A A A K K K
для людей з порушеннями зору
Авдіївське професійно-технічне училище

історія України

Дата: 02.02.2023 12:52
Кількість переглядів: 59

02.02.2023р.    Група №2    Історія України  Урок № 21 - 22    Викладач: Руденко Лідія Федорівна                                                                                                             
Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова ...
https://uahistory.co › pidruchniki › ukraine-history-10-

Тема:   Рух Опору в Україні в роки війни
Опрацювати матеріал за посиланням: 
https://uahistory.co/pidruchniki/ukraine-history-10-class-2018-byrneiko-standard-level/48.php
Дати відповіді на запитання:
1) Які течії українського визвольного руху сформувалися під час Другої світової війни?
2) Коли в умовах німецької окупації було відновлено українську державність?
3) Як українське населення сприймало діяльність націоналістичного підпілля?
Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма
§ 43. Рух Опору на українських землях
.

Тема: Бойові дії в 1942–1944 рр. в Україні. Закінчення Другої світової війни
Підручник з Історії України. 10 клас. Бурнейко - Нова програма
§ 44. Бойові дії 1942-1944 рр. на території України.
1. Початок звільнення України від німецьких окупантів. Битва за Дніпро.
Невдовзі після контрнаступу радянських військ під Сталінградом (листопад 1942 р. - лютий 1943 р.) розпочалося визволення території України. Першим населеним пунктом, звільненим від окупантів, стало с. Півнівка Ворошиловградської (нині Луганської) області. 18 грудня 1942 р. сюди увійшли війська Південно-Західного фронту. Корінний перелом у німецько-радянській війні настав після битви на Курській дузі (5 липня-23 серпня 1943 р.), що забезпечило сприятливі умови для розгортання загального стратегічного наступу Червоної армії. І хоча бої за Донбас тривали ще у січні-березні, його остаточне визволення відбулося саме після Курської битви. 22 вересня 1943 р. Донбас було звільнено. Протягом серпня-вересня того ж року від німців також було очищено усю Лівобережну Україну. Радянські війська підійшли до Києва 700-кілометровою смугою від Лоєва до Запоріжжя.
Передбачаючи криваву сутичку не на життя, а на смерть, у серпні 1943 р. гітлерівці розпочали будівництво «Східного валу» — лінії укріплень уздовж річок Дніпро та Молочна. Натомість Червона армія до кінця вересня підготувала понад 20 плацдармів на західному березі Дніпра, тобто територій, де радянська влада зосередила війська та бойову техніку для визволення Києва і Правобережної України. Форсування Дніпра розпочали майже одночасно у кількох місцях: біля Києва — війська 1-го Українського (колишнього Воронезького) фронту, біля Черкас — війська 2-го Українського (колишнього Степового) фронту, біля Дніпропетровська (нині Дніпро) — війська 3-го Українського (колишнього Південно-Західного) фронту, в напрямку Кримського півострова — війська 4-го Українського (колишнього Південного) фронту.
Наступ на Київ розпочався з Букринського плацдарму, за 80 км південніше від Києва. Проте Вермахт тримав міцну оборону, зосередивши тут 10 дивізій, 5 з яких — танкові. Тоді радянське командування вдалося до хитрого маневру. Вночі, потайки від німців, кілька дивізій повернулися на лівий берег Дніпра, піднялися за 110 км на північ від Києва, а звідти знову перейшли на правий берег Дніпра на Лютізький плацдарм. 1 листопада 1943 р. радянські війська розпочали одночасний наступ з Букринського та Лютізького плацдармів, а 6 листопада 1943 р. увійшли до Києва. Під час форсування Дніпра та Київської наступальної операції загинуло 417 тис. радянських воїнів, а з урахуванням чорносвитників — не менше 800 тис. осіб. Відтак, «битва за Київ» стала однією з найкривавіших воєнних операцій Другої світової війни. Чорносвитниками називали піхотні підрозділи Червоної армії, сформовані з місцевого населення окупованих територій відразу після їхнього звільнення. Такі піхотинці не мали ні належної амуніції, ні зброї. По суті, вони були «гарматним м’ясом» при наступі Червоної армії. Політруки і командири виправдовували цей злочин так: «Поки ми кров проливали у боротьбі з ворогом, ви відсиджувалися, тож тепер змийте власною кров’ю провину окупації». Навіть німці так не ставилися до слов’ян, які воювали в підрозділах Третього Рейху і яких вони вважали нижчою расою. Отже, на зміну німецьким окупантам приходили радянські — ще жорстокіші.
Провина окупації, змита кров’ю
1. Коли й завдяки чому розпочалося визволення України?
2. Чому німці будували «східний вал», а Червона армія створювала плацдарми?
3. Коли і якою ціною було звільнено Київ?
Мовою джерела. Запис у «Щоденнику» Олександра Довженка від 28 листопада 1943 р.:
«Сьогодні В. Шкловський розказав мені, що в боях загибає множество мобілізованих на Україні звільнених громадян. їх звуть, здається, чорносвитками. Вони воюють у домашній одежі, без жодної підготовки, як штрафні. На них дивляться як на винуватих. «Один генерал дивився на них у бою і плакав», — розповідав мені Віктор».
Домашнє завдання:
§ 44. Бойові дії 1942-1944 рр. на території України.  Конспект (коротко основне)
2. Поясніть значення понять: «Східний вал», плацдарм, чорносвитники. 
 Надіслати за електронною адресою:  lidiyarudenko789@gmail.com    вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)  


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було підтверджено

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень