українська мова

Дата: 26.05.2020 08:32

Кількість переглядів: 4368

26.05.2020р.   Урок № 50      для гр. №1

Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.

Тема:   Варіанти граматичного зв’язку підмета й присудка (Він був активним учасником тих подій. Мій однокласник – директор школи. Перегляд вистави становить частину нашого плану на вихідний.  Висіло багато картин; більшість громадян учора підтримали; більшість депутатів проголосувало;  батько з сином відвідали; виставка-продаж вразила)

1. Прочитати текст. Виписати граматичну основу кожного речення, дати повну характеристику головним членам.

Україна... В одному тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців бринить ціла музика смутку і жалю. Україна — країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради, довгої, вікової героїчної боротьби за волю, в результаті якої — велетенське кладовище: високі в степу могили, руїна та прекрасна на весь світ, безіменна, невідомо коли і ким складена пісня...

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки. Україна — це марні, обшарпані голодні люди... Ідуть на панщину, чорні і німі.

Україна — розкішний вінок із рути і барвінку, що над ним світять заплакані зорі. (С. Васильченко)

2. Проаналізувати особливості узгодження присудка з підметом, вираженим словосполученням або складноскороченим словом

Пояснення

Підмет і присудок перебувають у двобічному предикативному зв'язку, специфіку якого становить взаємозв'язок, взаємозалежність головних членів: Я пишу. Слова я і пишу однаковою мірою залежать одне від одного, форма одного слова визначає форму іншого слова і навпаки. Такий взаємоспрямований зв'язок називається координацією.

Координація - це особливий тип узгодження, що виявляється в уподібненні граматичних форм присудка до граматичних форм підмета.

• 1. Присудок, виражений дієсловом у формі дійсного способу теперішнього або майбутнього часу, узгоджується з підметом-займенником в особі й числі; а з підметом-іменником - у формі 3-ої особи й числі: Я вірю в силу доброти, що на торжку не продається (В. Крищенко).
• 2. Присудок узгоджується з підметом у роді, якщо він виражений дієловом у формі минулого часу або умовного способу: В степу хату поставив відчайдушний козак (В. Ткаченко); Без жалю, без туги, скоріше радіючи, кинула б вона цей світ... (П. Мирний).
• 3. З підметом, що позначає професію, посаду, звання, рід занять тощо, присудок узгоджується з власною назвою: Професор Ольга Іванівна розповідала голосно; Інженер Михайло Петрович креслив схему.
• 4. Якщо підметом є незмінна власна назва або сполучення слів, то рід дієслова-присудка відповідає формі роду пропущеного іменника, що означає загальну (родову) назву: Сочі зустрічало нас теплом (місто); Широко розлилася повновода Янцзи (ріка).
• 5. Якщо підмет виражений абревіатурою, то присудок узгоджується з опорним словом, що входить до складного найменування: Цей проект розробило МОН України (Міністерство освіти і науки).
• 6. У реченнях з однорідними підметами присудок найчастіше має форму множини, але може мати й форму однини: В липні достигають суниця, малина, ожина, чорниця, черемха. В серпні відходить суниця, але з 'являється брусниця, глід, горобина, кизил, шипшина (В. Бондаренко).
• 7. Коли підмет виражений іменником (або особовим займенником у називному відмінку та іменником/займенником) в орудному відмінку з прийменником, присудок вживається у множині: Батько ймати щогодини скрізь були біля дитини (О. Головко). Якщо ж дія стосується тільки першого компонента, то присудок має форму однини (інший предмет в орудному відмінку - додаток). Батько з сином розмовляв допізна.
• 8. Якщо підметом виступає кількісно-іменна сполука, то присудок може мати форму або однини, або множини: Ой три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко).
• 9. Якщо підмет виражений поєднанням іменника (більшість, меншість, частина) з іменником у формі родового відмінка множини, то присудок вживається в однині: Частина дітей гралась у схованку. За такого підмета присудок може мати форму множини: Більшість бійців лягли спати (О. Гончар).
• 10.Якщо підмет виражений поєднанням слів багато, мало, чимало, кілька, декілька з іменником у родовому відмінку множини, то присудок найчастіше має форму однини: Пройшло в мовчанні кілька хвилин (М. Коцюбинський).
• 11. Якщо підмет виражений сполукою іменника зі значенням сукупності (гурт, натовп, зграя, група, табун, стадо, рій тощо) в на-зивнаму відмінку множини з іменником у формі родового відмінка, то присудок вживається в однині: Ірій дітей привітненьких на той горбок несе вінок з фіалочок блакитненьких (Л. Глібов).
• 12. Коли підмет виражений сполуками типу хтось із нас, кожен з нас, хтось із них, кожен з них, присудок має форму однини: Майже кожен з нас має якийсь свій особистий талант (А. Осипов).
• 13. Якщо підмет або присудок чи підмет і присудок одночасно є невідмінюваними частинами мови, то між такими головними членами речення граматично оформленого узгодження немає, вони поєднуються відповідним розміщенням та інтонацією: А я у гай ходила по квітку ось яку! А там дерева - люлі. І все отак зозулі: ку-ку! (П. Тичина).

Примітка. Якщо підмет-вигук, присудки, виражені словами, що мають категорію роду, вживаються у формі середнього роду: "Ура!" неслось далеко (С. Скляренко).

Тестові завдання

1. Указати речення зі складеним дієслівним присудком.

А З літаками, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим (О. Підсуха).

Б Аж ось стали хмарки збиратись.

В Життя Лесі Українки, її образ здається легендою (Р. Лубківський).

Г У лісах північної Волині самотів самотою хуторець Діброва (3 часопису).

2. Позначити речення зі складеним підметом.

А Київ завжди приваблював пожадливих ворогів своєю красою і багатством.

Б Мені однаково, чи буду я жить в Україні, чи ні (Т. Шевченко).

В Ось уже понад десять чотирнадцять століть височіє на дніпровських схилах золотоверхий Київ (Р. Радишевський).

Г Софія Київська і Золоті Ворота, Видубицький монастир і Києво — Печерська лавра — це духовні символи національної історії та культури (Р. Радишевський).

3. Виділити речення з простим присудком, вираженим субстантивованим прикметником.

А Садок вже одцвітав.

Б Поранені прибували щодня.

В За столом сиділо троє.

Г Ніхто й не здогадувався.

4. Установити відповідність між присудками в реченнях та їхніми видами.

5. Установити відповідність між підметами в поданих реченнях і способами їх вираження.

6. Установити відповідність між реченнями і правилами, за якими треба поставити тире між підметом і присудком (розділові знаки пропущені).

Вивчити теоретичний матеріал, поданий вище !!!

« повернутися