Українська література
24.11 .2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 13) Викладач: Руденко Л.Ф.
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.
Переглянути матеріал за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=zsB2sn-KJYQ
Паспорт твору
Рід: ___________________________________________________________
Жанр:__________________________________________________________
Тема: __________________________________________________________
Головна ідея:____________________________________________________
Головна проблема: _______________________________________________
Проблематика твору:
1._______________
2._______________
3.________________
4.________________
5.________________
2. Метод "Незакінчене речення".
1. Драматична поема – це
2. Жанр твору "Лісова пісня" Лесі Українки - це ...
3. Драма - феєрія це
4. В основу "Лісової пісні" лягли спогади...
5. Твір за структурою має... (пролог та три дії).
6. До світу міфологічних істот належать...
7. До світу людей належать ...
"Лісову пісню" не можна ні читати, ні осмислювати похапцем, бо десь на узбіччі залишаться непомічені справжні золоті розписи. Хочеться, щоб цей твір не лише збагатив кожного духовно, а й спонукав замислитись над людськими цінностями і своїм життям.
«Лісова пісня» вражає нас красою мрії, глибиною думки, музикою мови. Вона відкриває перед нами чари Полісся у шумах і тінях лісових, у веселкових барвах квітів, у зітханні вітру, гомоні весняної ночі, у буйних силах природи. Це пісня пісень не лише Лесі Українки, а й усієї української драматургії. Жагуча й пристрасна пісня про велику любов і жорстоку зраду.
- У чому полягає особливість сюжетної організації драми «Лісова пісня»?
(У творі наявні дві кульмінаційні вершини, тому що після першої кульмінації події не йдуть на спад).
Зав’язка пробудження Мавки
Розвиток дії кохання Мавки й Лукаша; зрада Лукаша
Передкульмінація смерть Мавки
Кульмінація Мавка перетворюється на вербу
Розв’язка смерть Лукаша
Персонажі твору поділяються на 2 групи:
1.Люди – Лукаш, Килина, дядько Лев, Лукашева мати.
2.Міфічні істоти – Мавка, Лісовик, Водяник, Русалки, Перелесник, «Той, що в скелі сидить», «Той, що греблі рве», Потерчата та інші)
Образ Мавки є символом ідеальної, гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, пізнає світ через своє «я», живе любов’ю до людини і здатна на самопожертву в ім’я людини, вона має «в серці те, що не вмирає». Отже, Мавка є втіленням всього доброго, гарного, світлого, є втіленням вимріяного щастя.
- Яким чином у драмі розкривається внутрішня роздвоєність духовних поривань Лукаша, його вагання між мрією й буденщиною, між поезією й прозою життя.
Лукаш — ще зовсім молодий, гарний, чорнобривий, стрункий парубок. Ніжний спів його сопілки порушив лісову тишу й сповнив ліс світлом і теплом. Почувши його мелодію, уся природа пробудилася, неначе при сході сонця.
У весняному лісі Лукаш зустрівся з лісовою красунею Мавкою. Спалахнуло перше кохання молодих сердець, і від їхнього щастя забуяло все довкола.
Спочатку Лукашеве кохання було палким і щирим: він захоплюється вродою Мавки, захищає її від переслідувань Перелесника, кидається в ніч за світлячками, щоб прикрасити ними розкішні коси коханої. Але все це швидко минає Любов Лукаша не витримує перевірки буденщиною, і він врешті-решт погоджується на шлюб із моторною вдовою Килиною, яку підшукала йому мати. Така пасивність парубка цілком відповідає добре знайомим Лесі Українці звичаям поліського села, де за жениха все вирішували його батьки.
Не маючи вольового характеру, Лукаш легко піддається впливові обставин. Він намагається виправдатися перед зрадженою ним Мавкою)
Найбільша біда Лукаша в тому, що він сам не розуміє, який має творчий дар — його гра на сопілці нікого не залишає байдужим.
Поряд із змінами у поведінці Лукаша змінюється і його мова: із лагідної й поетичної вона стає різкою, навіть брутальною: «Ай дай спокій! Не маю часу»,— кидає він засмученій Мавці, яку занапастив.
- Як за допомогою образів матері Лукаша й Килини письменниця зображує їх духовне обмеження, дисгармонію з природою?
Мати Лукашева - рідна сестра Лева. Вона, вдова, бажаючи своєму синові щастя, стала рабинею загальноприйнятої, породженої суспільством думки про власність як про єдине щастя.
Ця ж біда спіткала й Килину. Залишившись вдовою з вдома дітьми, вона піклувалась перш за все про те, як їх нагадувати, одягнути, як утвердити для них "авторитет" серед людей. І в погоні хоч за якими-небудь матеріальними статками, за найнеобхіднішим для існування своїх дітей вона також загубила свої духовні скарби, а може. навіть не змогла їх і придбати за тієї безперервної турботою про хліб насущний.)
Записати риси характеру Мавки та Килини.
Мавка Килина
1.Міфічна істота 1. Молода вдовиця
2.Романтична 2. Заздрісна
3.Волелюбна 3. Хазяйновита
4.Гармонійна 4. Хитра й підступна
5.Щира 5. Жадібна
6.Вірна 6. Бідність духовного світу
7.Добра та чемна 7. Прагнення до збагачення
8.Благородна натура 8. Дріб’язкова та нещира
Дядько Лев.Леся Українка писала цей образ з реального волинського селянина Лева Скулинського з с. Немічного. Дядька Лева поважають всі, прислухаються до його порад. Він багато знає і має великий життєвий досвід. Він людина честі, йому вірять як реальні, так і казкові образи. Таку повагу він заслужив тим, що був людиною слова, порядною і мудрою.
Дядько Лев "дуже добрий з виду", у нього "довге волосся білими хвилями спускається на плечі з-під сивої шапки-рогатки", на ньому світлий, ясно-сивого кольору полотняний одяг, що свідчить і про високий естетичний смак тих, хто цей одяг робив, і про високий естетичний смак тих, хто його носить. Змальований світлими фарбами зовнішність дядька Лева гармоніює з душевною його красою та з ніжною красою лісового куточка.
В образі дядька Лева Леся Українка втілила мудру, із знанням законів природи людину, яка уміла використовувати дари природи, бо жила й діяла у злагоді з її законами. Дядько Лев — це духовно багата особистість, образ, що символізує велич і красу нашого народу.
. Людина – це унікальна істота, яка суттєво відрізняється від усіх інших створінь, адже їй не достатньо просто жити, вона мусить розуміти для чого вона живе. Достоєвський з цього приводу казав наступне: «Бо таємниця людського буття не в тому, щоб лише жити, а в тому, для чого жити. Без твердого уявлення собі, для чого їй жити, людина не погодиться жити і швидше знищить себе, ніж залишиться на землі…»
Останній монолог Мавки.
"О, не журися за тіло!
Ясним, вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.
Легкий, пухкий попілець
ляже, вернувшися, в рідну землицю, —
стане початком тоді мій кінець.
Будуть приходити люди,
вбогі й багаті, веселі й сумні,
радощі й тугу нестимуть мені,
їм промовляти душа моя буде.
Я обізвуся до них
шелестом тихим вербової гілки,
голосом ніжним тонкої сопілки,
смутними росами з вітів моїх.
Я їм тоді проспіваю
все, що колись ти для мене співав,
ще як напровесні тут вигравав,
мрії збираючи в гаю..
Грай же, коханий, благаю!"
Завдання:
1.Законспектувати наданий матеріал.
2. Останній монолог Мавки вивчити напам’ять
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
24.11.2022р. Українська література. Гр.№31 (Урок № 14) Викладач: Руденко Л.Ф.
Українська література (рівень стандарту) : підруч. Для 10 класу закл. заг. серед. освіти /
О.І. Борзенко, О.В. Лобусова. – Харків : Вид-во «Ранок», 2018.
Тема: Природа і людина у творі. Неоромантичне ствердження духовної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями особистості, дійсністю і мрією.
Твір Лесі Українки «Лісова пісня» присвячено проблемі хибного протистояння людини і природи, протиборству високих поривів людської душі з болотом буденного існування.
Лукаш і Мавка — образи, які втілюють уявлення Лесі Українки про людину з її непослідовними поривами до духовно красивого життя. Обидва персонажі мають риси вимріяної поетесою гармонійної людини — пристрасної, щирої, здатної відверто виявляти свої почуття і жити в злагоді з природою.
Лише природа, на думку Лесі Українки, може навчити людей, як жити вільним, красивим, духовно багатим життям. Донька лісу Мавка і селянський син Лукаш знаходять щастя у сильному і справжньому коханні. Та Лукашеве щастя недовге: він був щасливий, поки жив тим, про що його душа співала «виразно-щиро голосом сопілки». Коли ж пішов проти природи, то зрештою втратив радість, любов, навіть людську подобу.
Лукаш помирає. Людина програє у безглуздому двобої з природою. Хто винен у цьому? Лукаш мав дар, на який не зважали інші люди, який не усвідомлював навіть сам, і тільки дитя природи Мавка змогла той дар оцінити:
Я тебе за те люблю найбільше,
Чого ти сам в собі не розумієш…
Цей дар — музика, мистецтво, творчість, з яких виросло їхнє кохання. Але хлопець занедбав свій талант, свою душу задля дріб’язкових інтересів. Зрада Лукаша — це передусім зрада самого себе. Саме тому Леся Українка застерігає: відчуження людини від природи руйнує її душу.
Мавка почувається самотньою серед своєї лісової рідні, бо відчуває байдуже ставлення до себе: нікому немає діла до неї, ніхто не цікавиться її почуттями. Світ природи бездушний. Розуміння цього приходить до Мавки разом із коханням, під впливом якого у героїні народжується душа, розкриваються її очі на навколишній світ. Тепер Мавка починає усвідомлювати, що не може залишатися часточкою бездушної природи і жити лише для себе. Вона хоче жити для коханої людини. Поява душі змінює Мавку.
Композиція твору відповідає часовому простору дії драми, що відбувається упродовж року (весна, літо, осінь, зима). Спробуємо прослідкувати, як зі зміною стану природи змінюються наші герої.
У пролозі окреслюється місце драми: густий предковічний ліс на Волині. Посеред лісу простора галявина з плакучою березою і з великим крислатим дубом. Тиховодне лісове озеро оточене густим очеретом та рогозом, вкрите ряскою, лататтям.
Події у творі розпочинаються навесні. З чим асоціюється весна? (Пробудження, розквіт, початок нового, кохання, радість, сонце, зелень тощо.)
Рання весна, природа ще спить, але у всьому відчувається чекання якогось поштовху, щоб відбулося чудесне пробудження. І ось звучить голос Лукашевої сопілки — «ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається все в лісі». Прокидається лісова красуня Мавка, і їй здається, що «весна ще так ніколи не співала, як тепер».
Події другої дії відбуваються пізнім літом. «На темнім матовім листі в гаю де-не-де видніє осіння прозолоть. На галяві вже збудовано хату, засаджено городець. На одній нивці пшениця, на другій — жито…». Такі зміни відбулися у природі, за цей час змінилися і Мавка з Лукашем. Послухаємо їхню розмову та поміркуємо про зміни, які відбулися у стосунках героїв.
Природа у третій дії зовсім не така, як у двох попередніх — вона непривітна, ворожа до людини. «Хмарна, вітряна осіння ніч. Останній жовтий відблиск місяця гасне в хаосі голого верховіття. Стогнуть пугачі, регочуть сови. Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається. Настає тиша.
Починається хворе світання пізньої осені. Безлистий ліс ледве мріє проти попелястого неба чорною щетиною, а долі по узліссі снується розтріпаний морок».
Лукаш не зміг «своїм життям до себе дорівнятись», тобто не зрозумів, у чому його поклик, щастя, що наймиліше і найдорожче у житті, і перетворився на вовкулаку. Мавка потрапляє до «Того, що в скалі сидить». Проте, пройшовши муки забуття, втративши свій чарівний образ, повертає Лукашеві людську подобу.
Завдання:
1. законспектувати наданий матеріал
2.Опрацювати матеріал підручника ( стор.198 – 203)
Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)
