фізична культура
Тема: Гандбол
Ітогове заняття
Розвиток гнучкості
Гнучкість спортсмена визначається його спроможністю виконувати рухи з великою амплітудою. Більшість дій гандболістів виконуються із значною амплітудою рухів. Для гандболіста необхідними є достатня гнучкість хребтового стовпа, рухливість гомілковостопного, тазостегнового, плечового, ліктьового та променевозап'ясткового суглобів. При виконанні вправ рухи спортсмена обмежуються зв'язками та м'язами: чим вони еластичніші, тим вище амплітуда рухів..Тому, чим вище здібність м'язів-антагоністів розтягуватися, тим менший опір вони виявляють руху. Процес розвитку гнучкості поділяється на загальний та спеціальний. До загального слід віднести розвиток загальної рухливості спортсмена, а до спеціального - підвищення специфічної рухливості суглобів, характерної для основних динамічних зусиль при виконанні прийомів гри.
До основних рухів гандболіста, що вимагають розвитку спеціальної гнучкості, відносяться:
1. виконання кидка м'яча з широкою амплітудою рухів робочої руки на замах у плечовому суглобі;
2. захльостувальний рух кисті в променевозап'ястковому суглобі та з поворотом всієї руки всередину під час кидання м'яча;
3. повороти тулуба навкруги хребтового стовпа під час кидання м'яча вліво-вправо і вправо-вліво та одночасний поворот тулуба в тазостегнових суглобах;
4. активне розгинання ніг та повороти в тазостегновому, колінному та гомілковостопному суглобах при кидках м'яча в опорному й безопорному положеннях;
5. випади при кидках м'яча, оборонних і нападаючих діях та інших прийомах гри, включаючи дії воротаря.
Вправи, що сприяють розвитку спеціальної гнучкості у перелічених основних рухах гандболіста, потрібно включати в кожне заняття - можна виносити в самостійну частину тренування тривалістю 5-10 хв. Більш ефективно розвиток гнучкості відбувається при чергуванні цих вправ з силовими. Розвиток гнучкості в суглобах має бути поступовим, а виконання рухів - з максимальною амплітудою та попередньою достатньою розминкою.
Для розвитку гнучкості в гандболі застосовуються вправи, виконання яких супроводжується рухами із значною амплітудою (до певного болю) у відповідних суглобах - гомілковостопному, колінному, тазостегновому, плечовому, ліктьовому, променевозап'ястковому, в хребті та суглобах кисті. Вправи виконуються серіями по 16-20 разів переважно в динамічному темпі, рухи - плавні чи махові, у крайній точці амплітуди докладаються додаткові зусилля.
https://www.youtube.com/watch?v=S6DPiUVkn30
Розвиток спритності
Спритність - комплексна якість, що виявляється у спроможності успішно виконувати складні рухові дії, здебільшого в умовах стрімкої та несподіваної зміни обставин, а також швидко засвоювати складні дії та застосовувати їх в умовах гри.
Проявлення спритності в контрастних ігрових діях має свої специфічні особливості при грі в захисті, нападі та грі воротаря. Найбільш високі вимоги до спритності ставляться при грі в нападі:
переміщення - швидкі зупинки, повороти, зміна швидкості та напряму бігу, падіння, стрибки, відволікаючі дії;
ведення м'яча - зміни темпу, швидкості переміщення, стрибки, ведення правою, лівою руками, вперед-назад, вліво-вправо;
кидки м'яча - зміна виду кидка, темпу рухів, швидкості, амплітуди, дистанції, часу дії, сили, точності га траєкторії польоту м'яча, фінтів, зорової інтуїції щодо конструювання видів кидка м'яча та фінтів, зміна дистанції розбігу і темпу, швидкості розбігу, висоти та довжини стрибка, кидки під різну ногу, кидки слабкого рукою, зміна вихідних положень і зусиль різноманітних м'язових груп;
передача м'яча - зміна способу передачі та вихідного положення, швидкості, напряму, амплітуди рухів, м'язових зусиль, висоти та напряму стрибків, швидкості бігу, дистанції передачі, траєкторії польоту та обертання м'яча;
фінти - їх видозмінення (швидкості, напряму, темпу, структури рухів).
Спритність у захисті виявляється у зміні напряму оборонних дій з метою дезорганізації, передбачення дій нападаючого, швидкому реагуванні на початкові та наступні дії нападаючого, виборі вихідного положення при перехопленні м'яча, догляді від заслонів, особистій опіці, контратаках, блокуванні та створенні кількісної переваги, ліквідації кількісної переваги з боку нападаючого, зміні систем захисту. Дії воротаря завжди пов'язані із специфічною спритністю його техніки й тактики, яка спрямована переважно на передбачення польоту м'яча, місця і часу кидка та вибір відповідного вихідного положення, оборонних дій, швидкості реагування і напрямку дій рук і ніг.
Спритність у гандболі розвивається та поступово ускладнюється шляхом засвоєння нових рухових дій, поширення діапазону варіативності раніш засвоєних. При низькому рівні спритності рухів гандболіста супротивник легко до них пристосовується.
https://www.youtube.com/watch?v=94_tdxiFTlQ
Прочитати, подивитись відео. Виповнити фіізични вправи
