Українська література
14 .04.2020р.
Урок №47 Українська література . ІІ - й курс, гр.1
Українська література ( рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К.:Грамота, 2019.
Остап Вишня (Павло Губенко)
Тема: Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки. Відбиток у них тодішнього суспільства, літературно-мистецького середовища. Письменник і його час. «Письменники» , «Моя автобіографія»
Розповідь учителя
О.Вишні випало жити в пору великих соціальних зрушень, в період світлих надій і чорної розпуки, епохальних звершень і масового терору. Іронія літературної долі письменника в тому, що його унікальний сатиричний хист сягнув висоти в часи утвердження кривавої диктатури Сталіна, і проте саме йому, найталановитішому серед всіх українських сміхотворців, удалося вижити й дочекатися настання "відлиги", коли вперше за чверть віку з'явилися сприятливі умови для творчості. Можна тільки уявити: багато міг би зробити цей веселий геній, якби в період найвищого розквіту не зазнав нищівного удару і якби над ним майже до смерті не висів дамоклів меч берієвської інквізиції.
13 листопада 1889р. на хуторі Чечва, біля тихого містечка Груні, що на Полтавщині, в маєтку поміщиків фон Рот народився хлопчик Павло Губенко. Хоч народився хлопчик у поміщицькому маєтку, але не належав він ні до дворянського, ні до поміщицького роду, і вперше його голос пролунав не в розкішних хоромах, а в селянській білій хаті, де жив його батько Михайло Кіндратович Губенко – колишній солдат царської армії, а потім прикажчик у фон Ротів. Через шістнадцять літ після цієї події він не без лукавого усміху запише в щоденнику : "Я, такий собі Павлушка, селянський син, бігав без штанів по Груні на Полтавщині, бігав, ширяв картоплю, драв горобців, била мене мати віником і навіть горнятками череп'яними кидала в голову. Спасибі матері!"
У цій хаті крім Павла, народилося ще шістнадцять Губенків, і вже сама ця обставина змушувала батьків добре-таки сушити голову над одвічним і легким родинним питанням: як влаштувати дитину в школу, як звести кінці з кінцями, щоб дати їй освіту та вивести в люди. Ось як згадує про це Остап Вишня у творі "Думи мої, думи мої…":"Потім освіта. Розірвана освіта (перший учитель Іван Максимович Мовчан, старий дід – і він бив нас лінійкою по руках, а я б тепер, коли б мав змогу знайти цю лінійку, я б її поцілував… Потім з Павлушки вийшов Остап вишня. Письменник. Так як же я не буду вдячним за віник і за горнятко матері, за лінійку вчителеві І.М.Мовчанові. І я вдячний".
Тридцять п'ять років подарувала доля Остапу Вишні на творчу діяльність; з них третину йому випало прожити на засланні. Інша людина назавжди втратила б здатність сміятися, проте він знову прийшов до народу, що відродив письменника до нового життя.
Засвоєння знань з теорії літератури
Остап Вишня — письменник-гуморист. Упродовж життя написав близько двох з половиною тисяч творів: це гуморески, нариси, фейлетони, памфлети, мемуари, щоденник, переклади. Започаткував у літературі новий жанр — усмішку (різновид гумористичного оповідання, у якому оповідь про події була короткою, точною, дотепною і доброю). Провідна тема всієї творчості письменника: розвінчання недоліків людини і суспільства.
Оповідна манера усмішок Остапа Вишні дає йому змогу наблизитися до широкого кола уявних слухачів (читачів), оскільки імітує ситуацію безпосередньої розмови з ними. Такого «ефекту присутності» авторові допомагає досягти ціла система звертань, запитань оповідача до самого себе і до читачів, традиційних зачинів, іронічних порад, а також тверджень, визначень, доказів, натяків.
У своїй системі засобів комічного Остап Вишня важливу роль відводив іронічно перефразованим народним приказкам, прислів'ям, фразеологічним зворотам, переінакшеним уривкам казок, анекдотів, небилиць тощо. Мова його творів жива, вона насичена яскравими порівняннями (щуки, як човни-довбанки; качви тієї, як хмари, як тої ряски), дотепними приказками, влучними прислів'ями. Поєднуючи лексику різних стилів, вводячи в опис комічних ситуацій високопарні слова, автор підсилює комічний ефект.
Важливу стилістичну роль у творах Вишні відіграють діалектизми, архаїзми, професіоналізми, терміни. Для створення комічного автор вдається до контрастних зіставлень, яскравих метафор, гіпербол. Малюючи простих трудівників, застосовує жартівливі розмовні інтонації, та хоч і ставить своїх героїв у комічні ситуації, робить це з особливою теплотою, так що такі твори викликають у читача вогнистий сміх.
Зовсім інші засоби комічного вживає Остап Вишня, коли зображує бюрократів, хабарників, підлабузників, п'яниць. Тут панують нещадна сатира і дотепне висміювання. Письменник вдається до бурлескної лексики, лайливих, принизливих слів, вживає форми середнього роду замість чоловічого, тут лунають викривально-саркастичні інтонації. Те, що заслуговує на гнівний осуд, автор показує у перебільшено смішному вигляді. Гіперболізація, гротеск, іронія, контраст, свідоме зниження образів, самовикриття персонажів — такий різноманітний арсенал образотворчих засобів сатирика. Глибоко осягнувши закони комічного, письменник, однак, постійно шукав нових прийомів і засобів його творення. Остап Вишня не тільки розширив, а й збагатив жанрові різновиди памфлету, фейлетону, гуморески, нарису, створив особливий різновид фейлетону та гуморески — усмішку.
Робота з підручником: (стор. 9 – 100)
Схема розгляду біографії Остапа Вишні
- Чим характерна історична епоха, в яку жив письменник?
- Сім’я, в якій формувався і розвивався його внутрішній світ.
- Де, коли і яку освіту здобув?
- Роль книги в його самовихованні.
- Життєві віхи біографії (дати). Скласти опорний конспект у вигляді хронологічної таблиці.
- Люди, з якими спілкувався, дружив.
- Що любив і що ненавидів письменник? Громадянська активність.
- Творча праця письменника (жанрове багатство, публіцистика, переклади).
- Естетичний ідеал письменника (його уявлення про справедливий соціальний лад, гармонійно розвинену людину, стосунки між людьми).
- Життя письменника. Який поштовх воно дало мені для роздумів над своїм життям?
Аналіз прозового твору
- Жанр.
- Життєва основа.
- Тема.
- Проблематика.
- Особливості сюжету і композиції (експозиція, зав’язка, розвиток дії, кульмінація, розв’язка).
- Роль позасюжетних елементів (епіграф, авторські роздуми та відступи, присвята, описи, назва твору).
- Система образів.
- Провідна думка.
Повідомлення домашнього завдання
1.Опрацювати біографію О.Вишні.
2.Прочитати гуморески “Моя автобіографія”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”, усно зробити ідейно-художній аналіз твору за опорною схемою.
14.04.2020р.
Урок №48 Українська література . ІІ - й курс, гр.1
Українська література ( рівень стандарту) : підручник для 11 кл. закл. загальн. середн. освіти / Олександр Авраменко. – К.:Грамота, 2019.
Тема: Остап Вишня (Павло Губенко)
Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні. Пейзаж, портрет , характер людини, авторський голос, народні прикмети, прислів’я та приказкив усмішках. («Сом»).
ТЛ: усмішка.
Пояснення викладача
Як відомо, Остап Вишня був мисливцем. Щоденникові записи, спогади друзів свідчать, що для нього важливим був не сам процес полювання і навіть не його результат, а особлива атмосфера, яка панувала там. Не випадково «мисливські усмішки» з'явилися після виходу письменника на волю. У цих творах йому уже не потрібно було йти на компроміс із власною совістю, кривити душею, писав їх щиро та правдиво. В усмішках гармонійно поєднуються описи природи, змальовані майстерним почерком лірика, і анекдотичні розповіді, вміло передані вустами гумориста. Адже важко живеться людині, яка не має почуття гумору. Тому ми продовжуємо вивчати творчість не просто гумориста, а поета за станом душі.
Остап Вишня писав нариси, фейлетони, плідно працював як перекладач, але найбільше слави зазнав як гуморист і сатирик. Увів в українську літературу й утвердив у ній новий різновид гумористичного оповідання, що його сам же й назвав усмішкою.
Новому жанру Остап Вишня дав таке жартівливе значення: «Мені нове життя усміхається, і я йому усміхаюся! Через те й усмішки». Остап Вишня активно розвивав жанрові різновиди усмішки: усмішка-пародія, усмішка-жарт, усмішка-нарис, усмішка-мініатюра тощо.
Аналіз збірки «Мисливські усмішки»
У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи «Мисливських усмішок».
«Мисливські усмішки» є найбільш поетичними творами Остапа Вишні. Це справді ліричні вірші в прозі, які стоять в одному ряду із «Записками мисливця» Тургенєва, мисливськими етюдами та оповіданнями Лєскова і Пришвіна. «Мисливські усмішки» з повним правом можна називати лебединою піснею письменника.
Після війни Остап Вишня найчастіше вирушав на полювання з Максимом Рильським, якого називав Максимом Черешнею. Переважно вони поверталися зовсім без здобичі, бо не за нею і вирушали, але задоволені й щасливі, що відпочили, намилувалися краєвидами, нарозмовлялися з друзями й наслухалися різних побрехеньок. Девізом Остапа Вишні були промовисті слова: «Живіть, зайці». Цей девіз стосувався і М. Рильського, А. Малишка. Якщо ж і траплялося вполювати звірину, настрій був зіпсований і полювання перетворювалося на траур по убієнному. У центрі «Мисливських усмішок» стоять благородні, розумні, кмітливі люди. Це були щирі любителі й охоронці природи, які кохалися в пташинці і звіряті, деревці і квіточці. Остап Вишня приятелював з цими людьми.
Максим Рильський «По полях ми з Вишнею бродили»
По полях ми з Вишнею бродили
Восени, шукаючи зайців.
І бур'ян пожовклий, посивілий
Під ногами срібно хрупостів1.
Скільки доброти було в обличчі,
Скільки мудрості в очах було,
Як дивився приятелеві в вічі
Любий наш Михайлович Павло!
Ну, а вмів же бути і суворим
І безжальним бути Вишня міг.
Як назустріч чорним поговорам
Підіймав свій праведний батіг!
Без гучних прожив він декламацій,
А в душі поезія цвіла!
Друг людини, друг природи й праці,
Грізний ворог нечисті і зла!
Герої усмішок, здається, не полювали по-справжньому: найважливішим для них було відпочити від повсякденної метушні, помилуватися вечірніми зорями та світанковими ранками над тихими озерами. Художні компоненти «Мисливських усмішок»: дотеп, анекдот, пейзаж, портрет, пісня, авторський ліричний відступ, порівняння, епітети, персоніфікація, гіпербола. Усмішки «Відкриття охоти», «Заєць», «Лисиця», «Лось», «Ружжо», «Дикий кабан, або вепр», «Екіпіровка мисливця», «Як варити і їсти суп із дикої качки», «Сом» — ось далеко не повний перелік кращих творів цього циклу.
«Мисливські усмішки» — яскрава сторінка не тільки в багатогранній творчості Остапа Вишні, а й у всій українській сатирично-гумористичній літературі. Тематичний цикл усмішок: сільські, мисливські, закордонні, київські, кримські тощо.
Тематика творів Остапа Вишні
|
Суспільно-політичне життя |
Господарське життя |
Культурне життя |
|
? Антирелігійні ? Доля інших народів ? Хуліганство ? Ледарство ? Консерватизм ? Браконьєрство ? Безвідповідальність у родині |
? Українське село |
? Літературне ? Театральне |
|
«Вишневі усмішки кримські» «Українізуємось» «Вишневі усмішки закордонні» «Мисливські усмішки» |
«Вишневі усмішки сільські» «Лицем до села» «Мудрість колгоспна» |
«Вишневі усмішки театральні» «Літературні усмішки» |
Аналіз усмішки «Сом»
З великим замилуванням описує Остап Вишня природу — річку Оскіл, диких каченят: «Заплава річки Осколу, Де він у цьому місці розбивається на кілька нешироких рукавів, заросла густими очеретами, кугою, верболозом i густою, зеленою, соковитою травою. Як увійдеш, картуза не видко! Шумить заплава в травні та в червні...».
Письменник розповідає з гумором неймовірні бувальщини про сомів, їхні звички, про пригоди, що трапляються з рибалками. І хоч у цих пригодах чимало, м'яко кажучи, без перебільшень, це не заважає читачеві весело сміятися й дивуватися багатству та красі нашої рідної природи: «Інтересна риба сом! За царського режиму, як свідчать дореволюційні рибалки-письменники, сом важив до
«Паспорт» усмішки «Сом» 1953 р.
Літературний рід: епос.
Жанр: усмішка.
Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл і міг з'їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.
Головна ідея: виховання любові до природи, щирий захват красою рідної природи, неприхована залюбленість у неї.
Композиція: усмішка складається з чотирьох частин:
? у першій оповідач запрошує читача побувати на Осколі й помилуватися краєвидами цієї річки;
? у другій частині дід Панько застерігає бути обережним біля ковбані, у якій живе величезний сом;
? у третій частині йдеться про сома, який тягав за собою моторного човна;
? у четвертій герой-оповідач розповідає про те, чим живляться соми і як їх ловити.
«Мисливські усмішки» Остапа Вишні в українській літературі — явище унікальне. У них спостерігаємо оригінальний синтез народного анекдоту й пейзажної лірики. Ці пейзажі досить лаконічні. Одна-дві деталі, схоплені усміхненим поглядом, так доречно вкраплюються в текст оповіді, що без них не можна уявити ні загального тла полювання, ні відповідного настрою.
Усмішка «Сом» починається із запрошення побувати «на річці на Осколі», ніби спонукаючи читача до довірливої розмови. Оповідач перейнятий щирим захватом від краси довколишнього світу — своєрідної ідилії гармонійного поєднання людини й природи. Мова мальовничого пейзажного опису чарівних місць лагідна, ніжна. Такий ліризм посилюється змалюванням появи на річковому плесі сім'ї чирят: матері й «манісіньких чиряточок», а далі — «качка-крижень з криженятами», легесенькі «болотяні курочки». Усе тут рухається, міниться барвами, звуками, з-поміж яких пробиваються дівочі «різні чудові пісні». Створюється враження від великого живого рухливого організму, яким є природа і в якому все взаємопов'язане, а людина — її невід'ємна частка. Від лагідних описів оповідач плавно переходить до перестороги небезпеки (вустами діда Панька) — наприклад, про «велику ковбаню», у яку може і «дзвіниця пірнути». Далі дід розповідає якусь неймовірну історію, яка відбулася «ще за панів» з величезним сомом, який проковтнув і гусака, і собаку панського, і навіть «парового катера». Ця історія змінюється наступною, знову про сома, її розповідає вже «дуже заядлий і дуже справедливий рибалка», й акценти тут інакші — про те, який сом сильний і могутній. Нарешті, картина остання, завершальна, — у цій історії образ сома цілком реалістичний, приземлений — на перший погляд, вона нагадує своєрідну інструкцію з риболовлі сомів. Мабуть, нею можна було б і скористатися, якби не наявний тут відвертий гумор, насмішка з довірливого читача, знову гіперболізація образів і прикметні фантастичні деталі (наприклад, у череві сома може виявитися копчена ковбаса, варений рак і пара «цілісіньких шпротів»). Як бачимо, у цій усмішці акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, описи комічних і фантастичних ситуацій. І скрізь є «всюдисущий автор» — усміхнений, іронічний, проникливий. Він кидає одну-дві деталі й мовби спостерігає реакцію читача. Є його щирий захват красою рідної природи, неприхована любов до неї, відчуття казки з дитинства, святковості.
Домашнє завдання :
- Прочитати усмішку «Сом».
- Вивчити матеріал , поданий вище.
- Виконати тестові завдання.
Остап Вишня. Життя та творчість
Тести
1. Визначте прізвище Остапа Вишні при народженні:
А) Фітільов; Б) Губенко; В) Лозов’ягін; Г) Очерет.
2. Остап Вишня ввів у літературу жанр:
А) фейлетону; Б) усмішки; фейлетону; В) сатиричного оповідання; Г) анекдоту.
3. Укажіть назву першого сатиричного твору Остапа Вишні:
А) «Демократичні реформи Денікіна»; Б) «Мисливські усмішки»; В) «Зенітка»; Г) «Моя автобіографія».
4. Під яким псевдонімом було опубліковано перший твір письменника?
А) Павло Губенко; Б) Павло Гуморист; В) Павло Грунський; Г) Остап Вишня.
5.Визначте жанр твору «Моя автобіографія»:
А) фейлетон; Б) усмішка; В) автобіографічне оповідання; Г) легенда .
6. Визначте, котра з назв збірок за авторством Остапа Вишні є помилковою?
А) «Вишневі усмішки сільські»; Б) «Вишневі усмішки закордонні»; В) «Вишневі усмішки українські»;
Г) «Вишневі усмішки театральні»; Д) «Вишневі усмішки кооперативні».
7. Згадаємо «Мисливських усмішках» за авторством Остапа Вишні. В цьому завданні вам необхідно визначити ким постає їх оповідач?
А) Вправним мисливцем; Б) любителем природи; В) самозаглибленим митцем, що шукає натхнення в мистецтві;
Г) вправним кухарем; Д) талановитим письменником.
8. До жанрових ознак усмішки належать
А поєднання побутових замальовок, жанрових сценок з авторськими відступами, лаконізм, дотепність
Б яскраво виражена мораль, зображення великого проміжку часу, висміювання вад суспільства
В динамічний сюжет, несподівана розв’язка, психологізм, потужний ліричний струмінь, пейзажі
Г наявність кількох сюжетних ліній, авторські відступи, дотепність, лаконізм, елементи фантастичного
9. Що не є характерним для творчого стилю Остапа Вишні?
А) Дотепність; Б) поєднання різних лексичних шарів і стилів у межах одного твору;
В) колоритні діалоги як засіб характеристики персонажів; Г) застосування прийому з кінематографа «напливу»;
Д) використання яскравих пейзажів.
10. Велику ковбаню в річці герой-оповідач («Сом») вимірює
А панським собакою Б великим сомом В паровим катером Г дзвіницею з хрестом
11. Розмістіть етапи життя Остапа Вишні в правильному хронологічному порядку:
А) Остап Вишня — один з організаторів «Політфронту».
Б) Навчання на історико-філологічному факультеті Київського університету.
В) Вихід усмішки «Зенітка».
Г) Відбування терміну ув’язнення в Чиб’ю.
Д) Робота фельдшером у київській залізничній лікарні.
12. Установіть відповідність між цитатою і назвою літературного твору (героєм):
1) «Якось-то воно буде»
2) «Я з нею (технікою) так напрактикувався, що ніяка війна мені ані під шапку»
3) «Потім купив портфеля — зробився вже справжнім солідним письменником»
4) «Біля Боришполя, на озерах, качви тієї, ну, як хмари! Повірите, як випливуть, ну як тої ряски!»
А) «Зенітка» (Дід Свирид) Б) «Моя автобіографія» (оповідач) В) «Як варити і їсти суп із дикої качки»
Г) «Відкриття охоти» Д) «Чухраїнці».
