технології
Тема:
Ландшафтний дизайн як творчий метод облаштування довкілля
Уроки 7, 8
Зонування — розбивка ділянки на функціональні зони
Зібрана інформація про ділянку у вигляді плану – аналізу ситуації, типового проектного завдання і масштабного плану дозволяє виконати попередній проект-ескіз саду свого роду карту садових зон-зонування.
Зони – окреслені на плані площі, відведені під ті чи інші елементи садового дизайну.
Зонування виконують на листку кальки з перекладеним на нього масштабним планом або на його ксерокопії.
Розміщення зон на масштабному плані ділянки проводять відповідно до умов ділянки, відображеними на плані-аналізі ситуації. Наприклад, зона плодового саду займає підняту освітлену частину ділянки, зона відпочинку – тінисту і відокремлену, а зона дитячого майданчика – ажурну тінь дерев у межах видимості будинку. Звірити із завданням, щоб не упустити нічого з істотного, розподіляють зони по площі ділянки.
Зонування допомагає розібратися і в таких питаннях, які не були порушені ні в плані-аналізі ситуації, ні в проектному питанні.
ЕЛЕМЕНТИ САДОВОГО ДИЗАЙНУ
В'їзна зона. В'їзна зона включає в себе під'їзд, гараж, навіс або просто стоянку для автомобіля. Непогано передбачити тут і гостьову стоянку.
Парадна зона. Парадна зона саду, як правило, розташовується перед будинком, відразу за воротами. Це та частина саду, яку першою справою бачить кожен хто входить, а значить, вона повинна виглядати найбільш ефектно. Тут розташовується партер або палісадник, дуже доречні будуть садова скульптура, підвісні квіткові кашпо, ошатні клумби та контейнери з яскравими літниками.
Плодовий сад і город
Плодові дерева, ягідні чагарники, полуницю, малину і город краще розмістити в одній частині саду. Для плодового саду необхідно відвести найвище і добре освітлене місце бажано в північній частині саду. Якщо північна сторона зайнята будинком або непридатна для вирощування плодових, їх можна розмістити в східній або в західній частині ділянки.
Відстань між високорослими сортами яблунь – 5 м, між слаборослими сортами і вишнями – 4 м, між сливами 3 м. Плодові дерева дуже вимогливі до світла. Високі дерева не повинні затінювати низькі.
Город також повинен розташовуватися на добре освітленому місці. Город вимагає багато догляду, та й декоративність вирощуваних культур не зовсім приваблива, особливо в другій половині літа. Якщо доглядати за городом нікому, то, можливо, варто зовсім від нього відмовитися, а пряні трави висіяти у великий декоративний вазон і розмістити його поруч з мангалом.
Газон – головна прикраса ділянки. Озеленена галявина об'єднує в одне ціле всі розрізнені елементи саду.
Догляд за газоном складний, трудомісткий і дорогий. З метою економії площу партерного газону – найдорожчого в організації і догляді – зводять до мінімуму. У зоні глибокої тіні і під деревами з щільною кроною газон краще замінити науковістю, гравієм, посадкою тіньовитривалих грунтопокривних рослин.
Квітники можуть складатися з однорічних квітучих рослин. Для їх відновлення необхідно щорічно вирощувати або купувати розсаду. Більшість однорічних культур для успішного цвітіння потребує сонячне місцезнаходження.
Багаторічні трав'янисті рослини можуть рости і щорічно цвісти на одному місці без пересадки до 5-20 років. Квітники з багаторічних культур більш дорогі в пристрої і догляді, але витрати окупаються через більш тривалу експлуатацію.
Догляд, його кількість і ступінь складності – найважливіший момент у визначенні площі квітників та видового складу наповнюючих їх рослин. Якими б не були смаки і переваги власника, сучасні сорти квіткових культур дозволяють створювати будь-яку кольорову гаму, задавати необхідні терміни цвітіння і кількості догляду.
Водойма. Декоративні водойми можуть бути практично будь-якого розміру. Чим більше водойма, тим вона стійкіша як екологічна система і тим менше потрібно догляду для її підтримки.
У природі вода посідає найнижчі точки рельєфу. Таке розташування садових водойм виглядає найбільш природно. Оптимально напівтінисте розташування водойми або розташування частини її в тіні, частини на сонці.
Рокарій і альпінарій – композиція з каменів і рослин. Вони можуть розташовуватися як на світлі, так і в прозорій тіні. Рокарій добре доповнює бруковані поверхні, він чудово виглядає на березі водойми і, особливо на природному схилі. Правильно сконструйований рокарій потребує трохи догляду.
Майданчик для відпочинку повинен розташовуватися в найбільш комфортній зоні ділянки, в тіні дерев або будинку. Майданчик для відпочинку доцільно вимостити матеріалом для мощення.
Дитячий майданчик розташовують в ажурній тіні, під пологом дерев і обов'язково в межах видимості з будинку або з майданчика для відпочинку.
Під господарську зону відводять далекі або затишні куточки саду.
Система поливу має безпосереднє відношення до догляду за садом. Сучасні системи поливу дозволяють значно скоротити час на полив саду, а автоматичні системи – звести до мінімуму витрату води і часу.
Садове освітлення створює комфортні умови в саду ввечері й похмурі дні. Не можна не врахувати і декоративну функцію освітлення. Вечірнє підсвічування може казково перетворити сад.
Визначившись з основними об'єктами, можна перейти власне до складання плану зонування садової ділянки. Зрозуміло, перерахований список не є кінцевим – ви завжди можете додати в нього якісь додаткові зони в залежності від ваших інтересів і призначення ділянки.
Перш за все вам знадобиться докладний план ділянки з усіма вже існуючими на ньому великими об'єктами (будинок, госпбудівлі, дерева тощо). Можна виконати такий план на аркуші ватману або в електронному вигляді (наприклад, в CorelDRAW, AutoCad або будь-якій іншій графічній програмі). Тепер наносимо на малюнок обриси передбачуваних зон. Краще розмічати зонування ділянки олівцем, щоб була можливість коригувати помилки. З деякими об'єктами можна поступити ще простіше. Наприклад, ми знаємо, що стандартний майданчик для занять баскетболом представляє собою прямокутник 31х16 метрів. Переводимо ці розміри в масштаб плану і креслимо на папері прямокутник одержаних розмірів. Тепер, вирізавши цей прямокутник, ми можемо рухати його по ватману до тих пір, поки не знайдемо для нього оптимальне місце. Точно так само можна вчинити і з дитячим майданчиком, і з госпбудівлями, і з городом. Аналогічно можна діяти і при проектуванні ділянки в електронному вигляді. Можливо, в процесі масштабного планування ви з'ясуєте, що певні зони доведеться робити менше, ніж ви розраховували, а від якихось доведеться і зовсім відмовитися.
Важливо мати на увазі, що межі між зонами, які ви плануєте на плані, в реальності будуть досить умовні. Зрозуміло, можна цілеспрямовано розділити ділянку за допомогою пергол і живих огорож. Але межі можуть позначатися і просто доріжками або лініями квітників. Зони цілком можуть десь плавно переходити одна в одну, десь комбінуватися і поєднуватися. У кінцевому рахунку ваш сад все одно представляє собою єдине ціле.
Навіть для невеликої ділянки зонування ландшафту може виявитися дуже корисним в плані раціонального використання простору і різноманітності дизайну. Для великих територій воно абсолютно необхідно. А правила зонування в цілому досить прості для того, щоб будь-який садівник міг при облаштуванні ділянки зробити свій сад максимально зручним і цікавим.
Функціональні зони саду
Коли схема зонування буде готова, можна приступати до наступного етапу роботи – функціональному зонуванню.
У світі не існує "бездоглядних" садів, але кожному хочеться створити такий, в якому господарі насолоджувалися б роботою в саду, не перетворюючи це заняття в щоденну каторгу.
Догляд за парадною зоною, газоном, водоймою, розарієм, робота в городі вимагає не тільки багато часу, але і знань.
Озброївшись червоним олівцем, зафарбуйте на кресленні зонування суцільним штрихуванням зони зі складним доглядом, переривчастим косим штрихуванням – зони з середнім доглядом (квітники, рокарій, плодовий сад) і обведіть лінією область саду, яка потребує мало догляду (мощення).
Оцініть картину, що відкрилася. Чи під силу буде догляд за таким садом його власникам? Економії трудовитрат можна і потрібно домагатися шляхом перерозподілу зон, зменшення площі складних у догляді садових об'єктів на користь менш вимогливих до догляду.
Висновок: Зонування садової ділянки – обов'язковий елемент при проектуванні. Дана стаття сайту допоможе Вам без праці самостійно виконати: Зонування садової ділянки.
https://www.youtube.com/watch?v=X4AulEswiSY
Вивчення садової ділянки. Оточення саду. Виділення гарних видів за межами ділянки. Визначення тінистих і сонячних місць ділянки. Дослідження рельєфу й ґрунту на ділянці. Вивчення гідрології ділянки
Що входить у планування
дизайну ділянки або саду
Планування кожної ділянки залежить від можливостей, потреб і художнього смаку власників. Перш, ніж приступити до розробки плану, слід звернути увагу на наступні фактори, які матимуть суттєвий вплив на ландшафтний дизайн ділянки:
– розташування ділянки по сторонах світла;
– тип грунту;
– топографічні умови;
– місцевий клімат, роза вітрів;
– рівень грунтових вод.
Щоб визначитися з відправною точкою для розробки плану дизайну ділянки необхідно з’ясувати його переваги і недоліки. Зазвичай за відправну точку у плануванні приймається житловий будинок.
Він повинен гармонійно вписуватися в ландшафтний дизайн ділянки, не нависати над територією, до нього повинен бути організований зручний під’їзд. По відношенню до будинку слід вибирати пропорційні форми садових будівель і форм. Це допоможе досягти балансу між окремими частинами саду. Пропорційність слід дотримуватися і в схемах посадки окремих рослин та їх груп.
Орієнтація по сторонах світу
Розташування ділянки по відношенню до сторін світла впливає не тільки на вибір рослин, але і на розміщення їх на дільниці. Город влаштовується на самому сонячному місці, сад розташовується навколо будинку або позаду нього. Ландшафтний дизайн саду також визначається виходячи з цього положення. З північної сторони, де сонця буває менше усього, садять високорослі плодові дерева (яблуні, груші), тіньолюбні квіти. На південь від них – середньорослі (вишні, сливи, абрикоси). Далі, на південь від середньорослих, висаджують ягідні чагарники. Такою послідовністю вдається уникнути затінення садовими культурами одне одного. На сонячних місцях сідають світлолюбні, посухостійкі рослини, розбивається дитячий майданчик, встановлюється пісочниця, гойдалки, надувний басейн. Зону відпочинку переважно влаштовувати в тіні дерев.
Грунтові умови
Грунт на ділянці безпосередньо впливає на вибір рослин для саду. Перед посадкою бажано визначити, яка грунт на ньому переважає – кисла або лужна. При необхідності слід провести вапнування або внести кислий торф. Піщані і супіщані грунти швидко намокають, але погано 
утримують вологу. Глинисті грунти довше утримують воду, однак вони мають властивість спресовуватися, з-за чого до коріння погано надходить кисень. При щільній структурі необхідно провести глибоку оранку або культивацію, внести органічні або мінеральні добрива. Якщо немає можливості грунт облагородити і змінити, то можна скористатися її властивостями для влаштування ландшафтного дизайну саду, який можна буде містити без особливих клопотів. На важких і вологих ґрунтах влаштовують болотисті сади з вологолюбними рослинами, на сухих піщаних – кам’янисті сади чи в південному стилі. Існує безліч досить витривалих і посухостійких рослин (багато видів ялівців, сосен, барбарис, очитки, молочаї та ін), які можуть створити в саду атмосферу півдня. Іноді краще вибрати такі рослини, яким підходять наявні грунту, ніж намагатися їх змінити або завезти живильний грунт.
Вплив клімату
У садах, відкритих вітрам, рослини розвиваються повільно, молоді деревця часто пошкоджуються. На зиму припадає обв’язувати їх крони, щоб не ламалися гілки. За допомогою спостережень визначають напрям панівних вітрів на ділянці, і орієнтуючись на них, висаджують морозостійкі захисні насадження. Такі насадження у вигляді живоплоту можна висаджувати і для захисту від шуму автотрас. Масиви дерев і великих кущів висаджують уздовж межі ділянки, подалі від будинку. Будівля має добре прогріватися і висвітлюватися сонцем, тоді воно буде менше сиріти. Відповідно з місцевими кліматичними умовами для саду підбирають декоративні рослини і районовані плодові дерева, ягідні кущі.
Рельєф місцевості
Деякі ділянки мають рівну поверхню. Завжди є невеликий ухил, хоча б кілька сантиметрів між границями ділянки. При бажанні таку ділянку можна зробити більш цікавим, якщо перемістити деяку частину ґрунту, влаштувавши гірки або улоговини.
Для розробки ландшафтного дизайну ділянки на схилі важливе значення має розташування будинку. Якщо будинок знаходиться у верхній частині схилу, то великі дерева бажано садити купчасто і ближче до нього, а низькорослі кущі – разрежено на передньому плані. Коли будинок знаходиться в нижній частині схилу, дерева також висаджують у верхній частині ділянки, але розосереджено. Біля будинку садять купчасто низькорослі кущі так, щоб вони частково закривали його. При значних ухилах нарізають тераси або ступені, влаштовують підпірні стіни.
Пристрій дренажу
Ділянки, які залишаються довгий час затопленими після дощу, мають погано дренований грунт або високий рівень грунтових вод. На них рослини страждають від постійного перезволоження і погано ростуть. Деякі види не хочуть рости зовсім. Від перезволоження страждають і будови. На них можуть з’явитися грибок і цвіль. Такі місця потрібно виявити до проведення земляних робіт і нанести на план. З метою пониження рівня грунтових вод влаштовуються дренажні та водовідвідні споруди. Це можуть бути прості відкриті канави або закриті лотки, які будуть збирати та відводити зайву воду з ділянки. Іноді є сенс у найнижчому місці викопати невеликий ставок. При складному рельєфі і великої площі ділянки слід влаштовувати водовідвідну мережу з дренажними колодязями.
Всі перераховані фактори, що впливають на створення ландшафтного дизайну ділянки, практично неможливо змінити. Але щоб сад ріс без проблем і виглядав неповторно, їх потрібно враховувати і використовувати переваги ділянки з максимальною віддачею.
https://www.youtube.com/watch?v=WqswbZq0s1Y
