українська мова
20.10.2020р.
Урок № 13 Українська мова. ІІІ-й курс. Гр.№1
Тема: Контрольне есе «Ця музика спонукає до думок»
Мета : вчити учнів самостійно добирати і систематизувати матеріал відповідно до теми, будувати логічно правильне і композиційно завершене висловлювання; формувати вміння і навички вільного використання засобів мови в будь-яких життєвих ситуаціях; розвивати критичне мислення; збагачувати словниковий запас; прививати любов до музики.
Формувати комунікативні компетенції.
Переглянути пам’ятку : як написати есе , що знаходиться на обкладинці підручника.
Зразки прочитати.
«Ця музика спонукає до думок»
У світі народжуються і живуть люди з різними уподобаннями, характерами, темпераментами… Та, думаю, що немає жодної людини, яка би не захоплювалася музикою.
Бог наділяє людину різними талантами, дарами, вміннями, проте музика лунає у серці майже кожної людини. Протягом життя ми чуємо різні звуки природи, спів птахів, – і це також своєрідна музика, яка є нерозлучна з нашим життям. У вільний час я завжди слухаю улюблені музичні композиції і відчуваю, що моя душа починає розквітати, неначе квітка, дозволяючи поринути мені у свій внутрішній світ. У такі моменти я розумію, що музика – це дихання моєї душі!
Існує багато стилів та жанрів музики: церковна, інструментальна, вокальна музика, але особисто я надаю значну перевагу класичній та церковній музиці, оскільки вона просвітлює мою душу, змінює мене на краще.
Я живу музикою, оскільки саме через неї можу дуже щиро виразити свої почуття. Адже музика – це інструменти душі, які грають на струнах серця. Музика – це такий вид мистецтва, який спонукає душу жити, дає їй друге дихання. А що являє собою музика особисто для тебе, ровеснику?
«Ця музика спонукає до думок»
Натхнення - річ не проста. Воно приходить і зникає одномоментно, як і усі складні емоційні стани в нашій психіці. Звичайно, існують певні зовнішні фактори, що здатні впливати на запуск подібних процесів. Особисто для мене, такою рушійною силою є музика. Певно, єдина річ, яка абстграгує від реальності цілком, дозволяючи, з головою, пірнути у себе. Я можу годинами слухати одну й ту саму мелодію, створюючи безліч ефемерних світів у своїй свідомості. Кожен з них унікальний та наповнений певними персонажами, які діють у запропонованих обставинах. За великим рахунком, усе це - проекція моїх реальних проблем та переживань. Випадкових деталей ніколи не буває, хоча іноді і здається, буцімто подібні метафоричні сюжети можна тільки вигадати. Вражає те, з якою силою звук впливає на людьский мозок. Музика здатна зачаровувати, і це прекрасно. Не випадково ії використовують, як найсильнішний елемент впливу на глядача у кінофільмах, спектаклях та телешоу. Особисто мені, здається, що музика - взагалі свого роду заколисливий газ, розмиваючий невидиму межу між реальністю і паралельними світами. Якось, ще у дитячому садочку, вихователька з музичної освіти, сказала нам, що буквально увесь світ тримається на музиці. Тоді, я не сприйняв цього серйозно, і навіть пам'ятаю, що сперечався з самим собою, щодо того, чи можна справді прожити без неї. Однак, з плином часу, зрозумів, що без неї світ не став би таким надто досконалим, багато речей не можливо було б пояснити, адже почуття, переживання, емоції - те, що підвласне лише музиці. Загалом, музика - те, що спонукає мене до думок, ідеальний спосіб втекти від набридливої реальності та пошукати відповіді на одвічні питання у своїй голові.
Написати своє есе на тему: «Ця музика спонукає до думок»
20.10.2020р.
Урок № 14. Українська мова. ІІІ-й курс. Гр.№1
Тема: Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими прикладками.
Мета: сформувати в учнів поняття про відокремлену прикладку на основі відтворення і поглиблення знань, умінь і навичок з тем, отриманих на попередніх заняттях; навчити обґрунтовано вживати розділові знаки при відокремлених прикладках, знаходити і виправляти пунктуаційні помилки на вивчені правила.
Учні мають знати, що
− прикладка – це різновид означення;
− відповідає на запитання який?
− вказує на ознаку предмета, дає йому нову назву;
− прикладки виражаються загальними і власними іменниками;
− прикладка може бути непоширена і поширена;
− узгоджуються з означуваним словом у відмінку.
Прикладка — це різновид означення, яке, указуючи на ознаку предмета, дає йому другу назву, виражається іменником і відповідає на питання який? Наприклад:
Вигаптуй на небі райдугу-доріжку,
Простели до сонця вишивку-маніжку,
Щоб по тій доріжці з лебедями-снами
Плавати до щастя білими човнами.
Василь Симоненко.
Відокремлення — це виділення одного із членів речення у вимові за допомогою інтонації, а на письмі з обох боків за допомогою ком (найчастіше), рідше — тире.
Відокремлються тільки другорядні члени речення.
Відокремлені члени речення відповідають на питання: а який саме? а як саме? де саме? а коли саме? а що саме?
Вони уточнюють, конкретизують попередні члени речення або виділяються для посилення їхнього змісту і значення. Відокремленими бувають другорядні члени, яким властивий відтінок додаткового повідомлення, що доповнює основний зміст речення, виражений головними членами:
- Відвага наша — меч, политий кров’ю. Нікого тут нема, крім мене й господині.
Прикладки відокремлюються комами, якщо:
1. стоять після пояснюваного іменника: Секвоя, найвище дерево у світі, росте в Північній Америці і сягає заввишки до
2. стоять перед пояснюваним іменником і мають обставинний відтінок: Природний співак, Петро любив пісні і в душі пишався своїм артистичним хистом (Газета);
3. поширені прикладки, якщо вони відносяться до загального іменника (стоять перед ним або після нього):
Хоробрий воїн, капітан ніколи не розгублювався в бою;
4. стосуються особового займенника (незалежно від місця в реченні): Заслужений митець, він з радістю передає багатий досвід молоді (Газета);
5. завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученням слів чоловік, чолов’яга, людина, дід, дівчина, хлопець:
Тим часом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік. (О. Гончар.)
6. приєднується до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучників або (чи), тобто, як та інших уточнювальних слів, зокрема: як-от, а саме, так званий, особливо, навіть, переважно, родом, на прізвище (на ймення) тощо: Полтавець родом, Симоненко закінчив свій короткий життєвий шлях у Черкасах, у Шевченковім краю (О. Гончар), Козак Бобренко, на ім'я Григорій, єдиний син достойної вдови (Л.Костенко);
Прикладка зі сполучником як не відокремлюється комами, коли вона означає в ролі кого чи чого виступає предмет: Соняшник як декоративна рослина довго прикрашав тільки квітники та оранжереї (В.Уткін).
Прикладки відокремлюються тире:
1. якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме (стоїть на початку або в середині речення): Мандрівник вічний — невблаганний час іде вперед, його не зупинити (В. Симоненко). І земля — наречена в молочнім цвіту яблунево-рожевих садів — мліє солодко (Є. Маланюк).
Якщо за умовами контексту в кінці відокремленої прикладки повинна стояти кома, то ставиться тільки перше тире:
Перші свої сценічні кроки і Ліницька, і Левицький ставили в трупі Марка Кропивницького – цього основоположника українського театру і першого ж на українській сцені учителя-режисера, що вказав методи гри і дав напрямок творчості цілому поколінню артистів (М. Вороний).
2. Якщо поширена прикладка має у своєму складі розділові знаки: Там, по тому боці, були хащі кущів і дерев — густі й непролазні зарослі, і від них пахло вогкістю і рясним листям (Ю. Смолич).
3.Якщо треба підкреслити самостійність прикладки (частіше в кінці речення):
Не цвітуть на вікнах герані – сонний символ спокійних буднів (О.Теліга).
На порозі гість веселий — дощ блакитний, весняний (М. Рильський).
Завдання
Знайти відокремлені прикладки. Охарактеризувати умови відокремлення та засоби їх вираження.
1. Нема без кореня рослини, а нас, людей, без батьківщини (М.Чернявський). 2. У клопотах і турботах непомітно спливло літо — вінець хліборобського року (В.Скуратівський). 3. Наше століття багате на різноманітні сенсації, тобто на неймовірні чи малоймовірні явища (З кн. "Дванадцять місяців"). 4. Син бідного сільського титаря, Павло Грабовський в дитинстві пізнав не тільки злидні, щоденні важкі турботи про хліб насущний, а й поетичні обряди, сумовиту красу народної пісні (О.Дей). 5. Ремез — пташка невеличка, в'є гніздечко-рукавичку на лозині біля річки (А.Камінчук) 6. Змовкнув дятел — працьовита птиця (В.Ткаченко).
Очікувана відповідь.
1.людей – відокремлюється, коли прикладка є видовим поняттям до родового; 2.вінець хліборобського року – відокремлюється, якщо треба підкреслити самостійність прикладки (частіше в кінці речення); 3.тобто на неймовірні чи малоймовірні явища – відокремлюється, коли прикладка приєднується до означуваного слова (іменника) за допомогою сполучника тобто; 4. син бідного сільського титаря - стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинний відтінок; 5. пташка невеличка – відокремлюється, якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме (стоїть в середині речення); 6. працьовита птиця - якщо треба підкреслити самостійність прикладки (частіше в кінці речення).
Прочитати речення. Розставляючи пропущені розділові знаки, підкреслити відокремлені прикладки, пояснити вживання при них коми або тире.
- До нашого часу збереглася в Чернігові Чорна могила слов'янський курган X століття (І.Вихованець). 2. На нас чекає Ужгород обласний центр Закарпатської області (Газета). 3. Місто Луцьк розташоване на підвищенні і оточене з трьох боків крутими вигинами річки Стир (Журнал). 4. Від Полтави невіддільна постать зачинателя нової української літератури І. Котляревського який народився і творив тут. З Полтавою пов'язана творча діяльність Панаса Мирного класика української літератури (І.Вихованець). 5. Як творець Шевченко може бути для нас взірцем у всьому (Гончар). 6. Про двірника розкажу вам малята є в нього друзі мітла і лопата. (М.Познанська).
Очікувана відповідь.
1. До нашого часу збереглася в Чернігові Чорна могила – слов'янський курган X століття (якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме). 2. На нас чекає Ужгород – обласний центр Закарпатської області (якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме). 3. Місто Луцьк розташоване на підвищенні і оточене з трьох боків крутими вигинами річки Стир.
4. Від Полтави невіддільна постать зачинателя нової української літератури – І. Котляревського, який народився і творив тут (якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме. Якщо за умовами контексту в кінці відокремленої прикладки повинна стояти кома, то ставиться тільки перше тире.) З Полтавою пов'язана творча діяльність Панаса Мирного – класика української літератури (якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме) 5. Як творець, Шевченко може бути для нас взірцем у всьому. (прикладка стоїть перед пояснюваним іменником і має обставинний відтінок). 6. Про двірника розкажу вам, малята: є в нього друзі – мітла і лопата.( якщо поширена прикладка має додаткове пояснювальне або уточнювальне значення й перед нею можна поставити а саме).
Робота з підручником
Олександра Глазова. Українська мова (рівень стандарту): підручн. Для 11 кл.
Стор. 130 – 133 вивчити, вправи 234 та 237 (письмово)
Відокремлені прикладки
Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення. Відокремлюється комами, якщо:
- стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву. - стосується особового займенника:
Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя. - стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста. - приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення. - приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.
Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.
Відокремлені прикладки відділяються тире:
- якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка. - якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.
Відокремлені означення
Відокремлення означень залежить від способу їх вираження, місця в реченні, а також від способу вираження того члена речення, до якого означення належить.
Поширені означення відокремлюються, якщо:
- стоять після означуваного слова, вираженого іменником:
За вікном спить ніч, в темне небо загорнена, зорями прихорошена. - стосуються особового займенника:
З природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду. - стоять перед означуваним словом і мають відтінок причини:
У червонім намисті, зав’язана великою хусткою, Марта була дуже гарною молодицею. - стоять перед означуваним словом, вираженим іменником, але відірвані від нього іншими словами:
Налита сонцем і вітрами, хлюпоче веслами весна.
Зверніть увагу! Найчастіше означення відокремлюються тоді, коли вони виражені дієприкметниковим та прикметниковим зворотами і стоять після означуваного слова: Взялися медом золоті лелітки, дощем умиті, чисті і ясні.
Непоширені означення відокремлюються:
- якщо стоять після означуваного слова, вираженого іменником, якщо перед ним є своє означення:
Лукаш — дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах ще є щось дитяче. - перед або після означуваного слова, вираженого особовим займенником:
А він іде, високий, посивілий, на схід, на захід поле огляда. - перед означуваним словом, якщо непоширені означення мають відтінок причини (до них можна поставити питання чому? з якої причини? незважаючи на що?):
Наляканий громовицею, кінь тихенько заіржав. - перед означуваним словом або після нього, якщо непоширені означення відірвані від нього іншими словами:
Він не чув, як, зрушений пострілами, сиплеться з гілля дерев і вкриває його пушистий сніг. - якщо в реченні відсутнє слово, якого стосується непоширене означення: Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся.
Комами не відокремлюються:
- два означення (виражені дієприкметниковими зворотами), що з’єднані сполучником і (й):
Пробуджений ранком і сполоханий дощем птах знявся з гілки й згубився у верховітті. - означення, що стоять перед означуваними словами і не мають обставинного відтінку:
Теплом дихала настояна на травах та квітах земля.
Якщо відокремлене означення має виразно підкреслене експресивне значення, то на письмі воно може виділятися за допомогою тире:
І тоді ж світ, уся земля — буйна й радісна — поринула в цім болю.
Відокремлені прикладки
Відокремлена прикладка — це іменниковий зворот, який виступає в реченні як різновид означення. Відокремлюється комами, якщо:
- стоїть після пояснювального слова, виражається іменником (здебільше власною назвою):
Навкруги чорне страшне море, безодня води і гніву. - стосується особового займенника:
Далеко за синім морем на чужій чужині гинули вони, безталанні шукачі щастя. - стоїть перед пояснювальним іменником і має відтінок обставини:
Чудовий піаніст, Лисенко надзвичайно точно й художньо передав твори Шопена, Шумана, Ліста. - приєднується словами або, на ім’я, на прізвище, родом, походженням, на ймення, так званий, як-от, а саме, тобто, або (тобто), чи (тобто), наприклад, зокрема, особливо та ін.:
Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на імення. - приєднується сполучником як і має відтінок причини. Таке відокремлення не залежить від місця прикладки в реченні:
Як сестра, схилилась над тобою невтомна подруга, сувора творчість.
Зверніть увагу! Не відокремлюються прикладки, які разом зі словом як указують на інші додаткові відтінки або мають значення «в ролі кого, чого»: Ліс зустрів мене як друга.
Відокремлені прикладки відділяються тире:
- якщо вони стоять у кінці речення й перед ними можна, не змінюючи змісту, вставити слова а саме:
У хаті є ще у нього дві дівчини — Домаха й Меланка. - якщо поширені прикладки уже мають у своєму складі розділові знаки:
Мати — ставна, смаглява гречанка, що була ніби старшою сестрою Ользі, — сама ув’язувала вузли, коли дівчата зайшли до хати.
Відокремлені додатки
Відокремлюються: додатки зі значенням включення, виключення або заміщення, що починаються словами крім, окрім, опріч, замість, за винятком, щодо, що ж до, часто, часом, завжди, особливо, навіть, хоч і:
Ви здійснюєте волю Батьківщини. Все відкиньте, все забудьте, крім неї, крім обов’язку.
Зверніть увагу! Деякі додатки з прийменником замість не відокремлюються:
- замість можна замістити прийменником за:
Шматочки мармуру на вулицях Помпеї колись служили замість ліхтарів (порівняйте: служили за ліхтарі); - якщо додаток можна замінити іншим:
Замість квіток шаблі, списи виблискують у долині (порівняйте: не квіти, а шаблі, списи виблискують у долині).
Відокремлені обставини
Відокремлюються обставини, якщо вони:
- виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій частині речення:
Сторож, несучи сніданок, стукнув дверима. - виражені одиничним дієприслівником і означають додаткову дію, причину, час, умову дії (якщо стоять перед присудком):
Повечерявши, полягали спати. - мають прийменники незважаючи на, починаючи з, кінчаючи:
Сікач, незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає.
Комами не відокремлюються:
- одиничні дієприслівники, що означають спосіб дії і своїм значенням близькі до прислівника:
Я був молодий, здоровий і міг працювати не втомлюючись. - обставини перед неповторюваними сполучниками і, та = і, або, чи, які з’єднують дві відокремлені обставини, виражені дієприслівниками або дієприслівниковими зворотами:
Хвилюючись і все ще не отямившись, солдат розповідав про себе. - дієприслівникові звороти фразеологічного типу:
Говорити не переводячи руху.
Бігти не чуючи ніг.
Тікати не пам’ятаючи себе.
Зверніть увагу! Обставини з прийменниками внаслідок, залежно від, у зв’язку з, згідно з, завдяки, відповідно до, на відміну від можуть відокремлюватися або не відокремлюватися залежно від ролі в реченні або бажання автора:
Отруйні опеньки, на відміну від їстівних, не мають на своїй ніжці білого кільця.
Відокремлені уточнювальні члени речення
Уточнювальні члени речення — такі, які доповнюють, характеризують інші члени речення, звужуючи, обмежуючи їх значення, уточнюючи кількість предметів або виділення із загальної маси. Відповідають на питання: а де саме? а коли саме? а як саме? а який саме? а що саме?:
Уранці, ще до схід сонця, Надійку збудив батько.
Уточнювальні члени речення в усному мовленні відокремлюються паузами, а на письмі — комами, рідше — тире:
Дніпро несе Тарасові здаля — з усіх усюд — поклони і привіти.
Відокремлюються уточнювальні члени речення, при яких стоять слова тобто, цебто, а саме, або = тобто, чи = тобто, наприклад, зокрема, у тому числі, особливо, навіть, хіба що, причому, мабуть. Такі слова від уточнюючих членів речення комою не відділяються:
Людям хотілося жити, тобто творити. Людині власно звикати до всього, в тім числі й до творів мистецтва.
