Українська література
19.01.2021р. Українська літератера. Гр. №1 (Урок№ 32)
Тема: Ліна Костенко. «Маруся Чурай». Духовне життя нації через призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.
ТЛ: образи-архетипи
Навчальна мета: сформувати навички і вміння характеризувати образи роману,
визначати проблематику твору, зовнішні і внутрішні фактори формування особистості;
Розвивальна мета: розвивати усне мовлення, уміння творчо осмислювати прочитане, висловлювати свої думки, підбирати уривки для підтвердження своїх думок;
Виховна мета: утверджувати високі моральні цінності, прагнення зберегти кращі людські якості, виховувати почуття власної гідності, порядність й вірність.
Літературний диктант
- Дата народження Ліни Костенко
- Де народилась поетеса?
- Назва 1-ї збірки
- Після котрої збірки було 16-річне мовчання?
- 1977 року вийшла збірка…
- За роман "Маруся Чурай" Ліна Костенко була нагороджена…
- Представники козацької республіки у романі.
- У основі роману – знаменита балада …
- Головна тема роману
- Назвіть дві сюжетні лінії
- Перерахуйте народні пісні, авторство котрих приписують Марусі Чурай.
- Який тираж 1-го видання роману.
Бесіда
1.Який в творі є для автора (й для нас, читачів) критерій оцінювання людини
Відповідь: Судовий процес над Марусею, відношення до неї людей.
2.. Хто винить Марусю?
Відповідь: Орина Бобренчиха - мати Гриця, Галя Вишняківна, Семен Горбань.
3.Чи розумієте ви Грицеву матір? Адже вона утратила єдиного сина, єдину надію.
Відповідь: Дійсно, спершу Грицева мати викликає співчуття, оскільки смерть дитини - страшне горе. Однак потому оця жінка зароджує у моїй душі недовіру, крізь те що брудними словами кидає у Марусю, хоча знала її із самого дитинства, знала історію любов Гриця і Марусі, як вірно й довго чекала її сина Чураївна із військових походів. Бобренчиха не одноразово запитувала в Марусі: "А чим же ми тобі віддячимо?" А на суді перед людьми мало не повію із неї робить. Зачитайте сцену суду, зверніть увагу на слова свідка, козака Якима Шибилиста, прокоментуйте їх (від слів "Даруйте... я... незвичка промовляти..." до "Й розуму дійшло в Чураїв").В розділі III "Сповідь" ми значно більше дізнаємося про Бобренчиху, її чоловіка (зачитати від слів "Бобренки, ті не надзвичайно бідували" до "Лютіша стала до роботи вдвоє").
4. Зміст життя для Бобренчихи – дорівнятися до Вишняків, розбагатіти. Й поступово оця мета поглинає її, робить зажерливою, егоїстичною. Чоловік, насправді, непогана людина, чесна й працелюбна, намагається її стримати. Однак скоро відступає, оскільки слабкий духом, втрачає цікавість до життя й гине безглуздо, провалившись під лід. Зараз здійснити її мрію про багатство спроможний лише Гриць. Син приймає участь в військових походах, й мати не протестує, оскільки сподівається, що у його кишенях забряжчать золоті таляри. Коли ж Бобренчиха переконалася, що війна скоріше подарує каліцтво або ж смерть, ніж скарби, вона привертає власну увагу до особистої долі парубка. Красуня Маруся її не влаштовує, оскільки бідна. Й стара повсякчас її ганьбить у очах Гриця, гризе його за те, що не бажає він "добра" для себе і матері, аж доки не змушує йог заручитися із багатою Галею Вишняківною.
Надзвичайно нагадала мені Бобренчиха матір Лукаша із драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки. Ці жінки обмежені, егоїстичні, обидві захищають ідеали обивательського щастя. У силу власної душевною сліпоти вони навіть не розуміють, що руйнують життя власним дітям.
Проти Марусі на суді виступає ще Галя Вишняківна. Обмежена, пихата, самовпевнена, оскільки знає, що вона дочка "значного чоловіка". Глуха до пісні. Крізь душевну убогість в Галі немає уміння любити. Одне із найліпших людських почуттів підміняється бажанням вийти заміж. От й готує Галя для себе придане, "усе вишиває прошви подушок".
5. Ці влучні характеристики Галі ("глуха до пісні", "усе вишиває прошви подушок") дала Маруся, однак вона весь час себе коре, боїтьея бути несправедливою до Галі.
6.Якою зобов'язана бути дружина? Яке значення жінки у родин
Відповідь: Жорстокі сть до Марусі виявляє полтавський війт Семен Горбань: "Оскаржену на квестію віддати. Й хай з нею поговорить кат". Можливо, надзвичайно бажає він догодити багатому родичу Вишняку. Сам злодій ("із комори потай дьоготь крав"), обмежений й ниций духом, він не спроможний збагнути велич обдарування Чураївни, саме тому на слова Іскри про те, що, вбиваючи Марусю, розправляються із піснею, він відповідає: "При чому тут пісні? Вона ж на суд за інше зовсім ставлена".
7. Яка риса об'єднує ці характери
Відповідь: Убогість, ницість душ – це дрібнодухі людці.
Аналіз тексту твору .
1. Хто захищає Марусю на суді? Чому саме козаки виявляють найактивнішу позицію захисників й гуманістів?
Відповідь: Козацтво - це зовсім інший світ із демократичним устроєм, законами, звичаями. Саме тому єдиним прагненням козаків є справедливе вирішення справи. Ось що сказав про цю справу Мартин Пушкар. (Зачитати від слів "Панове судді! Тяжко розібрати" до "діла в битвах щаблею вирішать".) Й проблема, котру не був спроможний розв'язати суд, виявилася зрозумілою для посланця, оскільки "запорожці - люди без круть-верть, усе кажуть щиро на власне копито". А що, як інший вибрати закон, -Не із боку вбивства, а з боку зради? Що ж це виходить? Зрадити у житті Державу - злочин, а людину - можна?!
Відверто і емоційно виступив на суді Іван Іскра. (зачитати від слів "Я прошу, люди, вислухать мене" до "Чи сльози не душитимуть її?") Що керує поведінкою Іскри - кохання або справедливість?
Іван страждає, оскільки щиро кохає Марусю. До того ж він розуміє, що, стративши Чураївну, кати винищать красу мистецтва. А що ж далі? "А як тоді співатиме Полтава? Чи сльози не душитимуть її?" В відповідальний момент Іскра може на вчинок, благородний, лицарський. Він, гонець до гетьмана, боїться на шляху пастки, ворожої кулі, оскільки йому потрібно довести справу до кінця. "Якщо я впаду, - не врятована пісня, задушена пісня у петлі захрипить". Іскрі притаманне благородство, не силуване, не демонстроване напоказ, однак незмінне. Він характеризується поєднанням чоловічої сили й вразливої душі.
Таким чином, козаки довели, що вони справжні люди, принагідні цього високого звання.
2. Чия поведінка на суді може здатися вам надзвичайно дивною й чому?
Відповідь: Це поведінка Марусі, котру звинувачують в вбивстві. їй кричати потрібно, що вона не винна, а Чураївна мов скам'яніла.
3. Яким чином ви поясните таку поведінку Марусі?
Відповідь: може здатися, що вона уже перейшла межу життя. Помер Гриць, а одночасно із ним пішло у небуття її щастя, радість, усе покрила "ночі темна пелена". А ще Маруся у цей час, у момент суду, намагається розв'язати для себе питання: хто ж він такий, її Гриць?
Адже ж річ не у тім - женився, не женився... Прийшов, пішов, забув або не забув. А у саме тому річ, коли він так змінився? Чи, спроможний, він такий й зроду був?
Гриць Бобренко
3 самого дитинства на парубка мали вплив дві сім'ї. Із однієї сторони, Чураї, найближчі сусіди, в котрих Гриць практично виріс. Оця родина жила для людей, у ній був дух гордої лицарської незалежності. Усе це не мало змогу не вплинути на формування його характеру. Із чотирирічного походу козак повернувся у званні хорунжого, здобувши добру славу поміж товаришів. А любов Марусі настільки окрилювало його, робило життя багатим і різнобарвним. Здавалося, щастю немає меж. Однак, як кажуть в народі, за медовим місяцем іде полиновий. Неодмінні докори матері, сварки ламають Гриця. Від батька він успадкував нестійку вдачу. Саме тому процес роздвоєння його душі виявився нетривалим. На жаль, високі поривання і ідеали, якими Гриць так дорожив, поступаються перед сірою родинною атмосферою, бажання порівнятися з сильними всесвіту цього, так в ньому перемагає душа пристосуванця.
Є така поезія Верлена, у котрій поет сам себе питає в гіркому каятті: "Шалений! Що зробив ти з власним життям?"
Хочеться голосно-голосно крикнути їх Грицеві: "Не зневажай душі власної цвіту". Однак... Уже так пізно, оскільки відбулася зрада — "діло темне й брудне". Крізь деякий час на вечорницях Гриць, що прийшов із Галею Випшяківною, знов побачив Марусю. Давня кохання — що сухі дрова, легко вона спалахує знов. Й веде стежка, давня приятелька, до Марусиної житла.
Чому ж Маруся не простила Гриця?
Адже чуйною душею зрозуміла, що до неї повернувся інший Гриць, а не той давній, котрого вона кохала.
Він говорив, і відбувалось диво. Він зразу колись так перетворив, Так говорив беззахисно і правдиво, — Неначе він про подвиг говорив.
Горда Чураївна не бажає заплямувати власне величезне любов, вірніше, пам'ять про нього. Й зараз вона зрозуміла, що їх душі різної глибини. А "нерівня душ — це гірше, ніж майна". Життя людини — це не чернетка, у котрій можна закреслити помилки, вирвати аркуш. У житті не спроможний бути так, що, раз зрадивши (людині, коханій, країні), завтра ти знов станеш порядною людиною й будеш робити лише добро. Отруївши любов Марусі підступною зрадою, Гриць став на слизьку й холодну стежку підлості, котра повела його від людей із незглибимими душами до юрби, до людців із непевними душами.
Гриць нагадує Лукаша із "Лісової пісні" Лесі Українки. Вони обидва живуть в постійній невідповідності, конфлікті внутрішнього "я" з вчинками, власною поведінкою. Й саме тому найпрекрасніше, наймогутніше поміж почуттів, яким обдарувала людину природа, — любов — приносить їм страждання, горе, муки й смерть. Адже існувати не можна, "втративши душі власної цвіт", а лиш існувати, розмінявши її на спокуси. Гриць й Лукаш мали багатий душевний потенціал, однак власноруч його понищили.
Маруся Чурай.
Маруся цінує у житті речі, котрі насправді того варті. Цьому вона навчилась в батьків, котрі ще мають "незглибимі душі". В.кохання вона бажає бути схожою на батька і матір, ".. я якось як виросту...", вона бажала побудувати власну родину на кохання, взаєморозумінні, довірі й повазі одне до одного: "Мене необхідно любити". Й навіть коли в відносинах закоханих почалися метаморфози, Маруся дізнається про зраду останньою, оскільки кришталевій чистоті її душі не характерне поняття "зрада". Отруєна підступництвом Гриця, душа Марусі не співає й не творить. Й усе одно наперекір усьому сильна і непересічна Маруся зберегла в для себе особистість, внутрішню стійкість й чистоту. Адже навіть в людей, що проводжають її до шибениці, вона викликає захоплення: Злочинниця, — а так би і зняв би шапку, На смерть іде, — а так би і поклонивсь.
Кохання принесло Марусі муки, однак воно не померло одночасно зі зрадливим Грицем. Чому? Відповіді на це запитання не знає ніхто. Адже люди кажуть: "Серцю не накажеш".
Помилування гетьмана, котрому так зраділи мати, друзі - усі ті, хто любив піснетворицю, стало розпачем для неї: "вмерти не дали" (вона вже по той бік сонця й життя).
Дід Галерник, котрого так любили Маруся, Іван, говорив: "У житті саме перше — це притомність Духа, тоді й вихід знайдеться із нещасть".
Звільнена Маруся після смерті матері іде на прощу до київської Лаври. Подорож розореною Україною, народне горе духовно відроджують її. Адже раніше їй здавалося, що "нікому немає гірше у світі, як мені". Проходячи воістину пекельними колами, Маруся усвідомлює, що її особиста біда — то крапля в всенародній трагедії: "Комусь на світі гірше, як тобі". Й душа дівчини оживає від доторку мільйонно помноженого горя співвітчизників:
Чи серце знов плакати навчилось
На цій дорозі у Київ з Лубен?
Саме таке осмислення образу піснетвориці — особиста трагедія у злитті із долею усього народу, країни є новаторським й підносить її постать до висот узагальнення.
Таким чином, історичний роман Л. В. Костенко сприймається як надзвичайно сучасний, адже змушує нас ще раз замислитись, якою зобов'язана бути Людина, щоб земля "віддала нам власне найдорожче — сіль". Сьогодні ми вчились існувати на уроці, завтра вашим учителем стане саме життя, часом важке, нестерпне. Ліна Костенко повсякчас нас переконує: внутрішні змоги людини безмежні, не забувайте про це й повсякчас боріться за людину у для себе, за незаплямоване сумління: "адже у цьому схибиш - то вже навіки..." (Л.У.Костенко.)
Домашнє завдання:
1.Опрацювати матеріал підручника (стор.215 – 220)
2.Уміти характеризувати персонажів творя.
19.01.2021р. Українська літератера. Гр. №1 (Урок№ 33)
РМ. Ліна Костенко «Маруся Чурай». План-характеристика образу Марусі Чурай. (письмово)
Зразок плану до характеристики образу Марусі Чурай
План
- Маруся Чурай - донька полтавського сотника Гордія Чурая.
- З самого дитинства вона росла із Грицьком Бобренком.
- Згодом, підрісши, молоді покохали одне одного.
- Життєві ідеали Марусі Чурай
- Марусю дуже любить Іван Іскра.
- Для неї кохання і зрада – несумісні поняття.
- ЇЇ “любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі”.
- Душа її вмерла разом із коханим і похована разом із ним, а тлінна оболонка довго на сім світі не затримається, бо тіло без душі — ніщо
9. Своїми піснями Маруся допомагає козакам воювати.
10. Так людська підступність і злоба погубила чарівний цвіт української піснетворчості, українську Сафо.
11. Та вічно молодими, нев’янучими, свіжими залишаються її пісні, як і трагедія любові, вилити в них.
12. Ліна Костенко втілила в образі Марусі Чурай духовну велич і талант українського народу
Завдання:
1. Письмово охарактеризувати образ Марусі Чурай за самостійно складеним планом.
