українська мова
15.02.2023р. Українська мова Гр. № 31 Урок № 29 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків:
Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Мовна стійкість як ключова риса національномовної особистості
Поняття «мовна стійкість» означає намір та поведінку особистості чи групи людей, спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою послуговується співрозмовник. На думку дослідників, головні джерела, що живлять мовну стійкість,— це національна традиція, національна свідомість і солідарність; національна культура; національний мир і співробітництво з іншими народами.
Україна проголосила, що будує правову демократичну державу. Для цього їй необхідні передовсім духовні, інтелектуальні особистості, високопрофесійні викладачі, політики, правники. Вміння говорити становить фундамент професіоналізму спеціаліста гуманітарного фаху. Проте й для представників професій, пов’язаних з технікою, це вміння є важливою професіограмою.
Уміння людини спілкуватися засобом слова зумовлюється загальною ерудицією, здібностями, самоосвітою, прагненням до самовдосконалення.
Мовна стійкість — намір та поведінка особистості чи групи людей спрямовані на послідовне, непохитне користування в щоденному спілкуванні певною мовою чи мовними засобами, незалежно від того, якою мовою послуговується співрозмовник.
Головні джерела, що живлять мовну стійкість:
·національна традиція,
·національна свідомість та солідарність,
·національна культура,
·національний мир і співробітництво з іншими народами.
На початку ХІХ ст. жоден слов’янський народ, за винятком росіян, не мав своєї держави. Тому проблема мовної стійкості стосувалася майже всіх словянських мов у різні періоди розвитку націй. Поляки, чехи, серби, болгари відродили і утвердили свою мову Українці відроджують свою мову дуже повільно Білоруси мають кризовий стан у відродженні білоруської мови(14 травня 1995 р. там було проведено референдум, на який винесли мовне питання у такому формулюванні: «Чи погоджуєтесь ви з наданням російській мові рівного статусу з білоруською?» 53,9% від загальної кількості виборців проголосували «за», і в Білорусі російська мова була оголошена другою державною. Дуже швидко після цього узаконена «рівність» двох мов призвела до майже повного витіснення білоруської мови з усіх сфер суспільного життя.) Як ви думаєте, чому така ситуація склалася саме в українців та білорусів?
Чинники, що сформували складну й унікальну мовну ситуацію в Україні
1. Співіснування й жорстка конкуренція з російською мовою при панівному становищі останньої, що є наслідком попередньої тривалої політики русифікації – неприхованої з боку царського та маскованої з боку радянського режимів.
2. Наявність численного російськомовного населення як один з визначальних факторів мовної ситуації. Фактор російської мови й російськомовного населення України постійно присутній у розрахунках певних політичних сил України.
Завдання:
1.Опрацювати матеріал підручника (стор.4 – 8)
2.Виконати вправу 6 (стор.8)
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
15.02.2023р. Українська мова Гр. № 31 Урок № 30 Викладач: Руденко Лідія Федорівна
Українська мова (рівень стандарту): підручник для 11 кл. О. П. Глазова. – Харків:
Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Прикметник. Відмінкові закінчення прикметників
Відмінювання прикметників
Прикметники, змінюючись за родами, відмінками й числами, відповідають на такі питання:
1) називний — який? яка? яке? які?;
2) родовий — якого? якої? якого? яких?;
3) давальний — якому? якій? якому? яким?;
4) знахідний — який? або якого? яку? яке? які? або яких?;
5) орудний — яким? якою? яким? якими? ;
6) місцевий — (на) якому? якій? якому? яких?
Усі прикметники відмінюються за одним зразком без винятків. Є лише невелика різниця у вживанні букв а, у, е, и та я, ю, є, і в закінченнях твердої і м’якої груп.
До твердої групи належать прикметники з основою на будь-який твердий приголосний: гарячий, чужий, короткий, зелений, братів, сестрин.
До м’якої групи належать прикметники з основою на м’який [нˊ]: синій, давній, ранній, пізній. Сюди належать також безкраїй, довговіїй, короткошиїй з основою на [й].
Нижче в таблиці наведено буквені (не звукові) закінчення прикметників за родами, числами і групами.
У роді прикметники мають такі самі закінчення, як і в чоловічому, за винятком лише називного й знахідного відмінків, де в середньому роді виступає закінчення -е (-є): зелене, синє.
Виконайте вправу :
Відновіть поетичні уривки з творів Ліни Костенко, утворивши прикметники від слів, поданих у дужках. Яким способом утворено прикметники?
Мені хтось душу тихо взяв за плечі —заговорив (Шопен) ноктюрн. Вона ледача (баба) дочка. (Калина) сопілка всю правду скаже голосом моїм. ти розкажи свою пригоду (вовк). (Вечір) сонце , якую за день! Поезія – це завжди неповторність,якийсь (безсмертя) дотик до душі. Тут на одному обеліску є навіть пошта (поле). Ти не дивись, що дівчинка (сум) ця. (Страх )слова, коли вони мовчать, коли вони зненацька причаїлись. Малює хмари (пурпур) якесь веселе чортеня. Любіть травинку, і тваринку, і сонце (завтра)дня.
Домашнє завдання:
1.Вивчити матеріал підручника (стор.9-12)
2. Вправа 9 (письмово)
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
