Українська мова
24.04.2020р. Урок № 42 . І - й курс. Гр. № 11
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Правила перенесення слів із рядка в рядок. Усний твір «Уміння любити й бути щасливим».
ВИВЧИТИ теоретичний матеріал!!!
Найголовніше правило переносу слів — з одного рядка на інший слова переносяться здебільшого по складах.
Проте
• ніколи не розриваються сполучення «йо» та «ьо». Наприклад: па-йок, а не пай-ок; сльо-за.
• Не розриваються при переносі африкати 
си-джу, бджо-ла, від-дзер-ка-ли-ти.
• При збігові однакових звуків на межі кореня і суфікса, що позначається на письмі подвоєнням літер, одна з них залишається в попередньому рядку, інша переноситься в наступний: зай-мен-ник, бу-ден-ний. Подовжені приголосні перед «я» мають два способи переносу: знан-ня і зна-ння. Обидва варіанти є правильними.
• У складних словах не розриваються при переносі однакові приголосні, з яких починається друга частина слова: но-во-вве-ден-ня.
• Від попереднього голосного ніколи не відривається буква «й»: лій-ка, лі-ній-ка, ко-пій-ка.
• Не відривається один приголосний від кореня.
• Не розриваємо при переносі ініціали й прізвища, а також різні абревіатури: Т.Г. Шевченко (а не Т. /’. //Шевченко), АЕС, ЛАЗ-105, УАПЦ.
• Не розриваємо при переносі односкладові префікси перед приголосними: над-мірний, най-більшиіі (а не на-дмірний, на-йбільший). Кількаскладові префікси при переносі можна розривати пе-ре-працювапш, че-рез-смужжя.
• Коли корінь починається на голосний, то перенос здійснюємо довільно, розорати, роз-орати, ро- зо-рати; бе-зупинно, без-упинно, безу-тіш-но, але по-сміхнувся, за-клад (а не пос- міхнувся, зак-лад).
Розгляньте пам'ятки та порівняйте правила складоподілу з правилами переносу.
ПАМ'ЯТКА
« Основні правила складоподілу »
1. Якщо між голосними стоїть один приголосний, то він завжди належить до наступного складу: о-ко, лі-то, ра-йон, ко-си-ти.
2. Якщо між голосними є два і більше приголосних, то звуки й, в, р і л, які йдуть після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, що стоять після них,— до наступного: май-но, бай-ка, дав-но, мор-ква.
3. Якщо за другим приголосним є звук й, р чи л, то разом з попереднім він відходить до наступного складу: зе-мля, му-дрий, лю-блю.
4. Якщо між голосними стоять кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього складу, а решта — до наступного: сон-це, коб-за, гос-трий.
5. Якщо кілька приголосних стоять після ненаголошеного складу, то всі вони, крім й, р, в та л, відходять до наступного складу: се-стра, ко-бзар, а-бстрак-тний.
ПАМ'ЯТКА
«Орфографічні правила переносу слів»
1. Не можна розривати сполучення літер дж і дз, які позначають один звук: хо-джу, ґу-дзик. Якщо дж, дз не становлять одного звука, то їх слід розривати: над-звичай-ний.
2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюються від попередньої літери: бур’-ян, кіль-це.
3. Одна літера не залишається в попередньому рядку й не переноситься в наступний: ака-де-мія (а не а-кадемія).
4. При переносі складних слів не можна залишать в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу:
багато-ступінчастий (а не багатос-тупінчастий).
5. Кожну з двох і більше букв, що позначають приголосні між голосними, крім останньої, можна як залишити, так і перенести в наступний рядок, якщо такий перенос не порушує наведені вище правила: видавни-цтво — видавниц-тво, видавницт-во; сест-ра, сес-тра, сест-ра.
6. З двох однакових букв перша залишається в попередньому рядку, а друга переноситься в наступний: сон-ний, жит-тя, від-далити.
7. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: Дні-про і Дніп-ро.
Завдання
1. Поділіть подані слова на склади. Визначте кількість складів у словах.
Соловей, якір, рядно, сукня, клімат, солярій, лекція, вівторок, юшка, червень, кенгуру, рибка, книжка, індик, диктант, вітрина, історик, річка, поема, митець, співак, рибалка, яровина, довіра, цибуля, герой, єпископ, зілля, бактерія, Київ, війна, байрак, хокей, лялька, столиця, мисливець, підсумок, веселий, будівельник.
2. Поділіть подані слова на склади. Зазначте, які склади відкриті, а які закриті.
Картина, робота, ешелон, берег, система, історія, сервіз, епоха, ярмарок, п’ятниця, сім’я, радість, жираф, турист, аудиторія, баян, буря, айсберг, рима, талія, калорія, канкан, радіус, м’яч, мисливець, сніг, кінцівка, конкурс, пляма, поїздка, кремній, девіз, миш’як, бандероль, журнал, криниця, під’їзд.
3. Виправте помилки, допущені під час переносу слів.
Аг-ент, Лук-’ян, низ-ько, на-дзвичайний, гайк-а, восьмиг-ран- ний, О-лександра, під-живляти, колодя-зь.
4. Перепишіть речення, поділяючи слова на склади. Підкресліть ті склади, у яких кількість букв і звуків не збігається.
1. Все, що найглибше ховається в серці, вночі процвітає, і запашною квіткою розгортається на ланах ночі людська душа (В. Підмогильний). 2. Нота міниться, пролітають дрібні сплески звуку, ніби у скрипці проривається сміх (Ю. Яновський). 3. Того жовтневого ранку над селом коливався холодний, низький туман (В. Козаченко). 4. Усередині молюска була гігантська перлина, що нагадувала голову мусульманина в чалмі (В. Мазенцев). 5. Робота молодого вченого представлена на конкурс наукових студентських праць (В. Іваненко).
