гальма рухомого складу
Тема:
Управління автогальмами у вантажних поїздах.
Управління автогальмами у вантажних поїздах
10.3.1. Для службового гальмування ручку крана машиніста (РКМ) із поїзного положення необхідно перевести в положен ня V і зменшити тиск у ЗрР від встановленого зарядного до необхідного, після чого РКМ перевести в положення IV. Перший ступінь гальмування виконують зменшенням тиску в ЗрР: у на вантажених поїздах — на 0,5—0,9 кгс/см2, у порожніх — на 0,5—0,6 кгс/см2, на крутих затяжних спусках — на 0,7— 0,9 кгс/см2 залежно від крутизни спуску.
На рівнинному профілі колії зі спусками до 0,008 при прямуванні на зелений вогонь світлофора чи вільним перегоном дозволяється перший ступінь гальмування (крім перевірки дії гальм) виконувати за тиску 0,3—0,5 кгс/см2.
Другий ступінь, за необхідності, виконують по закінченні не менше 5—7 с після припинення випускання повітря з ГМ через кран машиніста. Якщо кран машиніста знаходиться у положенні VA, то після одержання необхідного розрядження ЗрР положенням V з метою стабілізації тиску в ЗрР у положенні перекриші та попередження самовільного відпускання гальм дозволяється затримувати РКМ у положенні VA протягом 5—8 с перед переміщенням її в положення IV.
10.3.2. Повторні гальмування слід виконувати у вигляді цик лу, який складається з гальмування і відпускання, при досягненні потрібної швидкості руху поїзда.
Якщо при відпусканні автогальм підвищеним тиском у магістралі час підзарядження робочих камер повітророзподільників на рівнинному режимі був меншим від 1,5 хв, то черговий ступінь гальмування проводять, зменшуючи тиск у ЗрР на 0,3 кгс/см2 більше початкового ступеня.
10.3.3. З метою попередження виснаження автогальм у поїзді при прямуванні його спуском, на якому виконуються повторні гальмування, необхідно між гальмуваннями витрима ти не менше 1,5 хв для підзарядження гальмівної мережі.
Для виконання цієї вимоги не слід робити часті гальмування і відпускати автогальма за великої швидкості. Час безперервного руху поїзда з постійним ступенем гальмування на спуску та під час увімкнення повітророзподільників на рівнинний режим не повинен, як правило, перевищувати 2,5 хв; за необхідності тривалішого гальмування слід збільшити розрядження ГМ на 0,3—0,5 кгс/см2 і після потрібного зменшення швидкості відпустити автогальма.
10.3.4. Під час управління автогальмами на затяжних спус ках 0,018 і крутіших, де встановлений зарядний тиск у ГМ 6,0— 6,2 кгс/см2, перший ступінь гальмування виконують при швидкості, встановленій у місцевих інструкціях та режимних кар тах, зниженням тиску в ЗрР на 0,7—0,8 кгс/см2, а на спусках крутіших 0,030 — 0,8—0,9 кгс/см2.
Далі силу гальмування регулюють залежно від швидкості руху поїзда та профілю колії. При цьому не слід провадити повне відпускання автогальм, якщо до закінчення підзарядження ГМ і виконання повторного гальмування швидкість поїзда перевищить встановлену.
За необхідності застосування повного службового гальмування, а також у процесі регулювальних гальмувань при прямуванні спуском не можна розряджати ГМ до тиску, нижчого від 3,8 кгс/см2. Якщо з якоїсь причини під час руху спуском тиск у ГМ буде нижчий 3,8 кгс/см2, треба зупинити поїзд, привести в дію допоміжне гальмо локомотива, після чого відпустити автоматичні гальма і зарядити гальмівну мережу на стоянці до початку руху поїзда (або протягом не менше 5 хв, якщо поїзд утримує допоміжне гальмо локомотива). Якщо тиск у ГМ поїзда став нижчим 3,8 кгс/см2 у кінці спуску, а за умовами профілю колії швидкість подальшого руху зменшуватиметься настільки, що потрібно відпускати автогальма і за час до наступного гальмування виконати підзарядження ГМ до встановленого тиску, то зупиняти поїзд для підзарядження автогальм непотрібно.
Після проїзду поїздом затяжного спуску і переведення на станції його гальмівної мережі на нормальний зарядний тиск оглядачі повинні перевірити відпускання усіх автогальм у поїзді, а повітророзподільники вагонів перемкнути на рівнинний режим.
10.3.5. За прямування вантажного поїзда зі швидкістю по над 80 км/год та появи на локомотивному світлофорі жовтого вогню слід приводити гальма в дію, зменшуючи тиск у ЗрР на вантаженого поїзда на 0,8—1,0 кгс/см2, а порожнього — на 0,5— 0,6 кгс/см2. За меншої швидкості руху і більшої довжини блок- дільниці гальмування необхідно починати з урахуванням швидкості та ефективності гальмівних засобів на певній відстані від світлофора.
10.3.6. У вантажних поїздах із зарядним тиском у ГМ 4,8— 5,5 кгс/см2 для повного відпускання автогальм після службово го гальмування необхідно витримувати РКМ у положенні І до збільшення тиску в ЗрР на 0,5—0,7 кгс/см2 вище зарядного. Після зменшення тиску до нормального зарядного, за необхідності, слід повторити вказане збільшення тиску. Дозво ляється відпускати гальма з використанням положення IV РКМ згідно з п. 11.2.6. Гальма можна відпускати по закінченні не раніше 5—7 с після припинення випускання повітря з ГМ через кран машиніста.
10.3.7. На незатяжних спусках, де застосовуються повторні гальмування, повітророзподільники вантажного поїзда мають бути ввімкнені на рівнинний режим, відпускання між повторними галь муваннями слід виконувати переведенням РКМ у положення І до зарядного тиску в ЗрР. Якщо між повторними гальмуваннями є час для переходу із підвищеного тиску в ГМ на нормальний зарядний, то відпускання автогальм між повторними гальмуваннями прово дять згідно з п. 10.3.6 і наступним переведенням РКМ у поїзне по ложення.
10.3.8. Після екстреного гальмування відпускання гальм у вантажному поїзді проводять переведенням РКМ у положення І до отримання тиску в ЗрР 3,0—3,5 кгс/см2 (у кранів машиніста без стабілізатора) і 6,5—6,8 кгс/см2 за наявності стабілізатора.
10.3.9. За довжини состава вантажного поїзда 100—350 осей одночасно з початком відпускання автогальм необхідно загаль мовувати його краном № 254 (якщо він не був загальмований раніше) з тиском у гальмівних циліндрах 1,5—2,0 кгс/см2 і вит римувати локомотив у загальмованому стані протягом 40—60 с, після чого ступенями відпускати локомотивне гальмо (прямо-діюче чи електричне). Не дозволяється повністю відпускати локомотивне гальмо до повного відпускання автогальм состава.
10.3.10. У навантажених поїздах із составом довжиною понад 300 осей не можна починати відпускання автогальм за швидкості менше 20 км/год до повної зупинки поїзда. Як виняток, під час руху спуском, де є обмеження швидкості 25 км/год і менше, автогальма відпускають із завчасним гальмуванням локомотива краном № 254 за 15—20 с до початку відпускання.
10.3.11. На крутих затяжних спусках, де встановлений зарядний тиск у ГМ вантажного поїзда 6,0—6,2 кгс/см2, повне відпускання автогальм виконують переведенням РКМ у положення І до отримання тиску в ЗрР 6,5—6,8 кгс/см2.
Якщо гальма увімкнені на гірський режим і повного відпускання не потрібно, то проводять ступінчасте відпускання переведенням ручки крана в положення II до підвищення тиску в ЗрР при кожному ступені відпускання не менше ніж на 0,3 кгс/см2. За тиску в ГМ на 0,4 кгс/см2 нижчому від перед-гальмівного зарядного слід проводити тільки повне відпускання.
10.3.12. Вмикати тягу на локомотивах у поїзді, що рухається, слід не раніше ніж через 1 хв після переведення РКМ у положення відпускання.
10.3.13. Після зупинки поїзда із застосуванням автогальм потрібно витримати час з моменту переведення РКМ у положення відпускання до приведення локомотива в рух:
- після ступеня — не менше 1,5 хв за повітророзподільників, увімкнених на рівнинний режим, і не менше 2 хв за повітророзподільників, увімкнених на гірський режим;
- після повного службового гальмування — не менше 2 хв за повітророзподільників, увімкнених на рівнинний режим, і менше 3,5 хв за повітророзподільників, увімкнених на гірський режим;
- після екстреного гальмування в поїздах довжиною до 100 осей — не менше 4хв, понад 100 осей — не менше 6 хв.
Завдання на дистанційне навчання:
Законспектувати і вивчити.
Викладач Шеховцов Микола Васильович
Питання та індівідуальні консультації на вайбер 0669797045
