українська мова
26.10.2020
УРОК №17 ( ІІ-й курс . Гр.№ 11. Українська мова)
Тема: Правопис закінчень іменників II відміни чоловічого роду в інших відмінках
Мета: (формувати компетентності): предметні: поглибити знання учнів про відмінкові закінчення іменників з конкретним та абстрактним значенням, формувати вміння правильно їх уживати в усному і писемному мовленні; знаходити і виправляти морфологічні помилки;
ключові: уміння вчитися: навички пізнавальної діяльності та критичного мислення; комунікативні: навички роботи в групі, в парі, навички спілкування в колективі; інформаційні: користуватися словниками, довідковою літературою й електронними ресурсами для перевірки й удосконалення власного рівня засвоєння морфологічної норми; загальнокультурні: стимулювання нормативної поведінки в мовній практиці.
Тип уроку: урок поглиблення знань, умінь і навичок.
|
Від-мінки |
Закінчення іменників II відміни чоловічого роду |
|
Н. |
— |
|
Р. |
Іменники II відміни чоловічого роду у родовому відмінку множини можуть мати закінчення -ів (-їв) або нульове закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників). |
|
Нульове закінчення в родовому відмінку множини (крім кількох винятків — див. Відмінкові закінчення іменників) мають лише ті іменники чоловічого роду, які в множині втрачають суфікс -ин-: киянин — кияни, киян; татарин — татари, татар; громадянин — громадяни, громадян. |
|
|
Д. |
У давальному відмінку однини більшість іменників другої відміни чоловічого роду мають паралельно закінчення -ові, -еві (на письмі також -єві) і рідше -у (-ю): батько — батькові і батьку, будинок — будинкові і будинку, пан міністр — панові міністру, рідний край — рідному краєві і рідному краю. |
|
У деяких іменниках чоловічого роду (з кінцевими основи -ів-, -ов-) у давальному відмінку однини можливе лише закінчення -у, -ю: острів — острову (”островові” було б важко вимовляти), Яків — Якову, Київ — Києву, Глібов — Глібову. |
|
|
Зн. |
— |
|
Ор. |
В орудному відмінку однини треба розрізняти прізвища прикметникового походження на -ов (-ев, -єв), -ін, -ин і однозвучні назви населених пунктів. Прізвища тут мають закінчення -им, а однозвучні назви населених пунктів — -ом: Сергієм Миколайовичем Че?рниковим, але селом Черни?ковом; поетом Пушкіним, але містом Пушкіном. |
|
Проте прізвища на -ов, -ін, -ин, які не походять від прикметників, мають закінчення -ом: Сербин — Сербином, Волошин — Волошином, Кармазин — Кармазином, Дарвін — Дарвіном, Чарлі Чаплін — Чарлі Чапліном, Пров — Провом. |
|
|
М. |
У місцевому відмінку однини можливі три різні закінчення (див. Відмінкові закінчення іменників): -і (-ї); -ові, -еві (-єві); -у (-ю). Вживання їх поки ще остаточно не усталене. Найчастіше вживається закінчення -і: стіл — на столі, камінь — на камені, поріг — на порозі, бік — на боці, рух — у русі. |
|
Іменники з основою на к мають, як правило, закінчення -у: будинок — у будинку, сік — у соку, візок — на візку, парк — у парку. |
|
|
Закінчення -ові, -еві буває переважно в назвах істот: батько — при батькові, син — при синові, кінь — на коневі (і на коні, на коню). |
Спишіть текст, розкриваючи дужки. Поясніть орфограми.
УКРАЇНЕЦЬ, ЯКИЙ ВІДМОВИВСЯ БУТИ БІДНИМ
Блискуча, абсолютно неймовірна життєва кар’єра: селянський син з України став на канадській землі мільйонером, сягнув неймовірних вершин (успіх) та благополуччя, здолавши чимало складних для нього обставин. Адже судилося йому в двадцять сім років починати в чужому (край) своє життя заново, як кажуть, із чистої сторінки. І не мав він тоді нічого, крім власних, звичних до праці рук та світлої голови.
Ім’я цієї людини — Петро Яцик. Небайдужість, мабуть, була однією з головних рис його (характер). Він був українцем, який усвідомлював усе: болі, і тривоги, і проблеми свого (народ). Петро Яцик — це філософ-самоук, співрозмовники, спілкуючись з ним, починали вірити в себе,
Справою свого життя він уважав допомогу щиру Україні, пояснював необхідність ґрунтовної освіти, вчив не жити у світі ілюзій, а самокритично дивитися на себе і працювати без (упин). Колишній хлопець із українського села виріс у Канаді до рівня видатного громадського (діяч), (меценат), який виразно бачить національні пріоритети та безкомпромісно відстоює їх. «Убогий духом не може бути багатим, незважаючи на те, скільки грошей він має»,— любив повторювати Петро Яцик (За М. Слабошпицьким).
Подані географічні назви поставте у формі родового відмінка однини й запишіть до відповідної колонки таблиці.
|
-а (-я) |
-у (-ю) |
Паралельні закінчення (залежно від значення) |
|
|
|
|
Арарат, Рейн, Бориспіль, Крим, Херсон, Париж, Парнас, Путивль, Вашингтон, Кавказ, Славутич, Байкал, Еверест, Інгул, Інгулець, Очаків, Донець, Дон, Люксембург.
Ознайомитися з матеріалом підручника (стор.194 – 197)
Виконати вправу 380, 385.
26.10.2020
УРОК №№ 18 – 19 ( ІІ-й курс . Гр.№ 11. Українська мова)
Тема: ЗАКІНЧЕННЯ ІМЕННИКІВ ІІІ ВІДМІНИ В ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ. СЛОВОЗМІНА ІМЕННИКІВ ІV ВІДМІНИ
Мета: формування компетентного мовця, який усвідомлює роль знань, умінь і навичок з морфології, необхідних для здійснення мовленнєвої діяльності.
Повторення
· Які іменники належать до ІІІ відміни?
· Чи поділяються вони на групи?
· Іменники якого роду належать до IV відміни?
· Які закінчення мають іменники IV відміни в початковій формі?
· Які суфікси мають іменники IV відміни в непрямих відмінках?
Прочитайте текст, розкриваючи дужки і вживаючи іменники у потрібній відмінковій формі. Визначте стильову приналежність тексту.
Пісня — одне з найцінніших духовних (надбання) українського (народ). Вона виникла в трудовій (діяльність, народ), у ній відбиті їх (звичай) і вірування, змагання за кращу (доля), боротьба з іноземними й своїми власними (поневолювач). (Багатство) і (розмаїтість) позначені жанрова природа й тематика української пісенної (культура). Вона вражає своєю високою (поетичність, краса) і стильовою (самобутність, мелодія). Народна культура є тим (джерело), яке живило і живить літературу і музичну (творчість) (М. Гордійчук).
? Випишіть іменники ІІІ відміни. Поясніть, за якими ознаками ви це зробили.
Особливості відмінювання іменників ІІІ відміни
|
Орудний відмінок однини |
іменники мають закінчення -ю: |
любов’ю, тушшю, Керчю, радістю |
|
кінцевий приголосний основи (крім р, щ) подвоюється, якщо стоїть після голосного |
міццю, миттю, суттю, тінню, зустріччю, подорожжю |
|
|
кінцевий приголосний основи не подвоюється, коли перед ним є інший приголосний |
верф’ю, радістю, швидкістю |
Поставте подані іменники в О. в. однини, поділивши на 3 стовпчики:
1) у яких відбувається подовження приголосних;
2) у яких подовження не відбувається;
3) у яких уживається м’який знак.
Домовленість, цінність, діяльність, любов, свідомість, безліч, мораль, якість, потужність, верф, мить, гостинність, подорож, мати, зелень, ртуть, кров.
Особливості відмінювання іменників ІV відміни
|
називний відмінок однини |
закінчення -я, після шиплячого -а |
ягня, цуценя, кошеня, ім'я, племя, курча, лоша |
|
Увага! У родовому, давальному і місцевому відмінках іменники цієї групи мають суфікс -ат-, -ят- (курчати, лошати, кошеняті). Суфікс -ен- уживається в усіх відмінках, крім називного та знахідного однини (племені, іменем) |
||
|
родовий відмінок однини |
закінчення -и, -і |
курчати, лошати, імені, племені |
|
давальний і місцевий відмінки однини |
закінчення -і |
теляті, (на) теляті, курчаті, (на) курчаті, імені, племені |
|
орудний відмінок однини |
втрачають суфікс -ят- (-ат-) і мають закінчення -ям, після шиплячого -ам |
ягням, цуценям, кошеням, ім'ям, плем'ям, курчам, лошам |
|
Увага! Іменники ім'я, плем'я в орудному відмінку мають паралельні форми, тобто із закінченням -ем, і з закінченням -ям: іменем і ім'ям, племенем і плем'ям. |
||
|
Увага! В усіх формах множини іменники четвертої відміни мають суфікси -ат-, -ят-, -ен-: лошата, телята, імена, племена. |
||
Перепишіть речення, розкриваючи дужки, слова поставте у відповідному відмінку.
1. У (Щеня) якого розуму питати? 2. Аж суне Вовк — такий страшенний та здоровенний! Та так прямісінько до нашого (Ягня). (Ягня) нікуди тікати. 3. Ет, реп’яхами дорікаєш! — сказав Бровко.— А пам’ятаєш, як у пекарні був (щеня)? 4. Діти-молодята! І (дівча) і (хлоп’я)! Годі бігать і скакать: буду загадку казать. 5 Спитав я (голуб’я) моїх: Що ж воно бігало в дорозі? (За Л. Глібовим)
Поставте іменники ІІІ і IV відміни у родовому й орудному відмінках однини, поясніть їх правопис.
Галузь, подорож, сталь, міць, височінь, загибель, жовч, якість, доповідь, ім’я, галченя, гуся, сім’я, хлоп’я, далечінь, мідь, голуб’я, коліща, курча, плем’я.
Провідміняйте іменники мати, сіль, мідь, любов в однині і множині.
Провідміняйте іменники ім’я, теля, лисеня , дівча.
1. Теоретичний матеріал за підручником ( стор.204 – 205; 207 )
2. Вправи №№ 402, 407 (письмово)
