A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

Українська література

Дата: 11.02.2022 08:13
Кількість переглядів: 115

Тема: ГРИГІР ТЮТЮННИК. «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ». ОБРАЗ ЛЮБОВІ ЯК ВТІЛЕННЯ ВИСОКОЇ ХРИСТИЯНСЬКОЇ ЦІННОСТІ

Мета:       познайомити учнів з життям та творчістю  Григора Тютюнника; виробляти в учнів уміння аналізувати літературний образ, проводити філософ­ське дослідження на матеріалі прочитаного твору, продовжуючи навчати школярів працювати в парах, у групі; розвивати творчу уяву й аналітичне мис­лення; навчати висловлювати власну думку про про­читане, виховувати повагу до людини, прагнення пізнати самого себе.

 

Завдання: самостійно опрацювати матеріал підручника (стор.203 – 204)

 

Завдання тестової форми

 

1.   Григір Тютюнник народився

А На Харківщині     Б На Полтавщині   В На Сумщині

2.    Григір Тютюнник закінчив філологічний факультет

А Київського університету  Б Донецького університету  В Харківського університету

3.    Слова: «Григір Тютюнник — це Григір Тютюнник. Такого у нас не було й ніколи не буде» належать

А Ларисі Мороз   Б Павлові Мовчану    В Валерію Шевчукові

4.    Відлік творчого шляху Гр. Тютюнника можна вести від опо­відання

А «Зав’язь»  Б «Перед грозою»   В «В сутінки»

5.   Премією імені Лесі Українки відзначено такі твори письмен­ника, як

А «Климко», «Вогник далеко в степу» Б «Облога», «Син приїхав»

В «Дикий», «На згарищі»

6.    Повістю в новелах називають твір Гр. Тютюнника

 А «Климко»            Б «Облога»      В «Вогник далеко в степу»

7.    Прізвисько «Чи-це-я-чи-не-я» мав герой повісті «Вогник да­леко в степу»

А Василь Силка     Б Василь Обора      В Василь Кібкало

8.    «Він і в ході, і в руках, і з лиця млявий, аж кислий. І весь якийсь видовжений: руки довгі, ноги довгі, обличчя довге, навіть лоб не можна сказати, щоб високий, а розтягнутий угору і звужений, і не розбереш, чи то він дуже здивований, чи ось-ось заплаче». Це портрет А Василя Силки           Б Павла                В Василя Кібкало

9.    «…Любить географію й розповідає про кожну країну так, наче він там був. Від старших двох братів, які пішли на ві­йну й не повернулися, … зосталися їхні підручники, геогра­фічний атлас і книжка про Дерсу У зала»,— так сказано про А Василя Кібкала                    Б Василя Силку                         В Василя Обору

10.  Наймовчакуватіший і найдужчий серед хлопців був

 А Павло             Б Василь Силка                 В Василь Обора

11.  Фільм «Скляне щастя» створено за мотивами

А оповідання «Син приїхав»   Б повість «Климко»  В повість «Вогник далеко в степу»

 

 


Повідомлення теми, мети уроку

   Вступне слово викладача

Кохання — це прекрасне почуття. Воно залишає слід на все життя. Але приходить воно до кожного по-різному. В. Винни­ченко сказав: «Кохання приходить зразу, в один момент, і може одійти з такою ж раптовістю і несподівано. Любов приходить помалу, приходить непомітно, стає господинею й одходить трудно, з муками, зі смертю».

Та в житті буває, що ні муки, ні страждання не можуть затьма­рити світле почуття. Отож, познайомімося з героями новели «Три зозулі з поклоном».

  Історія створення новели

Новела «Три зозулі з поклоном» чи не найглибше з усіх тво­рів віддзеркалює внутрішній світ Григора Тютюнника, його світо­бачення. Підсвідомо до її написання він прямував усе своє попе­реднє життя. А поштовхом послужила, здавалось би, незначна подія: у 1976 р. до Ірпінського будинку творчості завітав сліпий бандурист. Серед пісень, які він виконував, була «Летіла зозуля через мою хату…», де йшлося не просто про нещасливе кохання, а про вічне, непереборне ніким і нічим страждання людини. Оче­видці розповідають, що, почувши цю пісню, Тютюнник підхо­пився й побіг до своєї кімнати. Так народилася новела «Три зозулі з поклоном» — одна з найчарівніших перлин української літе­ратури XX ст. Безперечно, в її основі автобіографічні моменти. Образ Михайла асоціюється з батьком письменника, свого часу також репресованого. Навіть ім’я не змінено, хоча про самі репре­сії в новелі не йдеться: в 70-х рр. ці події замовчувалися, були забороненою темою. А образ оповідача, хлопця-студента, нага­дує самого автора.

Жанр: новела.

Тема: Складність людських стосунків, виражена через історію нещасливого кохання.

Ідея: Возвеличення любові як найвищої духовної цінності, яка піднімає людину над буденністю, очищає її душу.

Провідні мотиви твору “Три зозулі з поклоном” –  «Сила кохання», «протистояння влади й людини», «філософія життя», «усепрощення», «романтики й прагматики». 

Головні герої:

студент – є оповідачем у творі. Про самостійність та відповідальність студента свідить його заувага про новий дешевий костюм.

його мати Софія,

чоловік Софії – Михайло. Характер Михайла найглибшерозкривається в його останньому листі. (“ставний такий, смуглий, очі так і печуть чорнющі”)

поштар дядько Левко. (“худющий, гостро підняте вгору плече”)

Марфа – нещасна жінка, яка все життя кохала Михайла, відчувала день коли від нього приходили листи. Але заміжня була за Карпом. “Волосся сяяло проти сонця золотом, тепер не сяє…”

чоловік Марфи – Карпо. (“товстопикий був, товстоногий, рудий”)

Джерело: https://dovidka.biz.ua/tri-zozuli-z-poklonom-analiz

Домашнє завдання:

  1. Підручник(стор.204 – 205)
  2. Характеризувати образи новели «Три зозулі з поклоном» 

    Коротко про життя і творчість Ліни Костенко

    19 березня 1930        Народилася в містечку Ржищеві на Київщині в родині вчителів.

    1936    Родина перебралася до Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу.

    1956    Після закінчення середньої школи молода поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному інституті ім. О. М. Горького

    1957    Збірка «Проміння землі»

    1958    «Вітрила»

    1961    Збірка «Мандрівки серця». Її піддавали критиці за «аполітичність», був знятий з плану знімання фільм за сценарієм Л.Костенко “Дорогою вітрів”

    1963    Зняли з друку книжку віршів Л. Костенко «Зоряний інтеґрал», книжку «Княжа гора» зняли з верстки.

    Травень 1966 У Спілці письменників України, де таврували «націоналістичних відщепенців», частина молоді влаштувала овацію Л. Костенко, яка відстоювала свої позиції і захищала І. Світличного, О. Заливаху, М.Косіва і Б. Гориня.

    1968    Написала листи на захист В.Чорновола у відповідь на наклеп на нього в газеті «Літературна Україна». Після цього ім’я Л.Костенко в радянській пресі довгі роки не згадувалося. Вона працювала «в шухляду».

    1973    Потрапила до «чорних списків», складених секретарем ЦК КПУ з ідеології В.Маланчуком.

    1979    За спеціальною постановою Президії СПУ вийшов історичний роман у віршах «Маруся Чурай», що пролежав без руху 6 років.

    1980    Збірка поезій «Неповторність»

    1987    Була удостоєна Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка за роман “Маруся Чурай”.

    1994    «Інкрустації». За книгу «Інкрустації» отримала премію Франчески Петрарки.

    1999    «Берестечко»

    2010    Збірка «Гіацинтове сонце». Перший роман Л.Костенко — «Записки українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж

    Лютий 2011   Вийшла поетична збірка Л.Костенко «Річка Геракліта», куди ввійшли раніше написані вірші та 50 нових поезій.

    2012 – вийшла поетична збірка «Триста поезій. Вибране».

    Останніми роками Ліна Костенко не з’являється не публіці, живе письменниця у Києві.

    Джерело: https://dovidka.biz.ua/lina-kostenko-hronologichna-tablitsya

    Аналіз поетичних творів

    «Страшні слова, коли вони мовчать»

     Страшні слова, коли вони мовчать,
    коли вони зненацька причаїлись,
    коли не знаєш, з чого їх почать,
    бо всі слова були уже чиїмись.

    Хтось ними плакав, мучивсь, болів,
    із них почав і ними ж і завершив.
    Людей мільярди і мільярди слів,
    а ти їх маєш вимовити вперше!

    Все повторялось: і краса, й потворність.
    Усе було: асфальти й спориші.
    Поезія — це завжди неповторність,
    якийсь безсмертний дотик до душі.

    Рік написання: 1977.
    Збірка: «Над берегами вічної ріки».

    Тема: слово в житті людини, сутність поезії.
    Ідея: показати силу слова — «Людині бійся душу ошукать».

    У творі Ліна Костенко говорить про те, що слова, ніби згустки, увібрали в себе радощі й болі людей. Чутлива душа поета не тільки вловлює енергію сказаного, а й дивиться на слова з побожним страхом, адже впевнена, що поетові треба пам’ятати про свою відповідальність за кожен свій рядок і за кожне слово.

    Провідний мотив твору: роздуми поетеси про значення слова в житті людини, про сутність поезії.

    Образи твору. Ліричний герой — це людина, що знає силу слова й відчуває відповідальність за їх використання: «Хтось ними мучився, болів…» Філософські роздуми поетеси над словом і творчістю породжують в уяві читача образ ліричного героя, який висловлює свої думки щодо проблеми добору слів, завдань мистецтва у суспільстві.

    У вірші «Страшні слова, коли вони мовчать» Ліна Костенко закодувала своє розуміння значення слова в житті суспільства і кожної людини.

    Поетеса впевнена, що митці, як ніхто інший, мають обережно й відповідально ставитися до сказаного, адже «поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі». Буває важко знайти потрібні слова, які б не «були уже чиїмись», але поети тому й несуть це звання, що вміють словом торкатися наших душ і пробуджувати світлі почуття.

    «Хай буде легко. Дотиком пера…» (1989)

    Хай буде легко. Дотиком пера.

    Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.

    Цей білий світ — березова кора,

    по чорних днях побілена десь звідтам.

    Сьогодні сніг іти вже поривавсь.

    Сьогодні осінь похлинулась димом.

    Хай буде гірко. Спогадом про Вас.

    Хай буде світло, спогадом предивним.

    Хай не розбудить смутку телефон.

    Нехай печаль не зрушиться листами.

    Хай буде легко. Це був тільки сон,

    що ледь торкнувся пам’яті вустами.

     

    Аналіз вірша

    Збірка – «Неповторність».

    Літературний рід: лірика

    Жанр: етюд

    Вид лірики: інтимна, пейзажна

    Літературна напрям, течія: модернізм, неоромантизм

    Тема: розповідь  про прелюдію кохання, момент закоханості, народження почуттів, у які ще не зовсім віриться.

    Ідея: дати відчути людині,що їй потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поцінувати те добре, світле, що є.

    Провідний мотив – спогад про колишнє кохання

     

     

     

    Вірш Ліни Костенко «Хай буде легко…» — філософський етюд про пам’ять, про почуття, про відчуття життя, у якому переміша­лися чорне й біле, добро й зло. Людині потрібне інколи не лише солодке, а й гірке, не лише світле, а й темне, щоб більше поці­нувати те добре, світле, що є.

    У вірші «Хай буде легко. Дотиком пера…» на вік героїні, що багато пережила у житті, натякають такі рядки:

    У поезії описано почуття, у які не вірить навіть сама лірична героїня: ”Хай буде легко. Це був тільки сон,що ледь торкнувся пам’яті вустами.”

    Героїня вірша рятується від осіннього смутку в природі й душі світлим спомином про минуле кохання.

     

    Джерело: https://dovidka.biz.ua/hay-bude-legko-dotikom-pera-analiz

     

    Домашнє завдання:

    1.Опрацювати матеріал підручника (стор.211 -  213)

    2.Одну поезію вивчити напамять ( за вибором)


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень