будова і ремонт електровоза

Дата: 17.12.2023 19:11

Кількість переглядів: 55

Тема: Технічний ремонт електровоза ТР1

Організаційні форми ТО і ТР повинні забезпечувати максимальну ймовірність виявлення і усунення всіх несправностей локомотивів при мінімальних витратах трудових і матеріальних ресурсів і простоях їх в ремонтному обслуговуванні.

Застосовують два основні методи виконання ТО і ТР: індивідуальний і агрегатний і дві основні форми організації ремонтних робіт - стаціонарну і потокову.

індивідуальний метод ремонту передбачає повернення деталей, агрегатів і вузлів після ремонту на той же локомотив, з якого вони були зняті.

при агрегатному методі ремонту на ремонтується локомотив встановлюють заздалегідь відремонтовані або нові деталі, вузли і агрегати з технологічного запасу. В цьому випадку ремонтні майстерні працюють не безпосередньо на конкретний локомотив, а на поповнення технологічного запасу, т. Е. На комору.

Агрегатний метод дає істотне скорочення простою локомотивів в ремонті, причому особливу ефективність забезпечує крупноагрегатний метод, при якому передбачається заміна на ремонтах таких великих вузлів і частин локомотивів, як візку в зборі, дизель-генераторна установка, силові трансформатори електровозів змінного струму, компресори і т. п.

Неодмінною умовою застосування агрегатного або крупноагрегатного методу ремонту є взаємозамінність агрегатів, вузлів і деталей локомотивів. У локомотивних депо крупноагрегатний метод застосовується при ТР-3 і ТР-2. Агрегатний метод призводить до значного підвищення продуктивності праці ремонтних бригад, поліпшенню якості робіт, зниження собівартості ремонту, виключає непередбачені затримки, викликані різним обсягом ремонтних робіт, що забезпечує випуск локомотивів точно за графіком.

При стаціонарній формі організації ремонтних робіт локомотивів на протязі всього періоду ремонту знаходиться на одному робочому місці, обладнаному відповідно до обсягу і характером ремонтних робіт і обслуговується прикріпленою комплексною бригадою робітників.

Потокової називають таку форму організації ТО і ТР, при якій обсяг обслуговування і ремонтних робіт розбивають на технологічно однорідні, рівні за сумарною трудомісткості частини і закріплюють їх за декількома спеціально обладнаними робочими місцями (посадами), що утворюють потокову лінію. Кожен пост (робоче місце) обслуговує спеціалізована група робітників або частина комплексної бригади. Локомотив у процесі ремонту пересувають з одного робочого місця (посади) на інший через рівні проміжки часу, звані т а к т о м потокової лінії.

Умовами застосування потокової форми ремонту є:

- Достатня програма однотипних ремонтів;

- Можливість розчленування обсягу ремонту на технологічно родинні групи операцій рівної трудомісткості по числу постів потокової лінії.

- Порівняно невеликі відхилення обсягів і трудомісткості ремонтів;

Основні переваги потокової форми робіт:

- Потік дисциплінує виробництво, скорочуються непродуктивні втрати робочого часу і простої локомотивів в ремонті;

- Розподіл ремонтних робіт по окремим спеціалізованим постам зі строго певним обсягом робіт забезпечує можливість високого насичення їх спеціалізованим технологічним обладнанням, механізацію трудомістких процесів і чітку організацію робочих місць відповідно до вимозі наукової організації праці (НОТ), завдяки всьому цьому різко підвищується продуктивність праці;

- Закріплення за постами груп ремонтників дає можливість забезпечити чіткий розподіл праці між робітниками різних спеціальностей, звільнити висококваліфікованих робітників від виконання допоміжних робіт;

- Потік забезпечує зручність технічного керівництва і контролю якості робіт на всіх постах, що сприяє високій якості ремонту;

- Знижується собівартість ремонтних робіт у порівнянні з іншими формами ремонту;

- Краще використовуються виробничі площі.

Головна умова економічності потокової форми організації ремонту - однотипність і постійний обсяг ремонтних робіт на локомотивах, в іншому випадку такт потокової лінії доводиться розраховувати з великим запасом (резервом), що знижує її економічну ефективність. Поточна форма організації ТО і ТР поєднується з агрегатним методом робіт.

У практиці електровозних і тепловозних депо застосовують різні форми і методи ТО і ТР. Для ТО-2 і ТО-3 можна рекомендувати потокову форму в поєднанні з індивідуальним методом ремонтних робіт. Для цих видів обслуговування конвеєр повинна складатися з трьох позицій: на першій позиції виробляються збирально-мийні роботи, на другій - огляд, ревізія, регулювання, на третій - контроль, заправка мастильними матеріалами.

Стаціонарну форму організації ремонту в поєднанні з агрегатним методом в умовах депо застосовують на ТР-1 і ТР-2, а також при непланових ремонтах і при обточуванні бандажів колісних пар (ТО-4). Для виконання ТР-3 при достатній програмі ремонтів (не менше 150 тепловозів або електровозів на рік) слід рекомендувати потокову форму ремонту, при малій програмі - стаціонарну. У всіх випадках обов'язкове застосування агрегатного і крупноагрегатного методів.

Проведений ВНИИЖТом аналіз ремонтних баз мережі для виконання ТО-3 показав, що тільки 50% з них можна пристосувати до проведення ТО-3 потоковим методом. решта ^; мають ремонтні секції або тупикового типу, або за своїми габаритами не дозволяють розмістити потокову лінію. Для депо подібного типу слід застосовувати іншу форму організації поточного виробництва, при якій переміщуються не локомотив, а робочі в строго регламентованому ритмі.

Технічне обслуговування ТО-1 виконується локомотивною бригадою при прийманні-здачі локомотива в основному і оборотному депо, в пунктах зміни локомотивних бригад на станційних коліях, при зупинках на проміжних станціях, на шляху прямування, при очікуванні роботи, екіпіровці, при відставленого локомотивів в резерв. Цей вид обслуговування називається службовим ремонтом.

Приблизний перелік основних робіт по ТО-1 тепловозів 2ТЕ10Л (В) складається з чотирьох циклів. При циклі 1 і 2 роботи по обслуговуванню виробляють на секції А, наприклад при циклі 1 - очищають задній візок секції А, а при циклі 2 - передню. При циклах 3 та 4 ці ж роботи виробляють на секції Б тепловоза. До переліку робіт ТО-1 входять обов'язкові операції з перевірки стану екіпажної частини, вузлів і деталей, справність яких забезпечує безпеку руху. До них відносяться: буксові підшипники, колісні пари, гальмівна система, пісочниці, радіозв'язок, автоматична локомотивна сигналізація, швидкостеміри.

В обсяг службового ремонту входить регулювання гальмової передачі, кріплення болтів і гайок, зміна негідних шплінтів і шайб, перегорілих ламп і плавких запобіжників, огляд тягових електродвигунів і допоміжних машин і т. Д. Докладний перелік робіт при ТО-1 встановлений спеціальною інструкцією з технічного обслуговування локомотивів в експлуатації. Вони виконуються приймаючої бригадою при прийманні, локомотива, під час перевезення та при здачі здає бригадою, а також при екіпіровці локомотива.

Приймання локомотивів починається з ознайомлення із записами в Журналі технічного стану локомотива (форма ТУ-152) про роботу вузлів і агрегатів в попередній поїздці і з відмітками майстра ремонтної бригади ПТОЛ і депо про усунення несправностей. Цей Журнал постійно зберігається на локомотиві. Депо приписки локомотивів зобов'язана систематично вести аналіз записів в Журналі ТУ-152. Перелік робіт по ТО-1 з розподілом їх по циклам і між локомотивними бригадами ділянки звернення локомотива повинен знаходитися в кабіні машиніста кожного електровоза, тепловоза і моторвагонного рухомого складу.

У пунктах зміни локомотивних бригад якість виконання ТО-1 контролює приймаюча бригада, виставляючи оцінку "задовільно" або "незадовільно" в маршруті машиніста здає бригади.

Поточні ремонти. При ремонті ТР-1, крім переліку робіт, які виконуються при ТО-3, деякі складальні одиниці обладнання при необхідності піддають ремонту зі зняттям з локомотива і перевірці на випробувальних стендах.

При ремонті ТР-2, крім робіт, виконаних при ТО-3 і ТР-1, відновлюють працездатність циліндрів, поршнів, підшипників колінчастого вала, вертикальної, передачі, паливної апаратури та інших вузлів дизеля, допоміжного обладнання (гідроприводу, вентилятора, вентиляторів тягових електродвигунів і ін.), окремих допоміжних електричних машин, електричних апаратів, виробляють лікувальну перезарядку акумуляторних батарей, ревізію тягових редукторів і ін.

При ремонті ТР-3 поряд з роботами, що проводяться при ТР-2, відновлюють працездатність візків з їх викатки з-під локомотива, тягових електродвигунів, редукторів і вентиляторів холодильника, секцій радіатора, теплообмінника, здебільшого електричних машин і апаратів. При цьому ремонті кузов секції локомотива піднімають на чотирьох електрифікованих гвинтових домкратах вантажопідйомністю 30 т кожен, знімають обшивку кузова, а при крупноагрегатном методі ремонту і всю дизель-генераторну установку.

Програма ремонту локомотивів визначає потужність депо і залежить від обсягу, виконуваної експлуатаційної роботи і спеціалізації депо. У спеціалізовані депо на певний вид ремонтного обслуговування направляються локомотиви з інших депо.

Програму ремонту розраховують посерійного і окремо для пасажирських, вантажних і маневрових локомотивів. Річна програма ремонтів і технічного обслуговування поїзних локомотивів, для яких міжремонтний період вимірюється в кілометрах пробігу, визначається за формулами:

періоди між капітальними та поточними ремонтами ТР-3 і ТР-2, роки;

- Період між поточними ремонтами ТР-1, міс.

- Період між технічними обслуговуваннями ТО-3, сут.

Локомотиви ставлять в ремонт при виконанні ними встановленої норми міжремонтних пробігів або термінів з урахуванням їх технічного стану. Плани ремонту складаються з таким розрахунком, щоб забезпечити рівномірне завантаження ремонтних бригад. У депо ведеться. щодобовий облік пробігів локомотивів від всіх видів ремонту та технічного обслуговування. Графік постановки локомотивів на ТР-1 і ТО-3 складається за 10-15 діб. до початку планованого місяця. Він повідомляється для керівництва локомотивних диспетчерів, заступникам начальника депо і черговим по депо. За 15 діб розробляють також графік постановки локомотивів на ТР-2 і ТР-3, номери їх передають у відділення і управління залізниці. Цей план в управлінні дороги коригують з урахуванням постановки в ремонт локомотивів, приписаних до інших депо, і після затвердження начальником дороги передають в депо. Для досягнення рівномірного завантаження ремонтних ділянок і бригад вирішуються відхилення в терміни постановки в ремонт (до ± 10%). При ремонті тепловозів в інших депо туди доставляються необхідні дані про них і технічні паспорти.

Річні плани капітальних ремонтів і модернізації локомотивів складаються МПС по заявкам, які висилаються дорогами не пізніше ніж за 6 місяців до початку планованого року. У процесі складання ці плани узгоджують в провідних головних управліннях МПС: локомотивному (ЦТ), планово-економічному (ЦПЕУ), по ремонту локомотивів, вагонів і виробництва запасних частин (ЦТВР). квартальні плани розробляють відповідно до річних планів, стверджують ЦТ і ЦТВР і не пізніше ніж за 45 днів до настання чергового кварталу повідомляють на дороги і локомотиворемонтні заводи. Ремонт і модернізація локомотивів відповідно до річними і квартальними планами виробляються на локомотиворемонтних заводах за договорами, що укладаються заводами з управліннями залізниць. Перед початком кварталу (не пізніше ніж за 20 днів) дорога повідомляє заводу пономерного список локомотивів і терміни подачі їх в ремонт і на модернізацію, передає попередні опису несправностей основних агрегатів і вузлів, перелік робіт з модернізації, повідомляє кількість агрегатів і вузлів для ремонту і модернізації локомотивів, ремонтуються в депо.

Розрив між термінами подачі локомотива на завод і терміном постановки його в ремонт не повинен перевищувати 5 діб.

Місячна ремонтна програма визначається діленням річної програми на 12.

Після розрахунку річної ремонтної програми визначають фронт ремонтів, на основі якого розраховують число ремонтних позицій і обладнання. Для цього розрахунку відомі простої локомотивів і моторвагонного рухомого складу в ремонтах. Для среднесетевую умов простої на технічному обслуговуванні ТО-3 і ремонті встановлені наказом Державної адміністрації залізничного транспорту (табл.2., 3).

У передових депо (Жмеринка, Рибне, Сольвичегодськ та ін.) Простої в ремонтах знижені в ТР-3 до 2-2,5 діб, в ТР-2 - до 1,5-2 діб за рахунок широкого впровадження крупноагрегатного методу ремонту, механізації окремих робіт і хорошою організації праці.

Таблиця 2.

Среднесетевую норми простою на технічному

« повернутися