Українська література
11.01.2021р. Українська література. Урок №27 - 28 Гр.№23
Тема. Роль І.Франка в розвитку драматургії й театру («Украдене щастя»).
Значення творчості Івана Франка
Драматургія — одна з багатьох граней рідкісного обдаровання Франка. У ній він так само сильний, як і в прозі та поезії. Писати п’єси Франко почав дуже рано, ще в гімназії. Крім драми «Три князі на один престол». яку ставив студентський гурток Львівського університету, в юнацькі роки він написав ще польською мовою п’єсу «Югурта». драму «Месть яничара».
Молодий Франко також перекладав драматургію іноземних авторів.
Паралельно з написанням і перекладанням п’єс письменник багато працював над історією та теорією драматургії й театру, часто виступав у періодиці зі статтями в цій галузі. Найвідоміша з них — «Русько-український театр». Провідною думкою цих публікацій було обстоювання Франком театру як школи життя і правдивості, повноти і щирості зображення дійсності в драматичному творі. Цих теоретичних засад драматург дотримувався і у власних п’єсах. У зрілому віці він написав комедію «Рябина». про становище галицьких селян-бідняків, драму «Учитель» з життя народних педагогів, драму-казку «Сон князя Святослава». романтичну драму «Кам’яна душа». комедії «Майстер Чирняк». (про долю ремісника) і «Жаби». (не збереглась) та низку менш значних драматичних творів.
У своїх драмах Франко порушував проблеми, які хвилювали сучасників. Він уважав, що під час сценічного втілення п’єс глядач має перейматися високими ідеалами, а театр повинен стати справжньою «школою життя». Найвизначнішим сценічним твором Івана Франка вважають драму «Украдене щастя».
Історія написання та історична основа твору «Украдене щастя».
1891 р. у Львові було оголошено конкурс на кращу п’єсу. На цей конкурс драматург і подав свій твір під назвою «Жандарм». але члени журі, у якому переважали народовці, категорично відхилили п’єсу як аморальну. Аморальність її вони вбачали в нібито приниженні автором цісарської поліції.
Через два роки Франко знову подає свою п’єсу на конкурс, але в ній уже немає найгостріших сцен конфлікту працелюбного селянина з поліцаєм, і називається вона тепер «Украдене щастя». На цей раз твір проходить за конкурсом, щоправда, здобуває тільки третю премію, а не першу, на яку заслуговує.
У листопаді 1893 року п’єсу поставили на сцені. Львів вітав Франка. У Києві перша постановка відбулася в 1904 році.
Яка ж історична основа твору? Ще під час відвідин Лолина Франко залучив свою кохану — Ольгу — до збирання фольклору. Рошкевичівна до свого одруження з Франком мріяла підготувати книжку з місцевими народними весільними піснями. Долучилась до цієї роботи і сестра Ольги. Вона записала «Пісню про шандаря». що й лягло в основу драми «Украдене щастя». Ця співанка-хроніка, створена, очевидно, за гарячими слідами сімейної трагедії, вражає й сьогодні. У ній прозоро натякається на зраду чоловіка, але сцени вбивства шандаря з ревнощів немає.
Існує думка, що саме Ольга Рошкевич пропонувала Франкові відкрасти своє щастя, коли вийшла за нелюба. Слова коханої Іван Якович вклав у вуста Михайла Гурмана, бо вважав, що так вони звучать природніше, ніж виголошені жінкою.
Жанр: соціально-психологічна драма. Проте наявні елементи трагедії: конфлікт героїв з нездоланними зовнішніми обставинами, один із них гине.
Тема: на прикладі однієї селянської трагедії представлено панорамну картину галицький селян кінця XIX ст.
Ідея: захист загальнолюдських цінностей, відкриття глибин людського духу простої жінки; осудження антигуманного світу з його соціальною нерівністю, нівелюванням духовної особи і ламання її долі.
Композиція: п’єса містить п’ять дій.
Проблематика твору:
- право людини на кохання і щастя;
- антигуманність суспільства;
- індивідуальна свобода особи і патріархальна мораль;
- влада людини над людиною;
- влада чоловіка над жінкою;
- права й обов’язки;
- недотримання присяги і зрада;
- честь і людська гідність;
- життя і смерть.
Дати відповіді на запитання (письмово)
1. Коли відбуваються події у творі? (Події у творі відбуваються 1870 року в підгірському селі Незваничі.)
2. Хто перебуває в центрі уваги впродовж усієї п’єси? (Анна)
3. Сусідка Задорожних Настя вважає, що сім’я Анни і Миколи — найщасливіша в селі. Чи є в цьому хоч частка правди?
4. Яка трагедія сталася в Анни до одруження з Миколою?
5. Як ви оцінюєте вчинок братів?
6. Як ви ставитеся до Миколи?
7. Чи справді Микола — «туман вісімнадцятий». затуркана істота? Чи має він позитивні риси? Чи здатний на глибокі й щирі почуття?
8. Чи любив Анну Михайло?
9. Чи змінився Михайло після війська?
10. Чому Михайлові вдалося вирвати в Анни згоду стати коханою?
11. Чи вважаєте ви вчинок Анни зрадою чоловікові?
12. Як громада ставиться до Анни, чому Михайло допустив осуд коханої односельцями?
13. Що стало останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння Миколи?
14. Чи хотів Задорожний убити Гурмана? Чому таке сталося?
Висвітлити свою позицію (письмово) на одну із запропонованих тем:
1. «Анна — зрадниця чи жінка-страдниця, яка бореться за своє щастя».
2 . «Микола — найвищий добряк чи знедолена, окрадена людина».
3. «Михайло — злочинець чи жертва суспільного ладу».
Персонажі «Украденого щастя». самі безталанні і діють мстиво й жорстоко. Попри світле начало в душі, вони перебувають у фатальному колі, поза своєю волею чинять зло, завдають страждань коханим. Драматург протестує проти їхнього свавілля, не виправдовує їхніх вчинків, адже кожен зі знедолених не чує страждань іншого.
Допомагає розкрити ідейний зміст п’єси девіз, який написав драматург, подаючи на конкурс: «Ти сліпий на очі, на вуха і розум». — цитата з «Царя Едіна». Софокла. Це своєрідний епіграф до твору Франка.
Кожен з героїв твору обкрадений долею і у своєму прагненні будь-якою метою здобути щастя уподібнюється сліпому Едіну, доля над яким насміялась.
Особливості творчості Івана Франка.
І. Франко творив майже в усіх літературних жанрах:
- поезії
- поеми (соціально-побутові, сатирично-політичні, гумористичні, історичні, біографічні, філософські)
- казки
- оповідання для дітей і дорослих (понад 100)
- повісті
- романи
- драматичні твори (близько 15)
- нариси
- фейлетони
- памфлети
- етюди
- літературно-критичні статті тощо.
Проза письменника має гуманістично-просвітницький зміст, насичена соціальним оптимізмом.
Поезія характеризується патріотичною наснаженістю, глибиною філософських роздумів, щирістю душевних переживань (деякі твори митця покладені на музику: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино, чого й в лузі гнешся?»).
Тематичні обрії творчості:
— сучасне і минуле галицького села;
— зображення життя людей «дна»;
— навчання і виховання дітей;
— життя інтелігенції, духівництва, робітників;
— історичне минуле;
— проблеми сучасного життя та ін.
Іван Франко частково дотримується традиційних поглядів на тематичні пласти української літератури, що розкривають життя різних соціальних верств українського народу, і, у той же час, виводить літературу на нові обрії.
Стильово І. Франко належить до перших реалістів в українській літературі. Він — найвизначніший поет пошевченківської доби. Новаторською була вже його друга збірка «З вершин і низин».
Традиції й новаторство в художній літературі — це взаємопов’язані поняття, які характеризують вузлові моменти літературної спадкоємності. Традиція в будь-якій сфері людської діяльності — те, що у формі усталених звичаїв, норм, порядків передається з покоління в покоління. У художній літературі у процесі тривалого її розвитку традиційними стають деякі теми, мотиви, ідеї, образи
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити вивчений матеріал з творчості І. Франка.
Підготуйтеся до контрольної роботи «І.Франко − титан духу і думки»!!!
