гальма рухомого складу
Тема:
Гальмівне обладнання рухомого складу .
Гальмове обладнання і автозчіпний пристрій
11.1 Рухомий склад, в тому числі спеціальний самохідний рухомий склад, має бути обладнаний автоматичними гальмами, а пасажирські вагони і локомотиви, крім того, електропневматичними гальмами.
Автоматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу, мають утримуватися у визначених Державною адміністрацією залізничного транспорту України нормах і мати керованість і надійність дії у різних умовах експлуатації, забезпечувати плавність гальмування, а також зупинку поїзда за роз’єднання або розриву повітропровідної магістралі та за умови відкриття стоп-крана (крана екстреного гальмування).
Автоматичні і електропневматичні гальма рухомого складу, в тому числі спеціального самохідного рухомого складу, мають забезпечувати гальмове натиснення, що гарантує зупинку поїзда за екстреного гальмування на відстані, не більшій гальмової путі, визначеної згідно з розрахунками, затвердженими Державною адміністрацією залізничного транспорту України.
11.2 Автоматичні гальма мають забезпечувати можливість застосування різних режимів гальмування залежно від завантаженості вагонів, довжини состава і профілю колії.
Стоп-крани в пасажирських вагонах і моторвагонному рухомому складі встановлюються в тамбурах, всередині вагонів і пломбуються.
У спеціальному самохідному рухомому складі при потребі встановлюються стоп-крани або інші пристрої для екстреного гальмування.
Обладнання автоматичними гальмами локомотивів і вагонів є заходом, що забезпечує підвищення безпеки руху та збільшення пропускної спроможності залізничних ліній.
Автогальма дозволяють підвищити швидкість руху, збільшити вагові норми поїзда і, головне, дають можливість машиністу упевнено вести поїзд з дотриманням графіка руху.
Вантажні поїзди обладнуються пневматичними гальмами, пасажирські - додатково електропневматичними.
Електропневматичне гальмо являє собою гальмо, у якому гальмівні колодки приводяться у дію стисненим повітрям, як і у звичайному пневматичному гальмі, а управління повітророзподільниками здійснюється електричним приладом за допомогою електричного струму, що підводиться до них по дротах.
Електропневматичне гальмо, поряд із звичайним пневматичним обладнанням, має електричне обладнання (джерела живлення електроенергією на локомотиві, електрична поїзна магістраль, електричні прилади, що впливають на повітророзподільники).
Електричний струм проходить по усьому поїзду та забезпечує одночасне спрацьовування повітророзподільників.
Одночасність дії гальмових приладів в усьому поїзді дозволяє значно прискорити процес гальмування та відпускання, скоротити гальмівний шлях та реально поліпшити плавність руху поїзда і керованість гальма незалежно від його довжини.
На електрифікованих дільницях застосовується електричне гальмування у вигляді реостатного і рекуперативного гальмування. При реостатному гальмуванні гальмівна сила утворюється за рахунок переведення електроенергії, що виробляється тяговими двигунами під час перетворення їх в електричні генератори, у теплову, включенням двигунів на реостати.
При рекуперативному гальмуванні електроенергія, що виробляється тяговими двигунами, перетвореними в генератор, передається у контактну мережу. Гальмівна сила, що утворюється при цьому, дозволяє надійно вести поїзд з необхідною швидкістю на затяжних спусках, що зменшує знос гальмівних колодок та усуває нагрівання бандажних коліс, а головне підвищує безпеку руху.
Автоматичне пневматичне гальмо складається із таких основних частин (рис. 11.1): компресора з приводом від електродвигуна, головного резервуара, де міститься стиснене повітря, що накачується компресором, напірної повітропровідної труби, крана машиніста для управління автоматичними гальмами та підтримання зарядного тиску у гальмівній магістралі, поїзного (магістрального) повітропроводу, гальмівних циліндрів, запасних резервуарів для запасу стисненого повітря, що є при кожному гальмівному циліндрі вагона, повітророзподільника (трійчастий клапан або швидкодіючий трійчастий клапан). Тиск стисненого повітря у головному резервуарі, магістралі та гальмівному циліндрі локомотива указується спеціальними манометрами, що установлені в кабіні машиніста.
Щоб підготувати автогальмо до роботи, гальмівну магістраль та запасні резервуари наповнюють стисненим повітрям (заряджають) із головного резервуара через кран машиніста.
Повітророзподільник під час зарядження з’єднує гальмівний циліндр з атмосферою, а запасний резервуар - з гальмівною магістраллю. Коли тиск стисненого повітря у магістралі та запасних резервуарах досягає необхідного, в залежності від режимів ведення поїзда та завантаження, автогальма вважаються підготовленими до дії (зарядженими).
Рис. 11.1 Схема гальмоівого обладнання електровоза ВЛ8:
1 – зрівнювальний резервуар (20 л); 2 – триходовий кран № Е-195; 3 – кран машиніста № 394 (395); 4 – кран допоміжного гальма локомотива № 254; 5 – електропневматичний клапан автостопа ЕПК-150; 6 –пневматичний вимикач управління ПВУ-2; 7 - регулятор тиску АК-11Б; 8 – запобіжний клапан № Е-216; 9 – зворотний клапан № Е-155; 10 – компресор КТ6Ел; 11 – головний резервуар (360 л); 12 – резервуар (7 л); 13 – запасний резервуар (78 л); 14 – повітророзподільник № 270 (483); 15 – пристрій блокування гальм № 367; 16 – кінцьовий кран № 190; 17 – гальмівний циліндр № 510; 18 – зворотний клапан № Е-175; 19 – електроблокувальний клапан № КЕ-44 (Е-104Б); 20 – гальмівна магістраль; 21 – живильна магістраль; 22 – магістраль допоміжного гальма.
Для гальмування потрібно знизити тиск стисненого повітря у гальмівній магістралі. Це зниження робиться також через кран машиніста. При цьому головний резервуар роз’єднується з магістраллю, а повітророзподільник з’єднує гальмівний циліндр з запасним резервуаром та роз’єднує гальмівний циліндр з атмосферою. Стиснене повітря, що надходить із запасного резервуара, тисне на поршень гальмівного циліндра і змушує його переміщуватися.
Поршневий шток, з’єднаний з важільною передачею, яка притискує гальмівні колодки до поверхні кочення коліс і тим самим здійснює гальмування.
Для відпускання гальм (розгальмовування) потрібно підняти тиск стисненого повітря у магістралі, що досягається краном машиніста, який знову з’єднує головний резервуар з гальмівною магістраллю.
Схема обладнання пасажирського вагона електропневматичним гальмом наведена на рис. 11.2.
Викладач Шеховцов Микола Васильович
Консультації та питання надсилати на вайбер 0669797045
