфом 34 (стор.143 – 144)
  2. Вправа 262 ( усно),
  3. Вправа 263 (письмово)

 

  1. Виконати тести:

 

1. Що називається прямою мовою?

А)сполучення двох або кількох слів;

Б) речення, яке складається з підмета та присудка;

В) чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

2. З чого складається пряма мова?

А) зі слів автора та власне прямої мови;

Б) з простих та складних членів речення;

В) з повнозначних слів і словосполучень.

3.Що називається непрямою мовою?

А) чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

Б) чуже мовлення, записане у формі підрядного речення;

В) розмова кількох осіб.

4.За допомогою яких сполучників пряма мова замінюється непрямою:

А) за допомогою сполучників сурядності і, й ( і ), та...;

Б) за допомогою сполучників підрядності що, щоб, ніби;

В) тільки за допомогою розділових знаків.

5. Дайте визначення цитати:

А) чуже мовлення, записане у формі підрядного речення;

Б) дослівний (точний) уривок з чийого-небудь тексту або висловлювання, що служить для підтвердження чи пояснення певної думки;

В) чуже мовлення, передане дослівно, без змін.

6.Що таке репліка?

А) чуже мовлення, передане дослівно, без змін;

Б) розмова двох осіб;

В) окреме висловлювання учасників діалогу.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень