Українська мова
13.04.2020р. Урок № 39 . І - й курс. Гр. № 11
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Подвоєння та подовження приголосних.
Вивчити поданий нижче теоретичний матеріал та виконати вправи (письмово)
Подвоєння приголосних при збігу їх
1. Подвоєння приголосних маємо при збігу однакових приголосних:
а) Префікса й кореня: ввіч, ввічливий, віддати, відділ, заввишки, ззаду, оббити, роззброїти, роззява.
Примітка. Не подвоюються приголосні в таких словах, як отой, отут, отак, отам, отепер, отоді, а також оцей тощо;
б) Кінця першої й початку другої частини складноскорочених слів: військкомат (військовий комісаріат), страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст);
в) Кореня або основи на -н- (-нь-) і суфіксів -н(ий) [-н(і)й], -ник, -ниц(я): вина — безвинний, день – денний, закон — законний, кінь – кінний, причина — причинний, осінь — осінній, ранок — ранній; баштанник, годинник, письменник; віконниця, Вінниця.
Подвоєння н зберігається й перед суфіксом -ість в іменниках та прислівниках, утворених від прикметників із подвоєним н: безвинний — безвинність — безвинно, законний — законність — законно, туманний — туманність — туманно;
г) Основи дієслова минулого часу на с і постфікса -ся: винісся, пасся, розрісся, трясся.
-ЕНН(ИЙ), -АНН(ИЙ)
2. Буквосполучення -нн- пишеться:
а) У збільшувально-підсилювальному суфіксі -енн(ий): здоровенний, силенний, численний.
б) У прикметниках на -енн(ий), -анн(ий), [-янн(ий)] зі значенням можливості або неможливості дії: здійсненний, невблаганний, недозволенний, недоторканний, незрівнянний, нечисленний, непримиренний, несказанний, нескінченний та в прикметнику старанний з відтінком підсилення.
в) У прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: благословенний, блаженний, огненний, священний.
Буквосполучення -нн- зберігається й в іменниках та прислівниках, утворених від таких прикметників: здійсненність, старанність, старанно, численність, численно тощо.
Примітка. Н не подвоюється в дієприкметниках: вивершений, вихований, зроблений, індустріалізований, поораний, сказаний, спечений, як і в прикметниках на -ений з відповідних дієприкметників (з іншим наголосом): варений (пор. варений), печений (пор. печений) та ін., а також у прикметнику довгожданий.
Треба розрізняти такі слова, як здійсненний (який може здійснюватися — прикметник) і здійснений (який здійснився — дієприкметник), нездоланний (непереможний) і нездоланий (якого не подолали), незліченний (представлений у дуже великій кількості) і незлічений (не порахований) та ін.
3. Подвоюються приголосні в словах: бовван, Ганна, лляний, овва, ссати, а також у похідних:
бовваніти, Ганнин, виссати, ссавці та ін.
Подовження приголосних перед Я, Ю, Є, І
4. Приголосні д, т, з, с, л, н, ж, ш, ц, ч подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного:
а) Перед я, ю, і, є в усіх відмінках іменників середнього роду II відміни (крім родового множини): знаряддя, знаряддю, на знарядді та ін.; життя, життю, у житті; мотуззя, у мотуззі; колосся, колоссю, у колоссі; гілля, гіллю, на гіллі; знання, знанню, у знанні; збіжжя, збіжжю, у збіжжі; сторіччя, сторіччю, у сторіччі; піддашшя, піддашшю, на піддашші; а також у похідних словах: гілля — гіллястий, гіллячка; життя — життєвий (і життьовий), життєпис та ін. Але: знань, знарядь, піддаш, сторіч, угідь.
Якщо в родовому відмінку множини іменники середнього роду закінчуються на -ів, подовження зберігається: відкриття — відкриттів, почуття — почуттів.
б) Перед я, ю, і, е в усіх відмінках деяких іменників чоловічого та жіночого роду І відміни (за винятком родового множини із закінченням -ей): суддя, судді, суддю, суддів і т. ін.; стаття, статті, статтею (але в родовому множини — статей); рілля, ріллі, ріллю, ріллею; Ілля, Іллі, Іллю, Іллею та ін.
в) Перед ю в орудному відмінку іменників жіночого роду однини ІII відміни, якщо в називному відмінку основа їх закінчується на один м’який або шиплячий приголосний: молодь —молоддю, мить — миттю, мазь — маззю, вісь — віссю, міць — міццю, сіль — сіллю, тінь — тінню, подорож — подорожжю, ніч — ніччю, розкіш — розкішшю.
Але: молодість — молодістю, повість — повістю, кров — кров’ю, матір — матір’ю, пригорщ – пригорщю. В називному відмінку однини вони закінчуються на два приголосних (у тому числі шч – на письмі щ), губний або р.
г) Перед я, ю в прислівниках типу зрання, навмання, спросоння; попідвіконню, попідтинню;
д) перед ю, є у формах теперішнього часу дієслова лити (литися): ллю, ллєш, ллємо, ллєте, ллють, ллється, ллються, а також у похідних: виллю, наллю та ін.
Примітка. Приголосні не подовжуються в словах: кутя, попадя, свиня, у формах числівника третя, третє та ін.
Завдання:
1. Записати слова у дві колонки: у першу з подвоєнням букв, у другу — без подвоєння.
Мит..ю, огнен..ий, скажен..ий, височен..ий, антен..ий, тьмян..ий, вроджен..ий, ден..ий, орлин..ий, узбіч..я, Хмельнич..ина, неждан..ий, адресован..ий, однозмін..ий, вікон..ий, роз’єднай..ий, олов’ян..ий, нескінчен..ий, електрон..ий, дерев’ян..ий, умотивован..ість, без..ахисний, аграрно-сировин..ий, гіл..я, антропоген..ий, туман..ий.
Ключ. Підкресліть у кожному слові першу букву — прочитаєте вислів В. Сухомлинського.
Вірніст..ю, повін..ю, осін..ю, величніст..ю, якіст..ю, від..аллю, мит..ю, радіст..ю, з безліч..ю, доповід..ю, вартіст..ю, з точніт..ю, сіл..ю, заздріст..ю, у сміливост..і, плот..ю, за галуз..ю, смерт..ю, з розкіш..ю, віс..ю, велич..ю, шерст..ю, з розповід..ю, північ..ю, блакит..ю, зі зліст..ю, ненавист..ю, чверт..ю.
Ключ. Підкресліть у кожному слові третю букву — прочитаєте народну мудрість.
Відповідь. 1. Мова — духовне багатство народу. 2. Від теплого слова і лід розмерзне.
2.Переписати речення, розкрити дужки, вставити пропущені букви. Пояснити правопис подвоєних приголосних.
1. Я честь ві(д)ам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка). 2. Спогад проні(с)я в його пам’яті з блискавичною швидкістю в якихось мільйо(н)их долях моменту (О. Довженко). 3. В о(б)итій ряднами і простирадлами сільській хаті хірург працював без перерви оце вже кілька днів (О. Довженко). 4. Свіжа росли(н)ість блищала під блакитним небом проти сонця (М. Коцюбинський). 5. Непереможна безборо(н)ість — твій меч єдиний і єдиний щит (Л. Костенко). 6. Темнокрилим гайворо(н)ям .. налетіла на нас прикордо(н)а варта (М. Стельмах). 7. Неначе скарб дорогоці(н)ий ми рідне слово берегли (М. Рильський).
3. Переписати подані слова, розкрити дужки. Пояснити правопис слів.
Бе(з)астережний, ві(д)аний, ві(д)окремити, бе(з)успішний, молодіс(т)ю, ро(з)броїти, світа(н)я, зна(н)ь, щас(т)я, столі(т)ь, Полі(с)я, ста(т)я, (л)яний, бо(в)аніти, Ві(н)и(ч)на, солдат(ч)ина, на(д)ністрянський, ві(д)зеркалилася, зако(н)ий, прикордо(н)ик, карти(н)а, (в)есь, (в)ічливий, розрі(с)я, нере(д)ень, неви(н)ий, самовпевне(н)о, стара(н)о, свяще(н)ий, сказа(н)ий, напруже(н)ість, самові(д)ано, захопле(н)ий, воста(н)є, незвіда(н)ий, вихова(н)ість, ю(н)ат, натхне(н)ий, вогня(н)ий, олов’я(н)ий, ці(н)ість.
4. Утворити від дієслів іменники, пояснити їх правопис.
Усвідомлювати, запровадити, втілити, переконати, читати, видати, зобов’язати, нарікати, застерігати, порівняти, судити, жити, сприяти, відчувати, атестувати, фінансувати, асигнувати, кредитувати, оприбутковувати.
5. Поставити наведені іменники в орудному відмінку однини, пояснити їх написання.
Молодь, галузь, розповідь, зустріч, молодість, повість, чесність, ніч, річ, відомість, мазь, міль, мить, подорож, паралель, вісь, можливість, Русь, кількість, власність, якість, акварель, любов, активність, продуктивність, тінь, січ, Хатинь.
13. 04. 2020 р. Урок № 40 . І - й курс. Гр. № 11
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Правопис префіксів. Правопис суфіксів.
Вивчити поданий нижче теоретичний матеріал та виконати вправи (письмово)
Правопис приголосних у кінці префіксів.
1. У префіксах РОЗ-, БЕЗ-, ЧЕРЕЗ-, ВОЗ- завжди пишеться приголосний З: розпитати, безсилля, возвеличити, черезсмужжя, безпечний, безтурботний, розсипаний.
2. Префікс З переходить у С перед приголосними К, П, Т, Ф, Х: схопити, спитати, сфотографувати, схвалити, стемніло, схилитися, ствердити. АЛЕ: якщо слово починається сполученням кількох приголосних, то, як правило, пишеться префікс ЗІ-: зіткнутися, зіпхнути (і спихнути), зістрибнути, зіпсовано.
3.У всіх інших випадках пишеться З- : звести, зсипати, зшити, зцілити.
4. У префіксах ВІД-, ПІД-, НАД-,МІЖ-, ПЕРЕД-, ОБ-, ПОНАД- дзвінкі приголосні ніколи не переходять у глухі: відповідь, підсипати, міжпланетний, надходити, обтерти, понадплановий.
2 Правопис префіксів ПРЕ-, ПРИ-, ПРІ-, ПЕРЕ-.
2.1. Префікси ПРЕ- ти ПРИ- слід розрізняти за значенням. Префікс ПРЕ- має значення перебільшення, вищого вияву ознаки. Він характерний для якісних прикметників, прислівників: пречудовий, пресильний, премудрий, прекрасний.
2.2. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: слово з префіксом ПРЕ- можна замінити словосполученням зі словом ДУЖЕ: премудрий – дуже мудрий, пречудовий – дуже чудовий тощо.
2.3. Префікс ПРЕ- виступає в словах-старослов’янізмах преосвященство, преподобний, престол, і в словах презирство, презирливий.
2.4. Префікс ПРИ- має значення приближення, неповноти дії, завершення дії:
прибути, присісти, причинити, прихопити, пристати. Цей префікс є більш характерним для дієслів.
Префікс ПРИ- виступає в іменниках та прикметниках, утворених від поєднання прийменника з іменником: прибережний, пригірок, прикордонний.
3. Правопис слів іншомовного походження , які починаються на ПРЕ-, ПРИ- слід запам’ятати, оскільки тут ПРЕ-, ПРИ- не є префіксами: преамбула, престиж, президент, предикат, прелюдія, президія, превалювати, претендент, претензія, прецедент, препарат, прем’єра, приватний, примат, призер, примітивний тощо.
4. Префікс ПРІ- вживається тільки у словах прізвище, прізвисько, прірва, пріоритет.
5. Префікс ПЕРЕ- має значення „наново”, „по-іншому”, „через щось”, „через когось”, завершення дії: перепитати, перечекати, перефарбувати, перескочити, перевчити.
6. Слід розрізняти префікс ПЕРЕ- та частинку ПЕРИ-, яка не є префіксом у іншомовних словах: периферія, перископ, перипетія.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: якщо треба перевірити правильність написання слів з префіксами, зверніться до Орфографічного словника.
Правопис деяких іменникових суфіксів.
1. Іменникові суфікси -ИК, -НИК, -ЧИК. -ЩИК пишуться з И: вузлик, братик, шанувальник, дощик, хлопчик.
2. Суфікс -ИВ(о) пишемо в словах –збірних поняттях, які означають матеріал або продукт праці: вариво, печиво, мливо, куриво, добриво, морозиво, прядиво. АЛЕ: марево, маєво, мрево (не продукти праці й не матеріал).
3. У суфіксах -АЛЬНИК, -ИЛЬНИК, -ІЛЬНИК, -АЛЬНІСТЬ після Л перед Н завжди пишеться Ь: постачальник, вболівальник, поливальник, полільник, геніальність.
4. Суфікси -ИНН(Я), -ІНН(Я), -АНН(Я), -ЯНН(Я) пишуться з двома Н.
5. Суфікс -ИНН- вживається в іменниках середнього роду, що означають збірні поняття: картоплиння, гарбузиння, павутиння. АЛЕ: каміння, насіння, коріння.
6. Суфікс -ІНН- мають іменники середнього роду, що утворилися від дієслів, основа яких закінчувалася на -И-, -І-: ходити-ходіння, горіти-горіння, говорити-говоріння, кипіти-кипіння.
7. Суфікс -АНН-, -ЯНН- мають іменники середнього роду, утворені від дієслів з голосними основи -А- (-Я-): кохати-кохання, писати-писання, читати-читання, сприяти-сприяння, завдати-завдання.
8. Суфікс -ЕНН- мають віддієслівні іменники середнього роду, в яких наголос падає на корінь: звернення, напруження, піднесення, вдосконалення, переселення.
Іншомовні суфікси -ИР-,-ИСТ-, -ИЗМ- пишемо після приголосних Д,Т,З,С,Ц,Ч,Ж,Ш,Р: командир, дантист, візир, бандурист, пейзажист, тероризм, класицизм.
Після інших приголосних пишеться -ІР, -ІСТ, -ІЗМ: вампір, гарнір, мариніст, гуманізм, спеціаліст, але в утворених від власне українських коренів словах маємо -ИСТ, -ИЗМ: боротьбист, речовизм, побутовизм.
Правопис прикметникових та дієприкметникових суфіксів.
1. Суфікс -Н(ИЙ) пишеться в переважній кількості прикметників: якісний, дружний (колектив), принадний, західний, фабричний.
2. Суфікс -Н(ІЙ) уживається порівняно в небагатьох прикметниках: братній, всесвітній, городній, давній, житній, задній, крайній, літній, майбутній, незабутній, освітній, пізній, ранній та ін. А також тоді коли перед -Н- є шиплячий приголосний Ж або Ш: ближній, дружній (потиск руки), зовнішній, прийдешній, тутешній, художній.
3. Суфікси -АНН, (-ЯНН), -ЕНН пишуться з подвоєним Н, якщо вони наголошені й означають перебільшення ознаки: невблаганний, незрівнянний, здоровенний. Подвоєння не відбувається в суфіксах дієприкметникових (вони ненаголошені, як правило): нескінчений, невблаганний, невивчений. ДИВИСЬ детальніше лекцію № 3.
4. Не подвоюється Н у суфіксах присвійних та відносних прикметників: качиний, солов’їний, дерев’яний, глиняний, олов’яний, скляний, левиний тощо.
5. Суфікс -ИЧН(ИЙ) пишеться в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження, де кінцевий приголосний основи – Д, Т, З, С, Ц, Ч, Ш, Ж, Р: історичний, математичний, класичний, музичний, гірчичний, ортопедичний. Після інших приголосних пишеться суфікс -ІЧН(ИЙ): механічний, академічний, анархічний, а після голосного основи – -ЇЧН(ИЙ): архаїчний, прозаїчний, героїчний.
Завдання
- Виконати письмово вправи 254, 256,261,269.
Ознайомитися з матеріалом підручника (стор. 129 – 136)
