українська мова
11.05.2020р. Урок № 48 для гр. №1
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Словосполучення з прийменниками в(у), при, за, із-за (посіяти у дощ; працювати в бібліотеці; росте при дорозі; за часів Мазепи; за активної підтримки)
Чергування прийменників у — в
В українській мові чергуються прийменники у — в.
У вживається для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:
- Між приголосними: Вогники жовтіють у вікнах, дими йдуть у небо запашні (О. Гончар). Цілив у ворону, а попав у корову (Народна мудрість).
- На початку речення перед приголосним: У присмерку літають ластівки так низько (Д. Павличко). У вовки з кобилячим хвостом не сунься (Прислів'я).
- Незалежно від закінчення попереднього слова перед наступними в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв тощо: Не спитавши броду не сунься у воду (Приказка). Велике значення у формуванні характеру має самовиховання.
- Після паузи, що на письмі позначається комою, крапкою з комою, двокрапкою, тире, дужкою й крапками, перед приголосним: Стоїть на видноколі мати — у неї вчись (Б. Олійник). Він навчався… у Тернополі.
В уживається для того, щоб уникнути збігу голосних:
- Між голосними: У нього в очах засвітилась відрада (Панас Мирний). Були в Одесі. Прочитала в оголошенні.
- На початку речення перед голосними: В очі лисицею, а позаочі вовчицею (Прислів'я).
- Після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв тощо): Пішла в садок вишневий (Т. Шевченко). Шила в мішку не сховаєш (Народна мудрість).
Чергування прийменників з — із — зі (зо)
Варіанти прийменника з — із — зі (зрідка зо) чергуються на тій же підставі, що й в — у.
З уживається:
- Перед голосним на початку слова незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: З одним рибалкою він дуже подружив (Л. Глібов). Диктант з української мови.
- Перед приголосним (крім с, ш), рідше — сполученням приголосних початку слова, якщо попереднє слово закінчується голосним, а також на початку речення, після паузи: Плугатарі з плугами йдуть (Т. Шевченко). З її приїздом якось повеселіла хата (Леся Українка). Стій за правду горою, то й люди з тобою (Народна мудрість).
Щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови, вживають із або зі.
Із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ) та між групами приголосних (після них або перед ними): Тихович разом із сходом сонця зірвався на рівні ноги (М. Коцюбинський). I місив новий заміс із тіста старого (І. Драч). Родина із семи чоловік. Лист із Франції.
Зі вживається перед сполученням приголосних початку слова, зокрема коли початковими виступають з, с, ш, щ тощо, незалежно від паузи та закінчення попереднього слова: Ви зустріли ворога з палаючою ненавистю в очах, зі зброєю в руках (Ю. Яновський). Зі снігу каші не звариш (Прислів'я). Учень іде зі школи додому.
Зо як фонетичний варіант прийменника зі завжди виступає при числівниках два, три: позичив зо п'ять сотень. Може виступати й при займеннику мною: зі (зо) мною, але зі Знам'янки, зі Львова тощо.
1.Вивчити матеріал підручника (стор. 70 – 71; 76; 77 – 79)
2. Виконати вправи: №№ 116 (усно), 118, 119 (письмово), 127, 132 (письмово),
11.05.2020р. Урок № 49 для гр. № 1
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків: Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Вживання похідних сполучників
Повторення
* Яка частина мови називається сполучником?
* Чому сполучник називають службовою частиною мови?
* Які сполучники називаються сполучниками сурядності?
* Які сполучники називаються сполучниками підрядності?
1. Розгляньте таблицю. На основі табличних даних підготуйте коротке усне повідомлення про сполучник в українській мові.
Сполучник як частина мови
За походженням |
За значенням, синтаксичною функцією в реченні |
За будовою |
За вживанням |
||||||||||||||
Похідні |
Непохідні |
сурядності |
підрядності |
Прості |
Складні |
Складені |
Одиничні |
Повторювані |
Парні |
||||||||
єднальні |
протиставні |
розділові |
часові |
причинові |
умовні |
мети |
допустові |
порівняльні |
наслідкові |
||||||||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
? Заповніть таблицю поданими нижче сполучниками.
Щоб, проте, і, або, якщо, хоч, нібито, як, мов, поки, й, та, тому що, не то-не то, однак, для того щоб, коли, чи-чи, неначе, ба, або-або, зате, як... так, бо, якщо... то, то, що, і-і, хоч... але, якби, чи, доки, немовби, так що, дарма що, аби, тому що, оскільки, поки.
2. Укажіть частиномовну приналежність виділених слів, поясніть їх правопис.
1. Все одно, що/б не сталося, ми не розлучимось (Леся Українка). 2. Ет, про що/б мала згадувати (Ю. Збанацький). 3. І тільки люди зморщили чоло: — Не може бути, що/б таке було (Л. Костенко). 4. Як/би я була зіркою в небі, я б не знала ні туги, ні жалю (Леся Українка). 5. У мене одна думка: як/би нам нашу красну мову так високо підняти, як підняв її Шевченко (Панас Мирний). 6. Як/би ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко). 7. Тепер, що/зі мною не буде, я завжди буду знати, що є на світі люди такі, як Ви (О. Теліга). 8. Дівчата спросонку спершу перегукуються з кимось, не/мов/би пробуючи голоси (І. Ле). 9. Добре, дуже б добре було, як/би/то воно так сталося, як гадається (Т. Шевченко). 10. Народна пісня — то/жвона усій землі окраса (М. Рильський). 11. Скорить повинні дощову ми непокірну хмару — то/ж сіймо у ріллю нову пшеницю яру (М. Рильський).
? Відшукайте сполучники й сполучні слова. Укажіть критерії їх розрізнення.
? Визначте сполучники сурядності та підрядності в цих реченнях.
3.Утворіть складне речення з поданими сполучниками й однозвучними з ними сполучними словами.
Висновок
Стилістичне забарвлення сполучників визначає сферу їхнього функціонування. Більшість з них належить до стилістично нейтральних: і, або, якщо, проте та ін. Переважно у книжному мовленні вживаються сполучники: внаслідок того що, завдяки тому що, зважаючи на те що.
Розмовне забарвлення властиве сполучникам: аби, а що, буцім, одначе, отож, раз, себто. Як засіб стилізації у художніх творах використовуються застарілі сполучники: заки (поки), коби (якби), позаяк (бо). Поза художнім мовленням ці слова не вживаються.
Урізноманітнює мовлення вживання синонімічних сполучників: і, та; але, та, проте, однак; або, чи; ніби, наче, неначе, як, мов, мовби, немов.
Серед синонімічних сполучників який, що, котрий у науковому та офіційно-діловому стилях перевага віддається сполучникам який, що. У складних реченнях сполучні слова слід варіювати