Українська література
10.11.20. Група № 23. Українська література. (Урок №11)
Тема:ЖІНОЧІ ОБРАЗИ З РОМАНУ ПАНАСА МИРНОГО «ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?», СТВЕРДЖЕННЯ НАРОДНИХ ПОГЛЯДІВ НА ДУХОВНЕ ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ
Мета: (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: формувати в учнів навички характеристики героїв, засобів їх творення, аналізу коло проблем, порушених у творі, читацьку активність; ключові: уміння вчитися: самоорганізовуватися до навчальної діяльності; соціальну: розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників; інформаційну: навчати учнів працювати з текстом роману, займатися пошуковою роботою; комунікативну: удосконалювати вміння дітей формулювати мету власної діяльності та робити висновки за її результатами; загальнокультурну: дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв'язно висловлюватися, аналізуючи зміст та образи роману; загальнолюдську: виховувати милосердя, доброту, повагу до матері.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Можливо, ви вже здогадались, що мова на нашому уроці піде про жінку, а саме про жінок та їх долі з роману Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
Поговоримо про бабу Чіпки Оришку,
його матір Мотрю, дружину Галю,
дружину Грицька Христю,
а також яскравий негативний персонаж Явдоху.
Наша мета: порівняти, на скільки жінки, зображені Панасом Мирним у романі, відповідають народним уявленням про жінку.
Слово викладача
Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює собою внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу.
Соціально-психологічний роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима.
З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок, кожна з них ніби уособлює своє покоління, — Оришки, Мотрі, Галі.
Їх об’єднує насамперед те, що вони оточують центрального персонажа твору — Чіпку. І якщо в душі цього складного, неоднозначного і непересічного героя постійно точиться боротьба добра зі злом, то жінки в його житті незмінно символізують добро.
Баба Оришка З дитячих літ Чіпка виніс найтепліший спогад про бабу Оришку. Вона була дитині єдиним порадником, добрим ангелом і вихователем. Поки Мотря, Чіпчина мати, наймитувала, баба Оришка і доглядала хлопчика, і знайомила з навколишнім світом, і звеселяла онука казками. Чіпка вже тоді закипав ненавистю до людей, а старенька гасила, як уміла, ті перші спалахи ненависті.
Що ж було після смерті баби Оришки?
Мотря (мати Чіпки) Після смерті баби Оришки найближчою для хлопця стала мати. Маленьким Чіпка недолюблював її — вона завжди була змордована працею, втомлена, і від того сердита. Хоч любила сина безтямно, проте не раз таки била його немилосердно. Боялася, щоб не вийшло з нього ледащо. Тяжке було Мотрине материнство. Не знала вона щастя дівкою, не знала жінкою, не судилося зазнати його й матір’ю. Чоловік Ті виявився донжуаном, і, коли покинув її вагітною й вернувся до першої жінки, Мотрю підняло на глум все село. Вона й сама не знала, хто вона: чи заміжня покритка, чи невінчана вдова.) Але минув час, люди втомилися перемивати Мотрі кістки, і вона почала плекати щиру надію на сина. От вигодує його, виховає — і матиме на старість і втіху, і оборону. Тому, коли Чіпка невсипущо дбав про господарство, розумом своїм і золотими роботящими руками множив його, Мотря несказанно раділа. Коли ж сина черговий раз у пошуках «правди» заводило на лихі манівці, коли він топив свою тугу в горілці або розбищакував, вона проклинала його зі всім шалом незбагненного материнського серця. Панас Мирний чудово написав про це: «Тільки одна мати уміє разом кохати свою дитину й ненавидіти, жалкувати й проклинати…» Мотря багато чого зазнала від свого гарячого і швидкого на розправу сина. Її образ у романі — трагічний. Доля то усміхалася до неї примарним нетривким щастям, радістю та гордістю за сина, то знов шпурляла її в безодню безнадії і розпачу. Доживаючи віку біля сина-розбійника, вона благала собі смерті. Після того, як Чіпка вирізав цілу сім’ю хуторянина Хоменка, материнська любов не витримала такого випробування, і Мотря сама пішла у волость видати владі сина-душогуба.)
Галя – дружина Чіпки Хто така Галя? Не менш трагічно розкривається перед нами і образ Галі Гудзівни. Розбишацька дочка, єдина дитина в минулому москаля Максима, злодія і п’яниці, вона від самого народження зростала в достатку. Але не відомо де почерпнуте благородство змусило її соромитися цього достатку і ненавидіти надбане грабунком, на чужих сльозах зрощене добро. Описуючи першу зустріч Чіпки з Галею, автор не шкодує яскравих і приємних фарб для змалювання образу цієї доброї, красивої дівчини. Вона сонцем освітила Чіпчину змарновану душу. Її любляче серце відчувало в ньому якийсь добрий засів. Галя благала його покинути злодійське ремесло, і потиху згасала, бачачи, куди котиться кохана людина. Видовище страшної розправи, яку влаштував Чіпка над безневинними людьми, мотивуючи це боротьбою за «людську рівність», зламало молоду жінку остаточно. «Так оце та правда?!» — крикнула вона з божевільним сміхом в обличчя чоловікові, показуючи на маленьку Хоменкову дочку в закривавленій сорочечці. Не змігши пережити таке болісне прозріння, Галя повісилась.
Записати до робочого зошита
План до порівняльної характеристики Христі та Галі
1. Квітуча врода Галі та скромна краса сироти Христі.
2. Ставлення дівчат до своїх коханих.
3. Сімейне щастя Христі й туга за ненародженими дітьми Галі.
4. Вміння Христі переконувати й виховувати власного чоловіка, безвольність і слабохарактерність «розбишацької дочки» Галі.
5. Самогубство Галі і торжество сімейного щастя Христі.
План до порівняльної характеристики Мотрі та Явдохи
1. Мотря — нещасна селянська убога дівчина, Явдошка — дитя притону.
2. Тяжкий осуд народною мораллю Мотрі, яка стала вдовою при живому чоловікові-двужону й розпутне життя повії Явдохи.
3. Погляди Мотрі та Явдохи на світ.
4. Погане ставлення Чіпки до матері і вдячне до тещі — результат неправильного виховання.
5. Старість Мотрі та Явдохи як дзеркало їхнього довгого життєвого шляху.
Жіночі образи в романі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» сповнені трагізму. Вони не в змозі змінити свої долі. Кожна з них, як може, намагається врятувати Чіпку, але всі їхні спроби марні. Тяжке життя та загальна несправедливість накладають відбиток на їх долю. Який образ, на вашу думку, є найбільш вдалим?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Підготуватися до написання твору-роздуму за творчістю Івана Нечуя-Левицького та Панаса Мирного.
2. Підготувати повідомлення про реалізм як творчий метод
10.11.20.
Група № 23. Українська література. (Урок №12)
Тема: Письмовий твір-роздум за творчістю І.Нечуя-Левицького та Панаса Мирного
Мета: Удосконалення методики організації діяльності учнів на занятті Удосконалювати вміння і навички учнів писати твори на задану тему, добирати мовні засоби відповідно до задуму і форми висловлювання На прикладі еволюції герої творів Нечуя-Левицького та Панаса Мирного виховувати порядну та відповідальну особистість. Розвивати почуття відповідальності людини перед рідними, перед батьківщиною, розвивати аналітичне мислення і творчі здібності студентів
Рекомендований перелік тем твору:
Теми для творчих робіт до творчості Панаса Мирного
· Моє ставлення до Чіпки.
· Роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — гірка дума про долю рідного народу.
· Твір Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» — соціально-психологічний роман.
· Сучасники й нащадки про Панаса Мирного та його творчість.
Теми для творчих робіт до творчості Нечуя-Левицького
· Реалістичне змалювання життя і побуту пореформеного села у повісті «Кайдашева сім'я»
· Чому Мелашка і Лаврін стали сварливими, дріб'язковими людьми
· Порівняльна характеристика Карпа і Лавріна
· Порівняльна характеристика Мотрі та Мелашки
· Висока художня майстерність І.Нечуя-Левицького
· Засоби створення комічних ситуацій у повісті «Кайдашева сім'я»
Домашнє завдання
Підготуватися до контрольної роботи №1. «Вступ. РЕАЛІСТИЧНА УКРАЇНСЬКА ПРОЗА». Тести.
