фізична культура та спорт
Тема: Футбол
1)Які спеціальні вправи футболісту для розвитку швидкості, спритності та координації рухів.
Характеристика спритності, як основна якість на уроці футболу.
Спритність — це здатність швидко і точно реагувати на зненацька виникаючі ситуації в грі, мистецьке володіння рухами в складних ситуаціях, які змінюються. Без розвитої в достатньому ступені якості спритності неможливо домогтися високих спортивних показників у жодній грі.
Спритність — комплексна якість, що залежить від різноманітного рухового досвіду гравця. Розвиток спритності найкраще починати з раннього дитинства, використовуючи широке коло рухових навичок. Освоюючи будь-яку рухову навичку, треба домагатися точності рухів, що буде сприяти розвитку спритності.
Спритність буває загальною і спеціальною. Основне завдання загальної спритності - розширити запас рухових навичок. Загальна спритність - основа спритності спеціальної, що придбавалася гравцем в процесі систематичної підготовки з використанням різних форм фізичного виховання. Спеціальною спритністю ми називаємо уміння гнучко, пластично "пристосовувати" свої рухи до ігрової ситуації, що міняється, зберігаючи цілеспрямованість, точність і високий рівень рухової діяльності.
Спеціальна спритність - не абстрактна "чиста" спритність, а основа технічної сторони ігрової діяльності. Вона завжди проявляється через техніку в можливо більшому числі варіантів. Різноманітність варіантів дозволяє гравцеві впоратися з незначними змінами зовнішньої обстановки (політ м'яча, метеоумови) і із змінами в обстановці на полі. Міра спеціальної спритності міняється з розширенням рухового арсеналу і із зростанням досвіду гравця : чим багатше цей арсенал, чим більше гравець освоїв всіляких комбінацій, тим легше він орієнтуватиметься в ігровій ситуації.
Метод розвитку спритності. У умовах, що не міняються, метод повторення складних з точки зору координації рухів – єдиний, що дозволяє зміцнювати базу і розширювати арсенал рухових навичок. Пізніше починаємо розвивати здатність використання рухових навичок в грових умовах, що змінюються. На цьому етапі використовуємо складні ігрові вправи для розвитку координації. Їх складність і інтенсивність залежать від рівня технічної гравця.
Засоби розвитку спритності :
біг із завданнями (із зміною напряму, із стрибками, присіданнями, перекидами, скачками, падіннями) і з перешкодами (перестрибування, підлазить, "слалом");
комплекси акробатичних вправ : індивідуальних, в парах, в групах (перекиди, перевороти, стрибки з переворотом через партнера, падіння);
стрибки у воду і на батуті; вправи на спритність поводження з м'ячем;
освоєння складної техніки (боротьба за м'яч в повітрі, тренування воротаря).
Для розвитку спритності використовуються гімнастичні й акробатичні вправи, вправи на техніку і тактику гри зі ситуаціями, які зненацька змінюються, різні рухливі і спортивні ігри.
Гравцям для успішної ігрової діяльності необхідні всі три ступені спритності. При цьому важливу роль грає вищий ступінь. Як би віртуозно та точно не виконувалися прийоми в стандартних незмінних умовах, вони будуть малоефективні при раптових безперервних змінах ігрових ситуацій. Специфіка спортивних ігор постійно ставить складні рухові задачі, вирішувати які потрібно миттєво.
Учителю варто пам'ятати, що розвиток спритності протікає більш інтенсивно у віці 7—10 років. Розвиток спритності в дітей повинне створювати основу для успішного оволодіння складними за координацією руховими діями.
Для розвитку спритності використовуються найрізноманітніші фізичні вправи; рухливі ігри, що вимагають уміння швидко переходити від одних дій до інших, погоджуючи їх з діями інших учнів, вправи з великими (гумовими або волейбольними) і малими м'ячами, вправи в рівновазі на невеликій висоті, стрибки через довгу скакалку. З віком вправи поступово ускладнюються (вправи з більш важкими завданнями на координацію рухів, швидкі переходи від одних точних дій до іншим і т.д.). Особливе значення для розвитку спритності мають спортивні ігри зокрема футбол.
Методика розвитку спритності футболістів
Різноманітність змісту ігрової діяльності у футболі вимагає комплексного розвитку основних фізичних якостей і функціонального вдосконалення всіх систем організму того, що займається. А це можливо лише в процесі різносторонньої фізичної підготовки, коли, разом з розвитком основних фізичних якостей, приділяється увага і розвитку спеціальних якостей для футболу.
Розвиток у футболістів-початківців фізичних якостей і оволодіння різноманітними руховими навиками роблять безпосередній вплив на всі сторони їх підготовки, але понад усе сприяють підвищенню рівня технічної і тактичної підготовленості. Фізично підготовлені майбутні спортсмени, як правило, володіють і стійкішою психікою і здібністю до подолання психічних напружень. У них спостерігається більша упевненість в своїх силах, наполегливість у діях. Високі функціональні можливості дозволяє їм легше справлятися із стомленням, зберігати ефективність діяльності ефектних систем і на цій основі добиватися переваги в тактичній діяльності. Фізична підготовка розділяється на загальну і спеціальну.
Загальна фізична підготовка забезпечує повноцінний фізичний розвиток і всебічну фізичну підготовленість футболістів-початківців. Вона є процесом, направленим на розвиток основних фізичних якостей і вдосконалення життєво необхідних рухових навиків.
Мета загальної фізичної підготовки - створення у футболістів рухової підготовленості, фундаменту спеціальної підготовки. Як засоби розвитку фізичної підготовленості рекомендується використовувати фізичні вправи загальної дії, вправи з інших видів спорту. Така різноманітність вправ направлена на розширення у футболістів-початківців рухових можливостей. При цьому потрібно враховувати закономірності перенесення і взаємодії різних якостей і навиків. Вони можуть бути позитивними, негативними або нейтральними. Наприклад, із збільшенням сили у тих, що займаються, збільшується швидкість, поліпшується координація рухів, точність ударів. Позитивне перенесення забезпечують близькі по структурі основним ігровим прийомам навики, які співпадають з ігровим режимом м'язової роботи. Загальна фізична підготовка досягне своїх цілей тільки тоді, коли в роботі тих, хто тренуюється, дотримується постійність і безперервність. Вона вимагається як обов'язкова складова частина навчально-тренувальних занять на всіх етапах і у всі періоди підготовки футболістів. Звичайно, найбільшу вагу загальна фізична підготовка має на початкових етапах процесу багаторічної підготовки. З віком і підвищенням рівня спортивної майстерності її частка зменшується і, навпаки, частка спеціальної підготовки збільшується .
Спеціальна фізична підготовка - це процес цілеспрямованого розвитку фізичних якостей і функціональних можливостей тих, що займаються, який здійснюється відповідно до специфіки футболу і забезпечує досягнення високих спортивних результатів.
Спеціальна фізична підготовка сприяє оволодінню технічними прийомами гри, підвищенню тактичної майстерності тих, що займаються, досягненню ними спортивної форми, а також вдосконаленню психічної підготовленості. Її основна мета - максимальний розвиток сили, швидкості, спритності, витривалості, гнучкості у взаємозв'язку і єдності. Для вирішення цих завдань рекомендуються спеціальні підготовчі вправи з характерами для гри у футбол напруженням, координацією, темпом і ритмом руху. Для цього понад усе підходять вправи техніко-тактичного характеру, спортивні і рухливі ігри, вправи з інших видів спорту і, звичайно, сама гра у футбол.
Спеціальна фізична підготовка базується на загальній руховій підготовленості. До рішення її задач рекомендується переходити тільки після досягнення що займаються певного рівня загального розвитку.
Методи розвитку спритності спрямовані на:
а) адекватне сприймання учнями своїх рухів;
б) озброєння знаннями про раціональні способи виконання рухових дій;
в) формування вміння оцінювати свої рухи.
Удосконаленню сприймання своїх рухів і положень тіла сприяють фізичні вправи, виконання яких вимагає чіткої просторової і часової регуляції рухів та регуляції м'язових зусиль, де виявляється зв'язок між напрямком, швидкістю, тривалістю, м'язовим зусиллям і його результатом. Успіх виконання таких вправ залежить від чіткості координації рухів. Завдання методичного прийому - добре "відчути" рухи під час першого виконання вправи, щоб потім повторити їх так само в різних ситуаціях.
Засоби розвитку спритності:
1) рухливі та спортивні ігри;
2) єдиноборства;
3) біг з перешкодами;
4) вправи на рівновагу в русі і в статичному положенні, під час бігу;
5) стрибки;
6) метання;
7) загальнорозвивальні вправи з предметами;
8) гімнастичні та акробатичні вправи.
Вимоги до виконання вправ на спритність: використовувати вправи, які містять елементи новизни, запобігати перевтомі, тривалість відпочинку повинна бути достатньою.
Вправи для розвитку спритності
Бігові вправи зі зміною швидкості
1. Біг коротким і довгим кроком.
2. Біг зі зміною швидкості, чергування повільного та коротких ривків.
3. Біг із прискоренням на місці і в русі.
4. Біг із раптовими зупинками, поворотами на 180°, 360° і наступними прискореннями вправо, вліво і т. д.
5. Біг зі зміною швидкості та напряму руху за звуковим сигналом тренера.
6. Біг перехресним і приставним кроком із прискоренням за звуковим сигналом тренера
Старти зі статичних вихідних позицій
1. Старт із положення сидячи, навприсядки, лежачи.
2. Старт із позиції «упирання руками».
3. Старт із позиції «спиною вперед».
4. Старт із високої або низької стартової стійки.
Старти із динамічних вихідних позицій
1. Стартовий ривок після ходьби навприсядки.
2. Те ж, що впр. 1, тільки ходьба спиною вперед на 180°, 360°.
3. Стартовий ривок після підскоків навприсядки на місці, в рухові, вперед, назад.
4. Стартовий ривок із позиції «ходьба навприсядки боком».
5. Стартовий ривок після перекидань уперед, назад і т. д.
Старти з наступним підключенням рук:
1. Руки перед собою.
2. Руки за спиною.
3. Руки за головою.
Старти з мячем:
1. Старт після вкидання мяча.
2. Старт після вкидання сидячи.
3. Старт після вкидання лежачи.
Асиметричні рухи.
Дзеркальне виконання вправ (напр. метання лівою рукою для правші).
Вправи з різним м'язовим напруженням (напр. стрибки у довжину на задану відстань).
Ускладнення вправ додатковими рухами.
Зміна швидкості й темпу руху, способів виконання вправ.
https://www.youtube.com/watch?v=7HrG2k6jpVw
2)Технічна підготовка футболістів і її впровадження.
https://www.youtube.com/watch?v=0kwnSn28ejg
https://www.youtube.com/watch?v=hdwdeidGhfA
https://www.youtube.com/watch?v=Bv0W88cYFcw
Завдання на дистанційне навчання:
Прочитати, подивитися відео, потренуватися дома, або на спортмайданчику. Прислати своє відео на вайбер, телеграм викладачу 0956272794
