Історія України

Дата: 07.11.2022 15:05

Кількість переглядів: 38

08.11.22р. Історія України. Група 21. Урок № 11 Викладач: Руденко Лідія Федорівна

Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Гісем

Історія України 11 клас Гісем 2019 станд - shkola-in-ua

https://shkola.in.ua › 1786-istoriia-ukrainy-11-klas-hise..

Тема: Початок перебудови в СРСР . Чорнобильська катастрофа .

Чорнобильська катастрофа

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 р. відбулася аварія на Чорнобильській АЕС, яку вважають найбільшою екологічною катастрофою в історії людства. Під час підготовки до планових ремонтних робіт на четвертому енергоблоці стався вибух, обвалилися дах і стіни реакторного відділення, що в цілому призвело до викиду радіоактивних речовин в атмосферу. За підрахунками спеціалістів, аварія на Чорнобильській АЕС за викидом радіоактивних речовин у 90 разів перевищувала вибух атомної бомби у Хіросимі в 1945 р.

1 травня 1986 р. в центрі Києва

Проте інформацію про катастрофу ретельно приховували від населення. Перші попередження про шкідливість радіоактивних викидів з’явилися лише на дев’ятий день після аварії.

Документи розповідають

Повідомлення про аварію на Чорнобильській АЕС від Ради Міністрів СРСР (1 травня 1986 р.)

На Чорнобильській атомній електростанції тривають роботи по ліквідації наслідків аварії, яка сталася. У результаті вжитих заходів за минулу добу виділення радіоактивних речовин зменшилося, рівень радіації в районі АЕС і в селищі станції знизився.

Здійснювані спеціалістами з допомогою контрольної апаратури вимірювання свідчать про те, що реактор перебуває в заглушеному стані.

Розгорнуто роботи по очистці забруднених ділянок прилеглої місцевості, до їх виконання залучено спеціалізовані підрозділи, оснащені необхідною сучасною технікою та ефективними засобами. Деякі агентства на Заході поширюють чутки про те, що нібито при аварії на АЕС загинули тисячі людей. Як уже повідомлялося, фактично загинули 2 чоловіка, госпіталізовано всього 197, з них 49 залишили госпіталь після обстеження. Робота підприємств, колгоспів, радгоспів і установ іде нормально.

Які факти про аварію наводяться в документі?
Який висновок на підставі аналізу джерела можна зробити: ситуація на АЕС висвітлювалася такою, як вона була, чи реальні факти приховувалися?

Евакуація дітей із Києва. Кінець квітня - початок травня 1986 р.

За наполяганням М. Горбачова, котрий погрожував В. Щербицькому виключенням з партії, відбулася першотравнева демонстрація, хоча рівень радіації у місті значно перевищував норму і зростав. Лише під тиском урядів сусідніх країн, де також зафіксували зростання радіації у повітрі, керівництво країни відверто заговорило про те, що відбулося в Чорнобилі.

Екологічні наслідки Чорнобильської катастрофи оцінити важко. Від аварії постраждала приблизно 1/12 території республіки, відбулося небачене забруднення біосфери. В Україні з’явилася 30-кілометрова «зона відчуження», життя в якій без ризику для здоров’я неможливе. Обов’язковому відселенню підлягали 92, добровільному — 835 населених пунктів. У перші дев’ять років після аварії 125 тис. учасників ліквідації її наслідків померли від хвороб, пов’язаних з радіаційним опроміненням. Усього постраждалими від Чорнобильської катастрофи в республіці вважаються 3,2 млн осіб, серед яких понад 1 млн дітей. Унаслідок аварії у біосферу потрапили 450 видів небезпечних для всього живого радіоактивних речовин, руйнівний вплив яких на генофонд українського народу триватиме декілька століть.

Завдання:

1.Законспектувати наданий матеріал.

2. Дати посьмово відповіді на 1, 3, 5 питання

1. Що таке «перебудова»? Коли вона розпочалася?
2. Охарактеризуйте перші заходи «перебудови» в республіці.
3. Коли сталася Чорнобильська катастрофа? Як вона вплинула на ситуацію в Україні?
4. У чому полягало поглиблення «перебудови»? Чим були зумовлені зміни в концепції «перебудови»?
5. Коли відбувся шахтарський страйк? Як вплинуло на суспільно-політичну ситуацію в республіці розгортання страйкового руху?
6. Що таке «гласність»?

Завдання надіслати : lidiyarudenko789@gmail.com вказати своє прізвище, номер групи, назву предмета і номер уроку (не на полях!)

08.11.22р. Історія України. Група 21. Урок № 12 Викладач: Руденко Лідія Федорівна

Історія України. Рівень стандарту. 11 клас. Гісем

Історія України 11 клас Гісем 2019 станд - shkola-in-ua

https://shkola.in.ua › 1786-istoriia-ukrainy-11-klas-hise..

Тема: Зміни в ідеології та суспільному житті періоду перебудови

://www.youtube.com/watch?v=ntDKz6WTxf4. .

ПЕРЕБУДОВА в СРСР 1985–1991 – політ. і екон. реформи, здійснені після приходу до влади в березні 1985 М.Горбачова. Метою реформ було подолання кризи, викликаної зростаючою неефективністю тоталітарної політ. системи й відповідної їй директивної економіки в умовах постіндустріального суспільства. Реформаторська частина компартійно-рад. еліти сподівалася шляхом здійснюваних із Кремля перетворень подолати кризу, посилити темпи екон. розвитку і зберегти за СРСР статус наддержави на міжнар. арені. Однак радикальні перетворення М.Горбачова показали принципову нереформованість ленінсько-сталінського соціалізму. Здійснювана бюрократичними засобами перебудова переросла в революцію. Неочікуваний реформаторами саморозпад держ. ладу супроводжувався могутнім спалахом національно-визвол. руху. Під тиском "неформальних" орг-цій, які виникли завдяки лібералізації режиму, респ. компартійно-рад. номенклатура почала власну політ. гру, і загальносоюзний центр втратив контроль за становищем у країні.

Перший етап П. охоплював 1985–86 і проходив під офіц. гаслом "Більше соціалізму!" У квітні 1985 пленум ЦК КПРС висунув концепцію прискорення соціально-екон. розвитку, а в березні 1986 ХХVII з'їзд КПРС затвердив розроблені командою нового голови РМ СРСР М.Рижкова "Основні напрями економічного і соціального розвитку СРСР на 1986–1990 роки і на період до 2000 року".

Політика П. була задумана як типова в історії Росії "революція зверху". Характеризуючи її, М.Горбачов підкреслював: "Маються на увазі глибокі, революційні за суттю перетворення, які здійснюються з ініціативи самої влади". Долаючи опір консерваторів, які не бажали змін, М.Горбачов зробив ставку на примусову зміну поколінь у вищому кер-ві. На першому етапі П. склад політбюро ЦК КПРС був оновлений на ²/₃, відбулася заміна 60% секретарів обкомів і 40% членів ЦК КПРС. Одночасно в країні запроваджувалася гласність – своєрідний перехідний стан від мовчазного однодумства до свободи слова. У вересні 1986 Головліт СРСР видав наказ, який давав вказівку цензорам зосередитися на питаннях, пов'язаних з охороною державної і військової таємниць у друкованих виданнях, та інформувати парт. органи тільки про істотні порушення в ідеологічній сфері. Коли спроби забезпечити більш динамічний розвиток економіки провалилися, гасло "прискорення" випало з пропагандистського арсеналу.

Другий етап П. (1987–88) відбувався під гаслом "Більше демократії!" На січневому (1987) пленумі ЦК КПРС в остаточний текст доповіді М.Горбачова після тривалої боротьби у "верхах" було включене положення про те, що вибори керівних органів по всій парт. вертикалі мають бути альтернативними. Не менш революційними були положення про необхідність відмови парт. органів від управлінських функцій, перетворення рад на справжні органи влади, проведення виборів у ради на альтернативній основі. Реформатори брали курс на оновлення всієї компартійно-рад. вертикалі з тим, щоб керівні кадри відчували залежність від виборців, а не від керівників вищих інстанцій. Ідеї, висловлені на січневому (1987) пленумі ЦК КПРС, розвинула XIX конференція КПРС, що відбулася в червні–липні 1988. Схвалена конференцією конституційна реформа в СРСР 1988 була законодавчо оформлена на позачерговій сесії ВР СРСР в грудні 1988. Громадяни мали обирати нар. депутатів, а вже вони – Верховну Раду СРСР.

Третій і останній етап П. охопив 1989–91. "Ініціатива верхів" не зімкнулася, як сподівався на це М.Горбачов, із масовим рухом знизу. Неконтрольовані компарт. апаратом вибори в органи держ. управління змінили обличчя політ. режиму. Відокремлення КПРС від рад перетворювало її з держ. структури на звичайну політ. партію. Випаровування компарт. диктатури приводило до припинення панування держави над громадянами, тобто до суверенізації сусп-ва.

У березні 1989 пройшли перші вільні вибори нар. депутатів СРСР. В УРСР у третині виборних округів було висунуто, як і раніше, по одному кандидату. Там, де на одне місце претендували кілька кандидатів, далеко не скрізь парт. функціонер випередив суперника.

Перший з'їзд нар. депутатів СРСР, що відбувся в Москві в травні 1989, обрав постійно діючий орган вищої законодавчої влади – ВР СРСР. Головою Верховної Ради голосами 2123 депутатів (проти 87) був обраний ген. секретар ЦК КПРС М.Горбачов, який перебував на вершині своєї популярності. Уперше з 1920-х рр. в СРСР з'явилася легальна опозиція – Міжрегіональна депутатська група. До складу групи, яку очолили Ю.Афанасьєв, Б.Єльцин і А.Сахаров, входило до 20% укр. депутатів. У липні 1989 Міжрегіональна депутатська група озвучила свої вимоги: визнання приватної власності, у т. ч. на землю, децентралізація влади, екон. самостійність республік, досягнення республіками реального суверенітету.

Вагомим здобутком П. була поява "неформальних" орг-цій. У вересні 1989 в Києві відбувся установчий з'їзд Народного руху України. Тоді ж за порадою М.Горбачова подав у відставку 1-й секретар ЦК КПУ В.Щербицький.

Восени 1989 Верховна Рада УРСР внесла поправки до закону про вибори. Новий закон не дозволяв обрання ¹/₃ депутатів поза виборчими округами і обрання парламенту з'їздом нар. депутатів, як це було в СРСР і РРФСР. Передбачалися прямі й рівні вибори з висуванням довільної кількості кандидатів у депутати, забезпечувався реальний контроль з боку громадськості за підрахунком голосів. Вибори відбулися в березні 1990 і дали абсолютну перевагу депутатам-комуністам. Однак у самій КПУ почав міцніти прошарок суверен-комуністів. У ВР УРСР оформилися парламентська більшість і опозиційна меншість ("Народна рада"). Діючи в унісон, вони 16 липня 1990 прийняли Декларацію про державний суверенітет України, а 24 серпня 1991 – Акт проголошення незалежності України.